Сполучені Штати ввели обмеження на діяльність іранських посадовців через їхні дії щодо учасників протестів.

15 січня Міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про введення санкцій проти іранських посадовців та банківських структур. Він звинуватив їх у придушенні протестів та у фінансових злочинах, пов'язаних з відмиванням доходів від нафтової галузі.

"За вказівкою президента Трампа, Міністерство фінансів США запровадило санкції проти ключових іранських лідерів, причетних до жорстоких репресій проти іранського народу", - йдеться у заяві Бессента.

Він додав, що Міністерство фінансів використовуватиме проти режиму в Ірані "всі інструменти, щоб переслідувати тих, хто стоїть за тиранічними утисками прав людини".

У той же час, на запит США, Рада безпеки ООН 15 січня скликає термінову нараду з питань ситуації в Ірані.

Правозахисна організація Amnesty International висловила заклик до термінового скликання Ради безпеки з метою запобігти "новим випадкам вбивств в Ірані" та підкреслила важливість вжиття глобальних дипломатичних заходів.

У своєму звіті щодо ситуації в Ірані Amnesty International повідомила, що перевірені відеоматеріали та надійні свідчення свідків вказують на масові позасудові вбивства, які відбуваються в країні в безпрецедентних масштабах.

Через відключення інтернету й інформаційну блокаду точна кількість людей, загиблих під час протестів, досі невідома. 14 січня базована в Норвегії організація Iran Human Rights заявила, що з початку протестів загинули щонайменше 3428 протестувальників, тисячі - зазнали поранень. Інші правозахисні організації заявили, що кількість жертв може сягати тисяч.

Державний департамент США раніше 15 січня в мережі X відреагував на використання іранським урядом військових дронів для спостереження за протестувальниками.

"У ході цих акцій протесту іранська влада застосувала військові безпілотники проти мирних демонстрантів. Ці дрони виконують функції ідентифікації, відстеження та переслідування людей, що дозволяє силовим структурам їх затримувати", – зазначено в інформації.

У Держдепартаменті додали, що "режим Ісламської Республіки Іран розглядає іранських громадян як ворожих комбатантів і веде війну проти них. Світ спостерігає за тим, що робить цей режим, і це не буде забуте".

Попри відсутність доступу до інтернету, декілька свідків вже висловлювали подібні думки раніше.

Іранські урядові органи вжили суворих заходів репресії після того, як громадяни по всій країні вийшли на демонстрації, які стартували 28 грудня 2025 року. Протести охопили 187 міст і всі провінції Ірану. Ці акції стали одним із найзначніших викликів для клерикального режиму Ірану з моменту Ісламської революції 1979 року.

Протести, які спочатку виникли через зростання інфляції та девальвацію валюти, з часом трансформувалися в масштабний антиурядовий рух.

Сполучені Штати Америки та інші західні держави виступили з критикою щодо репресій, вжитих іранським урядом проти протестуючих. Раніше вони також запровадили санкції проти Тегерана через його спроби розробити ядерну зброю, що Іран категорично заперечує.

За словами президента Дональда Трампа, США розглядають кілька "дуже жорстких" варіантів дій щодо Ірану через придушення протестів, і серед цих варіантів є удари по Ірану.

Іран оголосив про свою готовність як до мирних переговорів, так і до військових дій зі Сполученими Штатами.

3 січня верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї, вперше висловився щодо масових протестів, підкресливши необхідність вжиття рішучих заходів проти "бунтівників". Разом з тим, Хаменеї, як і інші члени іранської влади, визнав, що побоювання вуличних торговців, пов'язані з падінням курсу національної валюти, є цілком обґрунтованими.