Скандал щодо військовополонених з Північної Кореї: у Києві прокоментували, чи вели переговори з Сеулом про конфіденційність -- FT

Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на власні джерела та офіційні заяви посадовців обох країн.

Звинувачення, висунуті Сеулом, та реакція України.

Повідомляється, що Південна Корея обурилася через розголошення цієї інформації. У неділю пізно ввечері старший секретар південнокорейського президента Сун Кі Хон висловив "глибоке співчуття" через те, що Україна "односторонньо та раптово" оголосила про передавання полонених. Він зазначив, що Сеул погодився зберегти це в таємниці через делікатність ситуації.

"Ми прагнемо отримати офіційне роз'яснення та вибачення," -- зазначив представник південнокорейського уряду.

В Києві спростовують звинувачення. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин написав у Facebook, що "такої угоди не існувало".

Водночас один з українських високопосадовців, який має інформацію про це питання, у коментарі для Financial Times підкреслив, що, незважаючи на те, що питання передачі обговорювалося під час зустрічі міністрів закордонних справ у червні, на рівні президентів "не було досягнуто жодної угоди" стосовно нерозголошення інформації про ув'язнених.

"Дивно очікувати, що ми можемо приховати цю історію після того, як вони говорили про неї все літо", -- зазначив він.

На запит про коментар посольство України в Сеулі не надало відповіді. Водночас, посольство Південної Кореї в Києві повідомило, що "дотримується стабільної позиції стосовно питання військовополонених з Північної Кореї в Україні" та проводить "консультації з українською стороною та відповідними міжнародними організаціями".

Частка північнокорейських в'язнів у Росії: юридичні та гуманітарні виклики

За даними української розвідки, загалом до 50000 військовослужбовців КНДР, а також балістичні ракети та артилерія були направлені для участі в бойових діях на боці РФ. Двоє північнокорейських солдатів, про яких йдеться, були поранені та захоплені в Курській області Росії в січні 2025 року. Вони є єдиними відомими полоненими бійцями КНДР, які вижили. В інтерв'ю південнокорейським медіа обидва висловили бажання виїхати до Південної Кореї.

У липні Міністерство закордонних справ Південної Кореї оголосило, що країни домовилися забезпечити дотримання прав ув'язнених відповідно до міжнародних норм та гуманітарних стандартів, враховуючи при цьому добровільну волю всіх залучених сторін.

Фахівці підкреслюють, що відкритість у подібних справах може бути небезпечною для сімей військових, адже в Північній Кореї близькі родичі дезертирів підлягають колективному покаранню, яке може включати інтернування та примусову працю.

"З точки зору прав людини, Україна суттєво порушила добробут цих військовослужбовців та їхніх родин. Південнокорейські медіа, напевно, не повинні були отримувати доступ до цієї інформації. В ідеальному сценарії, їхнє захоплення мало б залишитися в таємниці назавжди," – зазначив дослідник з Інституту Седжонга Пітер Ворд.

Вплив військової підтримки України на політичну ситуацію всередині Південної Кореї.

Згідно з інформацією, цей конфлікт ускладнює дипломатичні зв'язки між державами, хоча обидві намагаються протистояти співпраці між Росією та Північною Кореєю. Раніше Україна зверталася до Сеула, який є одним з провідних виробників озброєння у світі, з проханням про постачання зброї та систем ППО Patriot. Проте Південна Корея відмовилася, пояснивши своє рішення тим, що надає допомогу лише в гуманітарній сфері для зон конфлікту.

Українські чиновники висловили стурбованість з приводу зростання бізнес-взаємодії між Сеулом і Москвою. Зокрема, вони зазначили, що у липні Росії було передано 30 000 тонн очищеного пального, а також відбувся тестовий рейс Південної Кореї арктичним Північним морським шляхом, що вимагало співпраці з російським урядом.

Крім того, цей інцидент став підставою для критики внутрішньої політики в Південній Кореї. Президент Лі Дже Мен намагався впровадити більш миролюбну стратегію щодо Пхеньяна, що призвело до звинувачень з боку опозиційних сил. Зокрема, лідер фракції "Партія народної сили" Чон Чом Сіг дорікнув президенту в намаганні уникнути конфлікту з лідером КНДР Кім Чен Ином та у "благанні [Пхеньяна] про фальшивий мир".

Скандал між Києвом і Сеулом через полонених КНДР -- останні новини

Нагадаємо, що основою для конфлікту стало звернення президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де він оголосив про передачу двох військових з Північної Кореї до Південної Кореї.

Пізніше в Офісі президента відреагували на звинувачення з боку Сеула щодо порушення угоди про конфіденційність. Вони підкреслили, що інформацію про передачу двох полонених Південній Кореї було оприлюднено лише в загальних рисах. За словами української сторони, жодні деталі самого процесу не були розголошені.

Наприкінці грудня 2025 року в медіа з'явилася новина про те, що українські збройні сили захопили в полон військового з Північної Кореї. Однак згодом з'ясувалося, що він помер від отриманих травм.