Таджикистан вражає своєю зручністю. Чому ж вибори в цій країні стали об'єктом уваги з боку Китаю та Росії?

Правляча партія залишилася при владі, проте геополітичні обставини навколо сприяють змінам. Що насправді вирішили таджики і чому це має значення для України, розбиралася Gazeta.ua.

У Таджикистані відбулися вибори до нижньої палати парламенту, які не можна вважати повністю прозорими, оскільки влада не забезпечила необхідні гарантії та акредитації. У спеціальному звіті Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ зазначило, що в таких умовах неможливо направити спостерігачів. Крім того, ряд медіа не отримали доступу до виборів. Натомість за процесом голосування спостерігали представники Росії та Казахстану.

Зовнішні демократичні процеси були дотримані. У виборах до парламенту взяли участь 220 кандидатів, які представляли різні політичні партії Таджикистану. Правляча Народна демократична партія отримала найбільшу кількість мандатів - 12. Аграрна партія здобула 5 мандатів, тоді як Партія економічних реформ отримала три. По одному депутату представлятимуть Демократична та Соціалістична партії.

Вперше з 1995 року комуністична партія не змогла пройти до нижньої палати. Соціал-демократична партія, що є єдиною офіційною опозиційною силою в Таджикистані, навіть не провела з'їзду і не висунула своїх кандидатів.

Інтерес до голосування був високим, явка склала 85,3% (у 2020 році - 86,4%). ЦВК країни оголосило переможницею правлячу партію з 51,9% голосів.

Інші політичні сили, які отримали місця у парламенті, висловлюють свою підтримку правлячій партії. Таким чином, можна стверджувати, що керівництво Таджикистану має повністю відданий законодавчий корпус.

Опозиційні сили досі не можуть оговтатися від втрати свого засновника та лідера Рахматілло Зоїрова, а також від "чисток" у політичному середовищі. Його наступник, Шокірджон Хакімов, був затриманий у липні 2024 року за підозрою у зраді державі. Ці події стали наслідком арештів та допитів високопосадовців Демократичної партії, включаючи голову Саїдджафара Усмонзоду. Справа дійшла до суду наприкінці січня 2025 року, а вже на початку лютого були оголошені вироки: Усмонзода отримав 27 років позбавлення волі, в той час як Хакімов - 18 років.

Таким чином, Емомалі Рахмон отримав кишеньковий парламент. Та чи так все однозначно?

Таджицька опозиція, що перебуває в еміграції, висловила своє обурення і відмовилася визнати результати виборів.

"Звичайна показуха. Депутатів парламенту президент призначає ще до виборів, котрі потрібні режиму для надання легітимності захопленню законодавчої влади. Парламент Таджикистану працює лише заради задоволення "хотєлок" однієї сім'ї", - пояснив лідер руху "Реформи і розвиток" Шарофіддін Гадоєв.

"Це просто театралізоване дійство, спроба обманути народ, - зауважив лідер руху 'Група 24' Ділшод Шаріпов. - 90% населення Таджикистану не знають, які політичні партії існують у країні та хто їх очолює. Ми не визнаємо ці вибори і підкреслюємо, що протягом останніх тридцяти років вільних і чесних виборів у нашій країні не було", - додав він.

З 2020 року виборчі процеси все більше починають нагадувати радянські, відзначив заступник голови Національного альянсу Алім Шерзамонов.

У січні 2025 року президент Емомалі Рахмон провів наймасштабнішу кадрову ротацію на високих посадах за останні три десятиліття. У новому складі виявилися і двоє його родичів: генеральний прокурор Юсуп Рахмон та директор служби зв'язку Бега Сабура. Також свою позицію втратив міністр оборони Таджикистану Шералі Мірзо. Обидва, Юсуп Рахмон і Шералі Мірзо, були призначені на нові, не менш відповідальні, але менш впливові посади. Наприклад, колишній генеральний прокурор став секретарем Ради безпеки. Спостерігачі вважають, що ці зміни свідчать про підготовку Емомалі до передачі влади своєму старшому синові, Рустаму Емомалі, який наразі очолює Сенат таджицького парламенту та виконує обов'язки міського голови Душанбе.

