США спростовують обвинувачення з боку Ірану щодо їхньої участі у протестних акціях.

Останні акції протесту в Ірані виникли через "недостатнє управління" з боку уряду, а не через зовнішній вплив, як це стверджує Тегеран, повідомляє Державний департамент США 21 січня.

У дописі на своїй перськомовній сторінці відомтво заявило, що протести, які розпочалися наприкінці минулого місяця, були "неминучим повстанням іранського народу після років репресій".

"Намагання режиму Ісламської республіки звинуватити іноземні уряди та криміналізувати протестувальників - це абсурдна спроба переписати реальність", - заявили в департаменті.

Згідно з інформацією, наданою дипломатичними колами, звинувачення, що висуваються проти Тегерана, "підтримують лише політичну пропаганду режиму Ісламської Республіки і не здатні переконати нікого".

Іранські державні діячі, серед яких і президент Масуд Пезешкіан, не раз охарактеризували протестувальників як "терористів" та "учасників заворушень". Вони також пояснювали значну кількість смертей, офіційні дані про які не були опубліковані, активністю ізраїльських агентів.

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив про загибель кількох тисяч людей під час протестів, поклавши провину за це на учасників демонстрацій та владу США.

Американська правозахисна організація HRANA повідомляє, що наразі зафіксовано 4 519 загиблих, при цьому 9 049 випадків смертей ще перебувають під розслідуванням. Згідно з інформацією, щонайменше 5 811 людей отримали тяжкі травми в ході протестів, а загальна кількість затриманих досягла 26 314 осіб.

Тим часом речник Курдистанської мережі з прав людини підтвердив іранській службі Радіо Свобода, що група отримала повідомлення про сексуальне насильство над протестувальниками, затриманими силами безпеки.

Іранська влада продовжує обмежувати доступ до Інтернету на всій території країни та пообіцяла зупинити будь-які подальші акції протесту. За повідомленнями, вони також використовують відеозаписи з камер спостереження та дані з соціальних мереж для виявлення і затримання учасників заворушень.

Жителі Тегерана повідомляють про фактичне введення воєнного стану в місті: на вулицях можна побачити представників сил безпеки, а більшість людей намагаються залишатися вдома. Численні магазини та ресторани закриваються в вечірній час. Свідки стверджують, що солдати, агенти в цивільному одязі та члени воєнізованих формувань "Басідж" присутні не лише в центрі, а й у житлових кварталах.

Аналогічні заходи безпеки були зафіксовані в інших регіонах Ірану, включаючи території з переважно курдським населенням.

Тривала напруженість між Вашингтоном і Тегераном наблизилася до точки кипіння під час кризи. Президент США Дональд Трамп спочатку попереджав, що Штати "готові діяти", якщо іранські сили безпеки вбиватимуть протестувальників. Пізніше він пригрозив вжити "дуже рішучих заходів", якщо Іран здійснить будь-які страти.

Трамп повідомив, що в кінцевому підсумку прийняв рішення не завдавати ударів по Ірану, оскільки вважав, що скасування Тегераном сотень запланованих страт зіграло вирішальну роль у його рішенні утриматися від агресивних дій. Тим часом, американські військові ресурси, схоже, все ще направляються на Близький Схід, що, за словами аналітиків, може свідчити про те, що певні типи ударів по Ірану залишаються у можливих варіантах.

З кінця грудня 2025 року в Ірані почалися масові протести проти уряду. Згідно з даними американського інформаційного агентства іранських правозахисників HRANA, унаслідок жорстокого придушення протестувальників загинуло понад три тисячі осіб. Інші організації, що займаються правозахисною діяльністю, повідомляють про ще більшу кількість жертв. Отримати достовірну інформацію з Ірану стає все важче через блокування інтернету в країні.