Судьи Конституционного суда Украины затронули тему значения конституционной юстиции в свете современных вызовов для демократических институтов.
Судьи Конституционного Суда Украины и представители европейских институтов провели обсуждение о значении конституционной юстиции в условиях современных вызовов для демократии. Как сообщает пресс-служба КСУ, делегация судей совершила официальный визит в европейские учреждения, включая Конституционный Суд Словении, Организацию по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ) и Агентство Европейского Союза по основным правам (FRA).
Основною метою візиту стало зміцнення міжнародної співпраці в галузі конституційної юстиції, обмін досвідом у захисті прав людини під час кризових ситуацій, підвищення значення конституційного контролю в правовій системі країни, а також узгодження практик з європейськими стандартами. Делегацію очолив в.о. Голови Суду Олександр Петришин, до її складу також увійшли судді Василь Лемак, Алла Олійник та Галина Юровська.
7 квітня в Конституційному Суді Республіки Словенія відбулася урочиста зустріч, на якій учасників привітали Голова Суду Рок Чеферін та керівниця Офісу Голови Суду Катаріна Ратоша. У своїй вступній промові Рок Чеферін підкреслив важливість міжнародної співпраці між конституційними установами та обміну досвідом у питаннях захисту прав і свобод людини.
Під час цього візиту суддя Галина Юровська з Суду представила доповідь, в якій розглянула український досвід у приведенні національного законодавства у відповідність до європейських стандартів, а також підкреслила значення Суду в цьому процесі.
Вона підкреслила, що преамбула Конституції України відображає європейську ідентичність українського народу та незворотність державного курсу на інтеграцію в Європейський Союз. Окрім того, згідно зі статтею 9 Конституції України, чинні міжнародні угоди, ратифіковані Верховною Радою, є складовою частиною національного законодавства, що забезпечує відповідну правову основу для імплементації acquis ЄС у правозастосуванні.
У своєму виступі я також представила приклади застосування установчих угод Європейського Союзу, нормативних документів інституцій ЄС, таких як директиви, регламенти та рішення Суду ЄС, а також загальних правових принципів і актів, що стосуються спільної зовнішньої політики та безпеки.
Суддя Галина Юровська зазначила, що Конституційний Суд України активно інтегрує acquis Європейського Союзу, вважаючи це важливим аспектом процесу євроінтеграції країни. Впроваджуючи європейські норми та принципи у своїх рішеннях, Суд сприяє узгодженню українського законодавства з європейськими стандартами правосуддя. Це не лише забезпечує надійний захист прав і свобод громадян, але й укріплює правову базу для потенційного членства України в ЄС.
Матей Акцетто, суддя Конституційного Суду Республіки Словенія, поділився своїм досвідом щодо впровадження acquis communautaire Європейського Союзу в діяльності Конституційного Суду. Він ретельно вивчив, як європейське законодавство реалізується в рішеннях національного судового органу.
Під час зустрічі в.о. Голови Суду Олександр Петришин представив доповідь, у якій детально розглянув специфіку роботи інституту конституційної скарги, зосередившись на актуальному стані та викликах, пов'язаних із нормативною конституційною скаргою в Україні.
У своїй доповіді Олександр Петришин торкнувся витоків європейських систем конституційного нагляду, зокрема французької моделі, яка не базується на судовій практиці. Він підкреслив, що розвиток Суду був обумовлений впливом обох цих концепцій, що, в свою чергу, знайшло відображення у створенні національного інституту конституційної скарги.
Олександр Петришин підкреслив, що актуальна система подання скарг має певні нормативні обмеження. Вона дозволяє оскаржувати тільки закони або їх конкретні статті, які були використані в остаточному рішенні суду по справі конкретної особи. З одного боку, це гарантує певну правову стабільність, але з іншого - не завжди забезпечує адекватний захист порушених прав.
Окрему увагу доповідач приділив потребі у вдосконаленні нормативної конституційної скарги, зокрема - у напрямі розширення її предмету, послаблення процесуальних бар'єрів, а також забезпечення реальної можливості відновлення порушених прав.
З доповіддю на цю тему виступила Нежа Коговшек Шаламон, заступниця Голови Конституційного Суду Республіки Словенія.
Себастьян Нерад, який займає посаду Генерального секретаря Конституційного Суду Словенії, поділився інформацією про підходи до розробки проєктів актів цього судового органу.
Суддя Суду Василь Лемак проаналізував сучасні виклики та напрями розвитку конституційного судочинства в умовах війни.
Він зазначив, що Суд сьогодні працює в надзвичайно складних умовах, які пов'язані не лише з масштабною війною, а й організаційними проблемами.
Василь Лемак зазначив, що, хоча повноваження Суду обмежені в порівнянні з деякими іншими європейськими конституційними судами, особливо стосовно контролю ієрархії нормативних актів та відповідності міжнародним угодам, він продовжує демонструвати активність. У 2024 році Суд прийняв більше 500 мотивованих рішень. Серед них у 13 випадках було ухвалено рішення стосовно конституційності або неконституційності нормативних актів, причому в більшості випадків Суд визнав певні положення українських законів неконституційними. Як підкреслив суддя, Суд виконує свою основну функцію в якості складової та гаранта механізму стримувань і противаг у рамках демократичного суспільства.
