З'явилася інформація про нового генерального секретаря ОБСЄ.
Обговорення цього питання затягнулися на кілька місяців.
Рада міністрів ОБСЄ затвердила нове керівництво Організації, де новим генеральним секретарем ОБСЄ став турецький дипломат Ферідун Сінірліоглу.
Цю інформацію повідомляє агентство Укрінформ, яке посилається на слова діючого голови ОБСЄ, міністра закордонних і європейських справ, а також торгівлі Мальти Ієна Борга.
"Як стало відомо, сьогодні було досягнуто угоди з кількох ключових питань, які вплинуть на подальший розвиток ОБСЄ. Серед важливих рішень - призначення Ферідуна Сінірліоглу на посаду генерального секретаря ОБСЄ, Марії Телаліан на посаду керівника Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Крістофа Кампа в ролі верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин, а також Яна Браату на пост представника ОБСЄ з питань свободи медіа", - зазначив він.
Борг додав, що досягнення цих результатів було нелегкою справою та вимагало "місяців переговорів, дипломатії та спільної віри у збереження функціональності ОБСЄ".
Схвалений міністрами пакетний документ передбачає призначення чотирьох високих посадовців Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Новий генеральний секретар ОБСЄ раніше представляв Туреччину в Організації Об'єднаних Націй, а також займав посаду міністра закордонних справ у складі тимчасового уряду Туреччини у 2015-2016 роках. У 2023 році він знову представляв свою країну в ООН.
Посадовцем директора Бюро ОБСЄ з питань демократичних інститутів та прав людини стане Марія Телаліан, яка наразі очолює юридичний департамент Міністерства закордонних справ Греції. Верховним комісаром ОБСЄ по національних меншинах призначено Крістофа Кампа, що раніше обіймав посаду посла Нідерландів в цій організації. Ян Браату з Норвегії, який в даний час головує в місії ОБСЄ в Сербії, отримав призначення на посаду представника ОБСЄ з питань свободи слова.
Мальтійське головування в ОБСЄ обрало чотирьох кандидатів із 13, які були запропоновані на чотири ключові посади в організації. Проте, ця мальтійська ініціатива не отримала підтримки через те, що Туреччина та Греція, які висунули своїх кандидатів в рамках спільної номінації, вимагали затвердження саме своїх представників.
Після проведення додаткових закритих переговорів з'явився оновлений список чотирьох високопрофільних представників, до якого були включені кандидати, запропоновані Туреччиною та Грецією.