Прибрали тих, хто став токсичним для президента, пояснив політолог Сайїдмухіддін Дустмухаммадійон, замінили на лояльних його сину персон. "Головний критерій відбору - близькість до кола Рустама, готовність віддано служити особисто йому", - пояснив експерт.

Але визначеності немає, жодних інших порухів до транзиту влади не спостерігається. Тому Росія і Китай так пильно наглядали за перегонами, намагаючись визначити, чи не приготував Емомалі їм несподіванки.

Таджикистан вважається однією з найзакритіших країн на пострадянському просторі. З 1994 року цю державу очолює Емомалі Рахмон, який до свого обрання був членом Комуністичної партії. Президент Рахмон вирішує проблеми з опозицією шляхом заборони їхньої діяльності. Партія ісламського звільнення стала першою, яка потрапила під заборону, а в 2015 році таку ж долю зазнала Партія ісламського відродження Таджикистану.

Послідовно країна рухалася до авторитаризму з демократичними атрибутами. Міжнародні спостерігачі визнали вибори 2005 року такими, що не у повній мірі відповідають критеріям прозорості та чесності.

Відтоді Таджикистан почав помітно зближуватися з Росією, країнами СНД та з Китаєм. Партнери віддячують сприятливим мікрокліматом.

На виборах до нижньої палати таджицького парламенту 2025 року були присутні спостерігачі від СНД, ШОС, ОДКБ, Росії, Казахстану, Китаю. Китайська делегація визнала перегони прозорими і демократичними, від СНД і ШОС - чесними, вільними, відповідно до міжнародних зобов'язань республіки.

Вони не залишають без уваги Таджикистан і після виборів. 3 березня в Душанбе міністр закордонних справ Сіроджиддін Мухріддін зустрічав нового директора Виконавчого комітету Регіональної антитерористичної структури ШОС, Улубека Шаршеєва. Під час зустрічі обговорювали питання безпеки та спільні дії у боротьбі з "тримя золами": тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом.

Найвідчутнішою є увага до Таджикистану від Росії та Китаю. КНР акцентує на зміцненні співпраці з чинною владою країни, особливо після врегулювання у 2010-х роках територіальної суперечки. З РФ відносини складніші. Формально Кремль виявляє всі ознаки взаємовигідного партнерства. Наприклад, 4 березня відбулася спільна колегія міністрів аграрної промисловості двох країн. Путін кілька місяців тому пропонував створити курси російської мови та традицій у країнах, звідки до Росії приїжджають так звані "гастарбайтери". Однак після теракту в ТЦ "Крокус-хол" Москвою та деякими великими містами Росії прокотилася хвиля цькування таджиків, бо серед підозрюваних були громадяни Таджикистану. Таджики масово поверталися на батьківщину, що стало причиною для занепокоєння Рахмона. Довелося Путіну особисто втихомирювати російських скінхедів закликами до толерантності.

Для України вибори у Таджикистані мають важливе значення, оскільки вітчизняна дипломатія активно просуває економічне співробітництво між двома країнами. Працює спільна Ділова рада. Український посол Валерій Євдокимов наголосив, що минулого року товарообіг між країнами зріс більш ніж на 15%, по лікарських засобах зростання склало понад 32%. Україна постачає продукти харчування, устаткування, медикаменти і розглядає як перспективне співпрацювати з таджицькою стороною щодо "зеленої енергетики" та високих технологій.

За потреби Таджикистан може стати містком до контактів України з країнами Середньої Азії та Глобального Півдня. Попри проросійську орієнтацію та авторитарний режим, ця країна схильна до балансування. Тому цілком може сприяти Україні там, де інші навряд чи матимуть бодай мінімальні результати.