Скандал навколо "Дружби", таємні поїздки та російські зв'язки: що відомо про суперечки між Будапештом і Києвом.

Що відомо про арешт інкасаторів "Ощадбанку" на території Угорщини?

Напруженість між Україною та Угорщиною посилюється — ситуація навколо нафтопроводу "Дружба" розвивається. Тим часом угорська делегація проводить неофіційні переговори в Україні, а уряд Віктора Орбана вдався до публічних ультиматумів і фінансового тиску.

Як Угорщина перешкоджає наданню допомоги від ЄС та чому затримання українських інкасаторів охарактеризували як "бандитизм" – дізнайтеся в статті на ТСН.ua.

У Київ прибула угорська делегація, очолювана держсекретарем Міністерства енергетики Габором Чапеком, для обговорення ситуації з нафтопроводом "Дружба", згідно з інформацією від Telex. Будапешт, який раніше висловлювався про політичні причини призупинення постачань, створив спеціальну комісію для аналізу стану магістралі. До цієї ініціативи вже долучилася Словаччина після консультацій у Братиславі.

За інформацією Чапека, угорська сторона має намір провести зустріч з представниками енергетичного сектору, дипломатами та представником Європейської комісії. Тим часом в українському Міністерстві закордонних справ підкреслили, що ці учасники не мають статусу офіційної делегації.

За інформацією речника Міністерства закордонних справ Георгія Тихого, угорські делегати прибули в Україну, дотримуючись загальних вимог для громадян країн Шенгенської зони та використовуючи безвізовий режим.

Отже, обговорення ситуації, що стосується нафтопроводу "Дружба", можуть проходити в неформальній атмосфері, при цьому позиції учасників залишаються темою політичних дебатів.

Увечері 11 березня президент України Володимир Зеленський спростував інформацію про офіційні переговори з угорськими делегатами, які завітали до Києва. Як зазначив глава держави, Міністерство закордонних справ охарактеризувало цей візит як особисту поїздку.

Перед прибуттям угорської делегації в Україну в Будапешті звучали жорсткі вимоги до Києва. Угорські представники оголосили терміни для відновлення транзиту російської нафти через трубопровід і вимагали допустити інспекторів до станції "Броди".

"Габор Чепек, державний секретар Міністерства енергетики Угорщини, повідомив, що уряд України отримав звернення з вимогою відновити функціонування трубопроводу та надати доступ для проведення інспекційного огляду станції, яка відповідає за транспортування нафти."

За словами Чепека, Київ отримав три дні для виконання вимог Будапешта.

Водночас прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожував силою відновити роботу нафтопроводу "Дружба" в Україні.

"Ми здобудемо перемогу, і зробимо це завдяки нашій силі. У нашому розпорядженні є як політичні, так і фінансові ресурси, і ми примусимо їх безумовно та в найкоротші терміни відновити роботу нафтопроводу 'Дружба'. Я хочу чітко підкреслити: ми переможемо, і це буде результатом нашої сили", – підкреслив Орбан.

Крім того, угорський прем'єр безцеремонно підкреслив, що не має наміру йти на будь-які поступки і не планує укладати угоди з Україною.

Пізніше Орбан висловив думку, що Угорщина припинить транзит ключових вантажів для України доти, поки не відновиться функціонування нафтопроводу "Дружба". Прем'єр підкреслив, що Будапешт не зніме своє вето на фінансову підтримку Києва з боку ЄС у розмірі 90 мільярдів євро, поки нафтогін не відновить свою роботу.

Орбан впевнений, що немає жодних технічних бар'єрів для транспортування нафти і вважає призупинення постачань формою шантажу. Він також знову висловився проти приєднання України до Європейського Союзу, зазначивши, що це створює пряму загрозу для угорської економіки та місцевих аграріїв.

Жарт президента України Володимира Зеленського про передачу контактів "однієї особи" в ЄС українським військовим викликав гостру реакцію в Будапешті. Очільник угорського МЗС Петер Сіярто та речник уряду Золтан Ковач назвали ці слова відкритою погрозою і шантажем, заявивши, що Угорщину не вдасться залякати через її відмову фінансувати озброєння та приймати високі ціни на енергоносії.

Віктор Орбан з гордістю висловився в мережі X, зазначивши, що Зеленський загрожує всій нації, але не зможе перешкодити йому у захисті угорських родин.

