Скандал навколо полонених з Північної Кореї: у Києві прокоментували можливі угоди з Сеулом щодо конфіденційності -- FT
Публікація деталей щодо передачі двох військових КНДР Південній Кореї, які були затримані українськими військовими в Росії, призвела до зростання дипломатичних напруг між Києвом і Сеулом.
Цю інформацію передає видання Financial Times, посилаючись на свої джерела та офіційні коментарі представників обох держав.
Обвинувачення з боку Південної Кореї та реакція України.
Згідно з повідомленнями, Південна Корея висловила своє обурення в зв'язку з витоком цієї інформації. У неділю ввечері старший секретар президента Південної Кореї Сун Кі Хон висловив "глибоке співчуття" з приводу того, що Україна "односторонньо та несподівано" оголосила про передачу полонених. Він підкреслив, що Сеул погодився зберегти це в таємниці через чутливість ситуації.
"Ми вимагаємо офіційного пояснення та вибачень", -- додав Сун Кі Хон.
У Києві заперечують висунуті обвинувачення. Дмитро Литвин, радник президента України з комунікацій, у своїй заяві на Facebook наголосив, що "подібної угоди не існувало".
Водночас високопоставлений український чиновник, знайомий із питанням, у коментарі Financial Times зазначив, що хоча передачу детально обговорювали під час зустрічі голів МЗС у червні, на президентському рівні "не було досягнуто жодної домовленості" про нерозголошення інформації про в'язнів.
"Дивно сподіватися, що ми зможемо замовчати цю історію, коли вони обговорювали її протягом усього літа," - підкреслив чиновник.
Посольство України в Сеулі не надало коментарів на запит. У свою чергу, посольство Південної Кореї в Києві зазначило, що "дотримується стабільної позиції щодо теми північнокорейських військовополонених в Україні" та веде "консультації з українською стороною та відповідними міжнародними організаціями".
Частка північнокорейських в'язнів у Росії: юридичні та гуманітарні виклики
За даними української розвідки, загалом до 50 000 військовослужбовців КНДР разом із балістичними ракетами та артилерією були направлені для участі у бойових діях на боці РФ. Двоє північнокорейських солдатів, про яких йдеться, були поранені та захоплені в Курській області Росії в січні 2025 року. Вони є єдиними відомими полоненими бійцями КНДР, які вижили. В інтерв'ю південнокорейським медіа обидва висловили бажання виїхати до Південної Кореї.
У липні Міністерство закордонних справ у Сеулі повідомляло, що Південна Корея та Україна домовилися поводитися з ув'язненими "відповідно до міжнародного права та гуманітарних принципів, поважаючи при цьому вільну волю причетних осіб".
Експерти зазначають, що публічність у таких питаннях становить ризик для родин військовослужбовців, оскільки у КНДР родичі перебіжчиків піддаються колективному покаранню, включно з інтернуванням та примусовою працею.
"З точки зору прав людини, Україна завдала значної шкоди добробуту цих солдатів та їхніх сімей. Південнокорейським ЗМІ, ймовірно, ніколи не слід було надавати до них доступ. В ідеалі, їхнє захоплення мало б назавжди тримати в таємниці", -- зауважив науковий співробітник Інституту Седжонга Пітер Ворд.
Вплив військової підтримки Україні на політичну ситуацію в Південній Кореї.
Повідомляється, що цей конфлікт ускладнює відносини між країнами, хоча обидві прагнуть протидіяти співпраці Росії та Північної Кореї. Україна раніше просила в Сеула -- одного з найбільших виробників зброї у світі -- озброєння та системи ППО Patriot. Однак Південна Корея відмовила, пояснивши це тим, що надає зонам бойових дій лише гуманітарну допомогу.
Представники України висловили своє занепокоєння з приводу зростання економічних зв'язків між Сеулом та Москвою. Зокрема, вони звернули увагу на передачу 30 000 тонн очищеного пального Росії в липні, а також на тестовий рейс Південної Кореї через арктичний Північний морський шлях минулого місяця, що вимагало співпраці з російською стороною.
Крім того, цей інцидент став підставою для внутрішньої політичної критики в Південній Кореї. Президент Лі Дже Мен намагався впровадити більш миролюбну політику щодо Пхеньяна, за що отримав осуд з боку опозиційних сил. Зокрема, лідер фракції "Партія народної сили" Чон Чом Сіг звинуватив президента в намаганні уникнути конфлікту з лідером КНДР Кім Чен Ином та у "благанні Пхеньяна про фальшивий мир".
Скандал між Києвом і Сеулом через полонених КНДР -- останні новини
Нагадаємо, причиною для дискусії стало звернення президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку, де він оголосив про передачу двох полонених північнокорейських військовослужбовців до Південної Кореї.
Незабаром в Офісі президента відреагували на обвинувачення з боку Сеула стосовно можливого порушення угоди про конфіденційність. Вони підкреслили, що офіційно повідомили лише про передачу двох ув'язнених до Південної Кореї. Жодних додаткових деталей щодо самого процесу, за їхніми словами, українська сторона не розкривала.
На прикінці грудня 2025 року у засобах масової інформації з'явилася новина про те, що українські збройні сили захопили в полон військового з Північної Кореї. Проте згодом з'ясувалося, що він помер від отриманих поранень.
