Кількість українців, які виїхали за межі країни з 2022 року, - на пенсії.

Зараз найбільше українців проживає в країнах Європейського Союзу, особливо в Німеччині та Польщі, але міграційні процеси продовжують залишатися активними.

Офіційні та реальні показники чисельності українців, які перебувають за межами країни, значно відрізняються. Справжні масштаби міграційних процесів прокоментував уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у бесіді з Дмитром Гордоном.

Перш ніж, ми згадували, що відбулися зміни в умовах в'їзду до Німеччини.

За інформацією Міністерства закордонних справ, на консульському обліку за межами України перебувають близько 8,5 мільйона громадян. Водночас, за словами омбудсмана, ця цифра не відображає повної картини.

Відповідно до отриманої інформації, близько 11 мільйонів українських громадян виїхали за межі країни.

Лубінець звернув увагу, що значна частина громадян не стає на консульський облік, тому українські державні органи фактично не мають можливості враховувати їх у своїй роботі.

Головною причиною масового емігрування залишається проблема безпеки внаслідок повномасштабної війни. Додаткові виклики виникають через статус тимчасового захисту та часті зміни місць проживання, що ускладнює збір точної статистики та розробку державних стратегій для українців, які перебувають за межами країни.

Лубінець підкреслив, що така розбіжність між офіційними та фактичними даними може призвести до значних наслідків. Це стосується доступу до соціального захисту, здійснення виборчих прав, обсягу консульських послуг, а також майбутньої реінтеграції громадян, які після закінчення війни планують повернутися в Україну.

Близько третини українців, які залишили країну через війну, наразі декларують намір повернутися після її завершення. Водночас остаточну впевненість у такому рішенні має не більше 10% з них. Про це повідомив керівник Соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович в інтерв'ю РБК-Україна.

За словами експертів, на початку повномасштабного вторгнення близько двох третин, а іноді й більше, вимушених мігрантів висловлювали бажання повернутися додому. Однак з часом цей відсоток почав поступово спадати. Навіть серед тих, хто сьогодні розглядає можливість повернення, значна частина не має чітких намірів і схиляється до відкладення цього рішення на невизначений термін.

Антипович зазначає, що багато українців уже пройшли другий етап адаптації за кордоном, зокрема в Німеччині. Повернення в Україну для них ускладнюється відсутністю житла, роботи, проблемами з влаштуванням дітей та загальним відчуттям невизначеності.

У майбутньому це призведе до суттєвих демографічних проблем для країни – зменшення рівня народжуваності, нестача трудових ресурсів та старіння населення.

Найбільша кількість українців вирушила до Німеччини, Польщі та Чехії, які стали основними країнами, що прийняли значну кількість біженців у рамках механізму тимчасового захисту в Європейському Союзі. На другому місці за популярністю розташувалися Велика Британія, Іспанія та Італія, а також Канада і США, де вже сформувалися потужні українські громади.

Таким чином, згідно з даними статистики на 2024-2025 роки, в Німеччині проживає більше 1,2 мільйона українців, що складає приблизно 27-29% від усіх українців у країнах Євросоюзу.

Польща продовжує залишатися на другій позиції з приблизно 1 мільйоном людей, хоча вже спостерігається як повернення громадян в Україну, так і їхнє переселення до інших країн Європейського Союзу.

Чехія займає третє місце за кількістю біженців, їх понад 400 тисяч, і при цьому демонструє одне з найвищих співвідношень біженців до загальної кількості населення.

Експерти також відзначають зміну напрямків міграції: зменшення присутності українців у Польщі та Італії і зростання їхньої кількості у Швеції, Німеччині та Чехії.