"Зеленський висловлює погрози на адресу Угорщини. На жаль для нього, я маю право стояти на захисті угорських родин," -- зазначив угорський "друг Путіна" у своїх публікаціях у соцмережі Х.

Несподівано на підтримку прем'єра висловився лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр. Він закликав президента України відкликати свої заяви, а також запропонував керівництву Євросоюзу припинити відносини з Києвом до моменту отримання офіційних вибачень.

"Жоден іноземний лідер не має права погрожувати жодному угорцеві, незалежно від того, чи йдеться про уряд Орбана, який завершує свою діяльність, чи про майбутній уряд "Тиси". Тому я закликаю президента України уточнити свої висловлювання, і якщо це дійсно було сказано, то відкликати їх," – зазначив Мадяр.

Слід зазначити, що ескалація конфлікту з Угорщиною виникла після висловлювання Зеленського, яке пролунало на фоні блокування Будапештом кредиту на суму 90 мільярдів євро. Президент натякнув, що якщо виплата продовжуватиме затримуватися, Збройні сили України зможуть "поговорити" з винною стороною своєю мовою.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що угорський прем'єр свідомо будує свою кампанію на критиці України.

"Він вирішив будувати свою виборчу кампанію на ненависті до України, українців, до мене особисто, до ЄС, до Урсули фон дер Ляєн. Це його програма виборів", -- сказав Зеленський у інтерв'ю для ірландського журналіста Кейліна Робертсона.

Зеленський підкреслив, що народ Угорщини значно ширший і складніший, ніж позиція одного політика. Також він зауважив, що угорці -- хороший народ, однак подальший вибір залежить саме від їхнього рішення.

Водночас видання Financial Times зазначає, що російська влада могла розпочати кампанію дезінформації для підтримки Орбана. За даними FT, план, схвалений адміністрацією Путіна, реалізує підсанкційна компанія "Соціальний дизайн". Через мережу блогерів Орбана просувають як захисника суверенітету, тоді як його опонента Петера Мадяра намагаються виставити "маріонеткою Брюсселя".

Згідно з інформацією, наданою незалежним угорським медіа VSquare, до посольства Росії в Будапешті, ймовірно, прибули троє офіцерів ГРУ. Петер Мадяр вже закликав місцеві влади вигнати російських агентів, використавши відоме історичне гасло з антикомуністичного повстання 1956 року: "Росіяни, геть з наших земель".

Операцією нібито керує заступник глави адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, зосереджуючись на дискредитації опозиції та поширенні антиукраїнських фейків, кількість яких в угорських соцмережах різко зросла.

Посол Росії в Угорщині Євгеній Станіславов категорично відкинув можливість участі Москви у виборах. Речник Кремля Дмитро Пєсков охарактеризував звинувачення у втручанні як фальшиві новини, а російський дипломат підкреслив, що їхня мета полягає лише у "взаємовигідному співробітництві". Тим часом угорський уряд назвав журналістські докази "вигадкою лівих сил".

Угорський парламент прийняв резолюцію, що засуджує можливий вступ України до Європейського Союзу. Одночасно законодавці закликають уряд утриматися від надання військової допомоги Україні.

Документ, створений міністром закордонних справ Петером Сіярто та головою фракції "Фідес" Мате Кочішем, отримав підтримку 142 депутатів. Будапешт обґрунтовує своє рішення занепокоєнням щодо можливого втягування Європейського Союзу у конфлікт та ризиком перетворення союзу на виключно військову структуру.

Особливий акцент у резолюції зробили на фінансових питаннях. Угорські законодавці стверджують, що підтримка України вже перевищила 193 мільярди євро, а в майбутньому може сягнути понад 360 мільярдів. На їхню думку, це фінансування здійснюється коштом скорочення фондів підтримки європейського сільського господарства. У зв'язку з цим парламент вимагає від уряду припинити виділення коштів Україні як з національного, так і з загальноєвропейського бюджетів.

Депутати також зобов'язали уряд утриматися від участі в нових ініціативах з військової підтримки Києва, акцентуючи увагу лише на "мирних програмах". Важливим пунктом є вимога заблокувати рішення Європейського Союзу, які можуть призвести до перенаправлення фінансових коштів, що юридично належать Будапешту і призначені для виплат угорським фермерам, на підтримку України.

