Стійкість або адаптація: як український громадський сектор впорався з викликами 2014-2024 років.

Попри війну, пандемію, економічні виклики та хвилі вимушеного переміщення, громадський сектор в Україні продовжує зростати, адаптуватися та надавати допомогу мільйонам.

Станом на 1 січня 2015 року в Україні було зареєстровано 75 828 громадських організацій. За даними дослідження Індексу сталості ОГС, на початок 2025 року їхня кількість зросла до 105 908. Збільшення більш ніж на 30 тисяч організацій свідчить про зростаючу довіру до громадського сектору та активізацію місцевих ініціатив, які все частіше беруть на себе відповідальність за вирішення конкретних соціальних проблем. Ці організації займаються різноманітними напрямами, такими як підтримка ЗСУ, гуманітарна допомога, захист прав людини, а також освіта, культура, інклюзія та розвиток громад. Однак, незважаючи на позитивну динаміку, важливо враховувати, яким чином ці організації функціонуватимуть у довгостроковій перспективі.

Стійкість, стратегічний підхід, партнерські відносини та фінансова автономія — це ключові ознаки, які виокремлюють стійкий сектор від фрагментарних ініціатив. Якою мірою українське громадянське суспільство відповідає цим вимогам? Які зміни можна спостерігати за останні десять років реформ і викликів?

Відповіді на всі ці запитання можна знайти в Індексі сталості організацій громадянського суспільства (CSOSI) – аналітичному інструменті, що з 1997 року оцінює розвиток сектора громадянського суспільства в багатьох країнах, з особливим акцентом на Центральну та Східну Європу. Цю методологію створило Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), а тривалий час дослідження проводились організаціями FHI 360 та Міжнародним центром некомерційного права (ICNL).

В Україні Індекс реалізується Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД), який отримав статус національного виконавця у 2017 році. До 2022 року фінансування дослідження здійснювалося в рамках глобального проєкту USAID. Проте після зупинки програми з боку США, Україні вдалося зберегти Індекс завдяки підтримці Міжнародного фонду "Відродження".

Від юридичного контексту до суспільного образу: які висновки можна зробити з Індексу за останні десять років.

Оцінювання Індексу сталості організацій громадянського суспільства включає сім ключових елементів: правову основу, організаційні можливості, фінансову стабільність, адвокацію, надання послуг, інфраструктуру сектора та суспільний імідж. Ця структура надає можливість аналізувати не лише актуальний стан сектору, але й спостерігати за його тривалою динамікою та змінами протягом років.

Після 2014 року юридичні умови для організацій громадянського суспільства поступово поліпшувалися: процеси реєстрації стали більш доступними, з'явилися нові механізми для залучення громадськості, а державні органи почали активніше інтегрувати громадян у процеси політичного прийняття рішень. Проте в 2018-2019 роках спроби ввести надмірні вимоги до звітності для антикорупційних громадських організацій тимчасово знизили загальну оцінку ситуації.

Після початку масштабного вторгнення Росії ситуація залишалася досить стабільною, без нових обмежень. У 2023-2024 роках оцінка ситуації знову покращилася завдяки діяльності громадських організацій у процесах євроінтеграції та розробці стратегій реформ. Одним із значних досягнень 2024 року стало ухвалення та підписання Президентом України законів "Про забезпечення прозорості у місцевому самоврядуванні" та "Про публічні консультації". Також парламент прийняв закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування", який набрав чинності у 2025 році.

Організаційна спроможність сектору теж зросла. Якщо раніше багато ініціатив трималися винятково на ентузіазмі, то нині дедалі більше організацій мають чітку внутрішню структуру, стратегічні плани, сталі команди. Широко впроваджуються ІТ-рішення, з'являються політики доброчесності, внутрішнього аудиту й управління ризиками. Війна стала не лише викликом, а й каталізатором професіоналізації.

Фінансова стабільність протягом тривалого часу була однією з найзначніших проблем у секторі, що пояснювалося нестабільною державною підтримкою та залежністю від міжнародних донорів. Однак після 2022 року ситуація почала змінюватися. Зросли обсяги зовнішнього фінансування, а також суттєво збільшилися пожертви від українців. Організації активніше впроваджують краудфандинг, засновують соціальні підприємства та шукають партнерства з бізнесом і місцевими органами влади. Це поступово зменшує вразливість сектора та сприяє формуванню більш стійких фінансових моделей.

