Не вдасться переконати словами кремлівського злодія.
На минулому тижні Генеральна Асамблея ООН знову ухвалила резолюцію, що стосується "Ситуації з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна". Ця новина могла б викликати надію на те, що в найближчій перспективі ситуація з дотриманням прав людини на півострові покращиться. Однак, насправді це не так, і ось чому.
За кілька днів до ухвалення цієї резолюції ГА ООН рашистський режим Путіна здійснив черговий акт нелюдськості. Незрячого кримського політв'язня Олександра Сізікова, за даними українського омбудсмена Дмитра Лубенця, етапували зі сімферопольського СІЗО на територію РФ, у місто Краснодар, куди доступ адвокатам громадянина України буде значно ускладнений.
Ця ситуація не може залишитися без реагування з боку правозахисників і міжнародних організацій, оскільки Сізіков є інвалідом I групи і потребує спеціальних умов для утримання. Окупаційна влада Криму відмовилася його звільнити, незважаючи на аргументовані вимоги його захисту.
Нагадую, що Олександра Сізікова російський "суд" засудив до 17 років ув'язнення, незважаючи на те, що його "провина" полягала лише у виступах проти переслідування місцевих жителів на півострові за їхні релігійні переконання. Такі суворі вироки путінські маріонетки в суддівських мантіях навіть не призначають серійним вбивцям, яких у "Путінстані" стало значно більше, ніж бліх у бродячих псів.
Експедиція людини з втраченим зором до незнайомої дикої місцевості ще раз підкреслила ті небезпеки, з якими зіткнулися кримчани після анексії півострова Росією, особливо кримські татари. Загарбники ставляться до корінного населення півострова з упередженням не лише через його унікальну культурну ідентичність, а й через рішучу політичну позицію, що полягає у несприйнятті анексії та активному спротиві будь-яким спробам асиміляції.
Завсідники Кремля, які відчувають безкарність, не можуть з цим змиритися. Після нелегального анексії Криму до Росії проти представників кримськотатарського народу розпочалися систематичні репресії. На півострові були заборонені кримськотатарські організації, зокрема Меджліс, який виконував важливу політичну роль для кримських татар. У 2016 році окупаційна влада визнала Меджліс екстремістською структурою, що призвело до арештів та переслідувань його членів.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв у одному з інтерв'ю підкреслив: "Ми більше не маємо можливості вільно організовуватися та відстоювати свої права. Ми потрапили в ситуацію правового вакууму, де панують тотальний контроль і тиск".
Від 2014 року численні кримські татари та активісти інших національностей стали жертвами політичних репресій. На півострові Крим арешти, насильницькі зникнення, тортури та безпідставні звинувачення у тероризмі й екстремізмі стали звичним явищем. Багато представників кримськотатарського народу, зокрема звичайні громадяни, які захищають свої права, були піддані звинуваченням у організації "незаконних мітингів" або у зв'язках з забороненими в Росії релігійними групами, такими як "Хізб ут-Тахрір". Для окупаційних властей це стало зручним методом усунення людей, чия політична позиція та прихильність до власної культури заважали їхній стратегії асиміляції.
Варто підкреслити, що в Україні "Хізб ут-Тахрір", незважаючи на свою специфіку, не є забороненою організацією. Вона функціонує на території держави цілком легально, хоча уряд активно стежить за її діяльністю. Це не викликає жодних занепокоєнь: в останні роки в Україні було посилено контроль за роботою релігійних установ, і "ХТ" є лише однією з організацій, що потрапила під пильну увагу влади.
Зазначу, що ставлення до цієї релігійної організації варіюється в різних країнах. Окрім Росії, яка перебуває під контролем Путіна, її діяльність заборонена в Узбекистані, Туркменістані та інших державах з авторитарними режимами. Проте в таких країнах, як Велика Британія, США, Канада та деякі інші, вона може функціонувати без обмежень.
Для оцінки ситуації важливо знати і позицію правозахисників із цього питання. Наприклад, міжнародна організація Human Rights Watch неодноразово заявляла, що члени "Хізб ут-Тахрір" не повинні зазнавати переслідувань тільки за свої політичні погляди. Організація наголошує, що права людини мають дотримуватися навіть щодо тих, хто висловлює радикальні ідеї, якщо ці ідеї не призводять до насильства.
