Тайвань організував тренування для державних установ у разі можливого вторгнення з боку Китаю, повідомляє Reuters.

За даними анонімних джерел агентства, у тригодинних навчаннях взяли участь десятки центральних і місцевих урядових установ, а також громадських організацій. Їх очолили віце-президент Сяо Біхім та генеральний секретар Ради національної безпеки Джозеф Ву.

Освіта стала невід'ємною складовою систематичних зусиль уряду Тайваню, спрямованих на зміцнення можливостей державних структур та громадських організацій у реагуванні на надзвичайні ситуації, які можуть включати природні катастрофи та збройні конфлікти.

За словами знайомого з ситуацією чиновника з питань безпеки, під час навчань були змодельовані сценарії, що включають "високоінтенсивну" війну Китаю у сірій зоні, а також ситуацію, коли острів перебуває "на межі конфлікту". Таким чином перевірялася готовність реагування урядових установ Тайваню і громадянського суспільства.

На брифінгу для ЗМІ в Офісі президента пізно ввечері у четвер міністр внутрішніх справ Лю Ши-Фан заявила, що впродовж наступного року уряд має намір підготувати по всьому острову понад 50 тисяч добровольців. Їхнє завдання - реагувати на надзвичайні ситуації, зокрема надавати першу медичну допомогу.

За інформацією Лю, тайванський уряд має намір залучити до цієї ініціативи представників державних професій, зокрема водіїв таксі та охоронців, щоб знизити тягар на урядові структури в умовах надзвичайних ситуацій. Вона також підкреслила, що різні державні організації звернулися з проханням про створення резервних систем і розробку стратегій швидкого відновлення після збоїв у роботі.

Президент Тайваню Лай Цінде підкреслив, що країна "бореться зі временем", намагаючись збільшити свої можливості для реагування на надзвичайні ситуації та зміцнити оборонні позиції у випадку агресії.

"Світ і стабільність в першому островному ланцюгу спільно протистоять авторитарним режимам", - зазначив Лай, не вказуючи конкретну країну.

Перший острівний ланцюг являє собою зібрання архіпелагів, які простягаються приблизно від Індонезії в дуговій формі на північний схід до Японії, охоплюючи води Південно-Китайського та Східно-Китайського морів.

Після поразки у громадянській війні з комуністами наприкінці 1940-х років, лідер партії Гоміньдан Чан Кайші разом із прихильниками втік на острів Тайвань.

Гоміньдан переніс резиденцію Китайської Республіки з материка до Тайбею. Відтоді Тайвань де-факто став незалежною країною, хоча номінально претендував і на територію материкового Китаю, де утворилась комуністична Китайська Народна Республіка (КНР).

Починаючи з 1980-х років, Тайвань поступово впроваджував демократичні принципи, що включають проведення вільних виборів і забезпечення прав людини. Багато мешканців острова ідентифікують себе як корінні тайванці і не прагнуть приєднуватися до комуністичного Китаю.

У січні 2024 року на президентських виборах перемогу здобув віце-президент Демократичної прогресивної партії Лай Цінде. Він оголосив курс на подальше зближення Таваню зі США та іншими країнами Заходу.