Адвокаційні можливості залишаються однією з найпотужніших переваг неурядових організацій. Вони активно залучені до створення законодавчих ініціатив, надають експертні оцінки та запускають соціальні кампанії. Навіть під час воєнного стану діалог з державними структурами триває, і в багатьох реформах громадські організації виступають на рівних з партнерами.

Особливої уваги заслуговує сфера міжнародної адвокації. Так, у 2023 році Міжнародний центр української перемоги (ICUV) започаткував адвокаційну кампанію #MakeRussiaPay, яка об'єднала понад 100 000 учасників і була презентована на близько 30 публічних заходах в різних куточках світу.

Ще один важливий аспект – це надання послуг. З 2022 року ця роль набула критичного значення: організації забезпечують притулки, проводять навчання, підтримують людей з інвалідністю, дітей та ветеранів. У багатьох громадах саме ці організації стали основними носіями гуманітарної відповідальності. Місцева влада дедалі частіше визнає їх як повноправних партнерів, оцінюючи як якість, так і актуальність їхніх послуг.

Секторальна інфраструктура, включаючи хаби, коаліції та програми підтримки, також зазнала змін. Після 2022 року виникли нові центри для внутрішньо переміщених осіб, молоді та локальних ініціатив. Це сприяло зміцненню горизонтальних зв'язків у секторі. Особливо високий інтерес до навчання для розвитку як внутрішніх, так і зовнішніх компетенцій спостерігається в новостворених організаціях, зокрема тих, що були засновані після 2022 року.

Остаточний елемент Індексу – це публічний імідж. Він відображає рівень обізнаності та довіри населення до громадських організацій, а також те, як про них висвітлюють у засобах масової інформації. За останні роки спостерігається зростання довіри до цього сектору, незважаючи на певні інформаційні атаки. Наприклад, у 2017 році негативна кампанія проти антикорупційних ОГС суттєво вплинула на громадську думку, що призвело до підтримки ідеї запровадження декларацій про майновий стан для антикорупційних активістів. Найяскравіший перелом настав у 2022 році, коли громадські ініціативи стали опорою для мільйонів людей. Про них почали активно писати, обговорювати і підтримувати. Проте багато малих ініціатив у регіонах досі залишаються непоміченими.

Ці сім елементів не тільки відображають поточний стан галузі, але й допомагають виявити, в яких областях необхідна додаткова допомога, а де слід розширювати успішні практики.

Обговорюючи загальний рівень сталості, варто зазначити, що з 2014 по 2022 роки цей показник поступово підвищувався, з 3,3 до 3,1 бала. У 2023 та 2024 роках Індекс досягнув свого найвищого значення — 3,0 бала. Це свідчить про стійкість громадянського суспільства, яке, хоча ще не досягло повної сталості, демонструє витривалість і здатність до розвитку, навіть у складних умовах війни.

Візуалізація змін: громадський сектор отримав новий інструмент аналізу

У 2025 році Індекс отримав значне оновлення у вигляді інтерактивного дашборду, що забезпечує доступ до всієї аналітичної інформації за понад десятирічний період. Цей інструмент надає можливість переглядати оцінки по всіх семи складових, аналізувати їх динаміку в різні роки, відстежувати зміни балів і швидко знаходити необхідні дані.

Цей дашборд створений з метою перетворення Індексу на не лише професійний інструмент для аналітиків, але й на корисний ресурс для громадських активістів, журналістів, студентів, донорів і всіх, хто має інтерес до розвитку громадянського суспільства. Завдяки візуалізації даних, можливості переміщення між роками та показниками, а також зручному функціоналу пошуку, він стає цінним джерелом інформації для тих, хто прагне слідкувати за прогресом громадянського суспільства в Україні.

Індекс стабільності організацій громадянського суспільства в Україні з 2014 по 2024 рік демонструє, що, незважаючи на кризи, тиск, невизначеність і втому, громадський сектор не лише зумів витримати ці випробування, а й зміцнитися. Громадські організації продемонстрували свою спроможність не тільки реагувати на виклики, а й ініціювати системні зміни. Це стало можливим завдяки партнерству, довірі та спільному баченням майбутнього.