Проте режим Путіна не може прийняти той факт, що в демократичних країнах "Хізб ут-Тахрір" функціонує легально. Через це Кремль постійно намагається звинуватити Україну у підтримці екстремістських організацій. Цю позицію можна охарактеризувати лише як політичні маніпуляції.
Перетворивши це на привід для усунення своїх політичних опонентів, окупаційний режим перейшов межі, за якими його важко назвати гуманним. Міжнародні організації, такі як Human Rights Watch та Amnesty International, неодноразово повідомляли про випадки насильницьких викрадень кримських татар і катувань у російських в'язницях. Однак російська сторона відкидає ці звинувачення, обґрунтовуючи дії силових структур необхідністю боротьби з екстремізмом. В сучасній РФ під визначення екстремізму підпадає все, що суперечить ненависницькій політиці Путіна та його оточення.
Втім, якщо говорити про правопорушників у цьому контексті, то слід згадати лише про численних садистів, що діють під егідою путінського режиму. Лише бездушні істоти можуть відмовляти політичним в'язням у необхідній медичній допомозі. У російських тюрмах та колоніях на тимчасово окупованому Криму це вже стало невід'ємною частиною системи.
Одним із таких випадків є ситуація з кримським татарином Рамазаном Даудовим. Він був заарештований за участь у мирних протестах і тривалий час страждав на важкі захворювання, включно з проблемами із серцево-судинною системою. Замість того щоб надати хворій людині належне лікування, російська влада систематично ігнорувала його звернення по медичну допомогу і створювала нестерпні умови у в'язниці. Врешті все це призвело до різкого погіршення стану чоловіка і загрози його життю.
Останні дослідження правозахисних організацій підтверджують, що багато ув’язнених, зокрема кримські татари, зазнають знущань і принижень з боку "медичного" персоналу в російських в'язницях і колоніях. Відомо, що кримінальне законодавство в Росії застосовується вибірково, але перетворення медичної допомоги на інструмент тиску на незгодних в'язнів є явищем, яке свідчить про повну втрату моральних принципів. Важливо зазначити, що жорстоке ставлення тюремних медиків в РФ підтримується і навіть нав'язується з вищих ешелонів влади.
Звичайно, важко стверджувати, що міжнародна спільнота зовсім ігнорує ці прояви варварства та ненависті до людини. У 2022 році Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет висловила серйозне занепокоєння щодо ситуації з правами людини в Криму, зокрема, у зв'язку з утисками прав кримських татар. "Репресії проти кримських татар тривають. Ми отримуємо інформацію про незаконні арешти, насильницькі викрадення і жорстокі тортури, а також про примусове зникнення лідерів кримськотатарського народу. Росія повинна терміново зупинити ці порушення прав людини," - підкреслила вона.
Останніми роками ООН, Євросоюз, а також міжнародні правозахисні організації, такі як Amnesty International і Human Rights Watch, неодноразово висловлювали подібні заяви. Проте, на жаль, реальна ситуація залишається незмінною. Це варто відверто визнати, замість того, щоб сподіватися, що лише словесні резолюції здатні вплинути на путіністів.
Ситуація з дотриманням прав людини щодо проукраїнських активістів у Криму дійшла до такої міри, що з гіркотою можна констатувати: міжнародне співтовариство, незважаючи на заяви про підтримку прав кримських татар, не змогло запропонувати дієвих заходів для зупинки репресій. Санкції, введені проти Росії після анексії Криму, виявилися неефективними. Безліч країн засуджують дії Кремля, але не роблять рішучих кроків щодо захисту конкретних представників кримськотатарського народу, як, утім, і багатьох інших політичних в'язнів Кремля.
Отже, поки що, з усією відвертістю, не можу вважати зазначену резолюцію Генеральної Асамблеї ООН справжнім кроком у справі захисту прав людини для кримських татар та інших політичних в'язнів, які потерпають від режиму Путіна. Щоб основний кремлівський злочинець і його підручні припинили свої антигуманні дії, необхідно вживати більш рішучі та ефективні заходи.