Проте в Європейському Союзі виявили спосіб забезпечити фінансову підтримку Україні у випадку, якщо блокада з боку Угорщини та Словаччини триватиме. Як повідомляє Politico, країни Балтії та Північної Європи розробили альтернативний план, який передбачає надання Україні необхідних фінансових ресурсів для підтримки економічної стабільності протягом першої половини року.

Сума обговорюється на рівні близько 30 мільярдів євро. Оскільки ці кошти будуть надані у вигляді двосторонніх кредитів, для їхньої реалізації не знадобиться затвердження з боку всіх держав-членів Європейського Союзу.

Також Politico повідомляє, що уряд Нідерландів заклав можливість надавати Україні по 3,5 млрд євро щорічної двосторонньої підтримки до 2029 року.

Будапешт або будь-яка інша столиця ЄС все ще можуть заблокувати кредит Україні на 90 млрд євро, оскільки один із необхідних актів вимагає одностайного голосування. Попри попередні домовленості, позиція Угорщини знову створює перешкоди для виділення коштів.

Комісар ЄС з економіки Валдіс Домбровскіс запевнив, що Україна отримає фінансування у будь-якому разі. Якщо Орбан не змінить рішення, Євросоюз може повернутися до плану надання окремих двосторонніх кредитів від кожної країни.

Хоча до цього часу цей варіант розглядався як небажаний через ймовірність показати розкол у блоці, він може виявитися єдиним можливим рішенням проблеми.

Міністр будівництва та транспорту Угорщини Янош Лазар повідомив, що кошти, які були конфісковані у інкасаторів українського державного "Ощадбанку", не будуть повернені до тих пір, поки Україна не відновить постачання нафти.

"Фінанси наразі залишаться на місці. Ми очікуємо відкриття нафтопроводу та нові надходження коштів через Угорщину", - заявив міністр.

Окрім того, в угорському уряді безпосередньо пов'язали інцидент із конфліктом навколо постачання нафти.

"Якщо вони використовують шантаж, ми не можемо залишатися бездіяльними," - підкреслив Лазар.

Крім того, угорська влада затвердила рішення №49/2026, яке вводить нові норми щодо зберігання активів, що були конфісковані.

Національна податкова і митна служба України буде зберігати вилучені активи у інкасаторів українського державного "Ощадбанку" протягом 60 днів, поки триває слідство. Влада ініціювала кримінальне провадження через те, що перевізники не змогли надати чіткі пояснення щодо походження коштів та цілей їх переміщення.

Уряд повідомив, що метод транспортування цих активів не відповідає міжнародним стандартам і може створювати загрози для національної безпеки.

"У документі зазначається, що розслідування повинно з'ясувати джерело активів, причини їх переміщення, а також можливі зв'язки перевізників із злочинними чи іншими структурами."

Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський різко відреагував на захоплення інкасаторів в Угорщині. Глава держави назвав такі дії угорців "бандтизмом" та закликав Європу до рішучих дій.

"На мою думку, приклад бандитизму є дуже доречним. Це стосується того, що відбувалося. Що стосується наших партнерів, я мав розмови з багатьма з них і ще раз хочу офіційно, публічно підкреслити те, що я говорив численним друзям України. Від Європи сьогодні потрібно лише одне — не залишатися мовчазними", — наголосив Володимир Зеленський.

Не так давно Міністерство закордонних справ України зробило різку заяву, в якій звинуватило Угорщину в "державному бандитизмі". Згідно з інформацією відомства, 5 березня в Будапешті спецназ затримав дев'ятьох працівників інкасації "Ощадбанку", які легально транспортували цінності з Відня за контрактом з Raiffeisen Bank. Незважаючи на те, що у них були всі необхідні митні документи, затримання проводилось із залученням бронетранспортерів та озброєних силовиків антитерористичного підрозділу.

Українська сторона оприлюднила інформацію про серйозні порушення прав людини.

Попри те, що українці мали статус свідків і їхню провину не довели, їх депортували із забороною в'їзду до Шенгену на три роки. МЗС України вимагає негайно повернути викрадені автомобілі та цінності "Ощадбанку", а також притягнути винних до відповідальності на міжнародному рівні. Київ наголосив, що такі дії є фактичним захопленням заручників і порушенням усіх європейських конвенцій.