Василь Лемак підкреслив, що з моменту початку великої агресії росії проти України в 2022 році, Суд виніс ряд важливих рішень, які привернули значну увагу. Серед них - захист підвищеного соціального статусу військових, регулювання статусу релігійних організацій, конституційні зміни щодо недоторканності депутатів, спеціальна конфіскація майна, а також забезпечення гарантій особистої свободи.
Суддя окремо наголосив на важливості методів розширеного тлумачення конституційних прав, зокрема через підхід до Конституції як до "живого" документу, що розвивається разом із суспільством. Він підкреслив, що у фокусі конституційного судочинства мають бути справи великої суспільної ваги, а також що практика Суду має спиратися на сталу систему юридичних позицій, які формують обов'язкову доктрину. Суддя наголосив, що завдання Суду полягає не лише у правовому контролі, а й у збереженні конституційної демократії, що є особливо актуальним в умовах війни.
9 квітня 2025 року у Відні делегація суддів Суду зустрілася з дипломатами - представниками країн-донорів Програми підтримки ОБСЄ для України. Під час заходу "Стійкість демократії в умовах кризи: конституційне правосуддя, врядування у воєнний час та шлях України до відновлення" учасники обговорили результати поточної проєктної підтримки ОБСЄ у зміцненні системи конституційного правосуддя в Україні, ключові потреби та напрями подальшої підтримки в умовах триваючої кризи.
Виконувач обов'язків Голови Суду Олександр Петришин представив ключову доповідь на тему "Конституційне судочинство у воєнному та повоєнному контексті України". Він детально розповів про те, як Суд адаптувався до роботи в умовах війни, окреслив основні конституційні виклики, з якими стикається країна, та шляхи їх подолання. Окрему увагу приділив перспективам конституційного судочинства у процесі післявоєнного відновлення та інтеграції України до Європейського Союзу.
Олександр Петришин наголосив на ключовій ролі Суду у захисті Конституції в умовах війни. З початку повномасштабного вторгнення, за його словами, Конституційний Суд ухвалив 40 рішень і понад 1600 судових актів, що забезпечує постійний захист положень і духу Основного Закону навіть у найскладніші часи.
Він акцентував на значущості підтримки з боку ОБСЄ, яка відіграє ключову роль у посиленні інституційної ефективності Суду та впровадженні реформ у галузі захисту прав людини.
На панельній дискусії на тему "Верховенство права в умовах кризи - підтримка ОБСЄ та подальші дії" судді Конституційного Суду разом з представниками Програми підтримки ОБСЄ в Україні обговорили важливість конституційних судів у період війни та в контексті післявоєнного відновлення. Вони також розглянули питання балансу між безпекою і демократичним управлінням під час воєнного стану, а також можливості підвищення прозорості та інклюзивності судових процесів.
Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак підкреслив важливість даного суду в створенні правової основи для відновлення країни після війни. Він особливо відзначив, що стабільність конституції є ключовим елементом усіх реформ, які плануються в післявоєнний період.
Суддя Алла Олійник з Суду підкреслила важливість зміцнення довіри громадськості до судової системи, вказуючи, що ключовим фактором у цьому процесі є прозорість роботи суду та чіткість ухвалюваних рішень.
Суддя Суду Галина Юровська під час обговорень окреслила роль Суду в сприянні утвердженню гендерної рівності в межах конституційної юстиції та зауважила, що "гендерно-чутливий Суд - це більш справедливий Суд, і саме справедливості очікує кожен громадянин".
Захід завершився підведенням підсумків та обговоренням подальших кроків у співпраці між ОБСЄ та Судом для зміцнення верховенства права в країні.
10 квітня 2025 року у Відні відбулася важлива зустріч між представниками Суду та директоркою Агентства Європейського Союзу з основоположних прав (FRA) Сірпою Раутіо. Ця подія стала значущим кроком до встановлення тіснішої співпраці між FRA та Судом, особливо в умовах постійних викликів, викликаних війною та необхідністю забезпечення дотримання прав людини.
У своєму привітальному слові Сірпа Раутіо наголосила на важливості співпраці з Судом у контексті просування стандартів верховенства права та захисту основних прав людини. Вона також підкреслила значення дотримання Хартії основоположних прав ЄС, яка все більше враховується в практиці конституційних судів.
Учасники обговорили тематику доступу до правосуддя та кримінальної юстиції, зокрема, у контексті застосування Європейського ордера на арешт, а також кращі практики ЄС щодо забезпечення прав людини в умовах криз. Особливу увагу було приділено судовій незалежності в порівняльній перспективі - з огляду на досвід держав-членів ЄС.
На зустрічі було виділено окремий сегмент для обговорення навчальних ініціатив FRA, зокрема тренінгів для суддів, спільних посібників та інформаційних бюлетенів. Учасники обговорили потенційні напрямки майбутньої співпраці, серед яких – участь українських суддів у тренінгах Агентства, обмін досвідом та розширення аналітичної взаємодії.
