Голова парламенту Грузії висловив свою думку щодо тимчасового припинення безвізового режиму для дипломатів та державних службовців.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто також висловив свої думки щодо рішення Ради ЄС.
Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі висловився щодо рішення Ради ЄС призупинити дію частини угоди про спрощений візовий режим для грузинських дипломатів і посадовців, змусивши їх звертатися за візами.
За його висловлюваннями, звинувачення з боку Брюсселя в підриві демократичних засад є "несправжніми та лицемірними". Папуашвілі зазначив, що Європейський Союз ігнорував випадки порушення прав людини, які мали місце під час правління попереднього уряду, очолюваного партією "Єдиний національний рух" Міхеїла Саакашвілі, що перебувала при владі з 2004 до 2012 років.
Спікер звернув увагу на те, що в той період у країні не проводили розслідування ряду резонансних злочинів, серед яких убивство державного службовця Зураба Вазагашвілі. Також відзначалося, що бізнес перебував під контролем, вибори 2008 року були сфальсифіковані, а ув'язнені зазнавали систематичних тортур. Він підкреслив, що ці дії не отримали адекватної реакції з боку Брюсселя, хоча згодом їх визнали системними порушеннями в Європейському суді з прав людини.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто також висловив свої думки щодо рішення Ради ЄС. Він заявив, що Угорщина не підтримуватиме призупинення безвізу для грузинських посадовців, адже, на його думку, рішення про майбутнє країни мають приймати самі грузини, а не Брюссель.
У жовтні 2024 року в Грузії відбулися парламентські вибори, на яких перемогла проросійська партія "Грузинська мрія", здобувши 53,9% голосів. Європарламент не визнав результатів виборів, а грузинська опозиція розпочала протести з вимогою їх анулювати.
В кінці листопада прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе оголосив про відкладення переговорів щодо вступу країни до Європейського Союзу до 2028 року. Це рішення викликало масові протести, які правоохоронці розганяли за допомогою водометів і сльозогінного газу.
На тлі цих подій США заморозили стратегічне партнерство з Грузією, а низка європейських країн, зокрема Литва, Естонія та Велика Британія, запровадили санкції проти грузинських політиків, причетних до утисків опозиції, журналістів і протестувальників.
