Теракт у Німеччині, "газові" консультації Фіцо з Путіним, США планують покинути ВООЗ: новини з вихідних.
Прем'єр Словаччини відвідав Москву для обговорення газових питань, на тлі повідомлень з України про намір зупинити транзит російського газу через свою територію з першого січня.
Раніше Фіцо висловив звинувачення на адресу Зеленського, стверджуючи, що той причетний до "газової кризи" в Словаччині та намагався підкупити певних осіб.
Ще одна велика тема вихідних - теракт у Німеччині, який зовнішні сили хочуть використати проти демократичних сил країни.
Більше захоплюючих новин і подій з вихідних 21 та 22 грудня – читайте в дайджесті "Європейської правди".
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб легше отримувати дайджести та інші корисні й захоплюючі новини!
Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо у неділю перебуває у Кремлі на переговорах з лідером РФ Владіміром Путіним.
Речник Кремля Дмитрій Пєсков повідомив, що візит Фіцо до РФ був запланований кілька днів тому. За його словами, "можна припустити", що Путін і Фіцо обговорять тему російського газу.
Візит Фіцо до Росії став його першим візитом до країни-агресора з моменту відновлення влади у 2023 році.
Прем'єр-міністр Словаччини став третім європейським керівником, який відвідав Москву з моменту початку повномасштабної агресії Росії проти України, слідом за канцлером Австрії Карлом Негаммером та угорським прем'єром Віктором Орбаном.
Цього тижня прем'єр-міністр Словаччини висловив звинувачення на адресу Зеленського, вважаючи його відповідальним за "газову кризу", що виникла у країні.
"Ми безумовно переживаємо газову кризу через дії президента Зеленського", - зазначив Роберт Фіцо.
Він був серед тих, хто благав на саміті ЄС про продовження після 2024 року угоди про транзит російського газу через Україну. Зеленський розкритикував Словаччину, заявивши: "Трохи соромно говорити про гроші, тому що ми втрачаємо людей".
Згодом Фіцо висловив думку, що президент України, як стверджується, запропонував йому 500 мільйонів євро з російських активів в обмін на підтримку інтеграції України до НАТО.
Україна планує зупинити транзит російського газу через свою територію. Президент Володимир Зеленський раніше підкреслив, що країна не має наміру відновлювати угоду з "Газпромом" щодо транспортування російського газу до Європи. Крім того, він зазначив, що Київ не підтримає ідею прокачування російського газу під маскою азербайджанського.
Замість цього спостерігається зростання імпорту російського скрапленого природного газу (СПГ) до ЄС. У 2024 році обсяги цього імпорту до Європейського Союзу досягли небувалих висот, попри зусилля блоку зменшити залежність від газу з Росії після початку повномасштабної агресії Москви проти України.
Також угорський прем'єр Віктор Орбан повідомив, що його уряд проводить переговори з Києвом і Москвою щодо продовження транзиту російського газу через територію України після 2024 року.
Як зазначив Орбан, угорська сторона представила українській та російській сторонам "хитрий план", який міг би забезпечити збереження транзиту, незважаючи на закінчення угоди між Україною та "Газпромом" у 2024 році.
Також варто відзначити, що Катар заявив про намір припинити постачання газу до Європейського Союзу у разі накладення на нього штрафних санкцій.
Європейська директива щодо всебічної оцінки корпоративної стійкості, яка почала діяти в липні, передбачає можливість накладання штрафів на підприємства в розмірі до 5% їх річного світового доходу у випадку, якщо їхнє керівництво не здатне усунути негативні наслідки для прав людини або навколишнього середовища.
Президент Володимир Зеленський висловив думку, що майбутнє головування Польщі та Данії у 2025 році має стати знаковим етапом для України.
Президент підкреслив, що Україні необхідно приєднатися до Європейського Союзу, тому в наступному році слід максимально зосередитися на переговорах та розвитку співпраці з партнерами в ЄС.
"Тому головування Польщі, а у другому півріччі - Данії в ЄС мають стати історичними для України", - сказав Зеленський.
Польща розпочне своє головування в Раді Європейського Союзу 1 січня, тоді як Данія візьме на себе цю відповідальність 1 липня 2025 року.
17 грудня президент Зеленський оголосив, що Україна прагне у 2025 році запустити переговори про вступ до ЄС, намагаючись відкрити щонайменше два кластери, з амбітною метою охопити всі кластери.
До речі, новий уряд Ісландії хоче провести референдум про членство в ЄС.
Трипартійна коаліція уряду Ісландії, створена в суботу, 21 грудня, оголосила про плани провести референдум щодо можливого вступу країни до Європейського Союзу в рамках своєї передвиборчої програми.
В коаліційному договорі підкреслюється, що референдум про продовження переговорів щодо вступу Ісландії до Європейського Союзу пройде не пізніше 2027 року.
У зв'язку з відзначенням Дня дипломата в неділю, Зеленський підкреслив, що в Європейському Союзі, починаючи з найвищих інституцій і закінчуючи лідерами громадськості, Україна повинна звучати з упевненістю, чітко та переконливо.
Нагадаємо, що в п’ятницю президент Володимир Зеленський повідомив про затвердження кандидатур більше ніж 30 українських послів для роботи за межами країни.
Серед інших він призначив Петро Бешту надзвичайним і повноважним послом України в Словенії, а Ольгу Нікітченко - надзвичайним і повноважним послом України в Литві.
Також, глава держави підписав указ про призначення нового посла України в Угорщині, на що чекали протягом тривалого часу.
"Призначити Шандора Федора Федоровича надзвичайним і повноважним послом України в Угорщині", - йдеться в тексті указу.
Ім'я Федора Шандора здобуло популярність після того, як він вирішив стати добровольцем в українській армії у відповідь на російську агресію, що розпочалася в лютому минулого року. Він проводив лекції для студентів, знаходячись прямо в окопах, використовуючи паузи між боями для навчання.
Перше повідомлення про те, що Україна вирішила призначити Шандора новим послом в Угорщині, з'явилося в медіа в березні минулого року. Пізніше, в серпні, президентка та міністерка закордонних справ Угорщини надали згоду на його призначення.
На початку цього року тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляв, що призначення Шандора відбудеться найближчим часом і затримувалось із технічних причин. Зокрема, йому треба було звільнитись зі Збройних Сил України.
Президент Володимир Зеленський, відзначаючи День дипломата, виступив перед українськими дипломатами, окресливши стратегії, які вони мають використовувати для переконання партнерів підтримати прагнення України до вступу в НАТО.
На його думку, рішучість лідерів у подібних ситуаціях завжди ґрунтується на запитах громадської свідомості.
"Президент підкреслив, що співпраця з НАТО для України повинна виходити за межі теоретичних обговорень."
Він заявив, що дипломати повинні у щоденному режимі працювати на відповідну суспільну думку - "тими засобами, які працюють, а не просто тими, які зручні".
"Партнери мають знати, що може дати Україна Альянсу, чому це буде краще для всіх і як це стабілізує глобальні відносини. Альянс для України - це досяжно, але досяжно тільки тоді, коли за це рішення б'ємось на всіх потрібних рівнях", - наголосив Зеленський.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що новообраний президент США Дональд Трамп "розпочне активні дії протягом перших 24 годин після інавгурації", зосередившись на вирішенні конфлікту в Україні.
Раніше Володимир Зеленський, президент України, висловлювався щодо передвиборчої обіцянки Дональда Трампа завершити війну в Україні "за добу". Він зазначив, що не сприймає цю заяву буквально, проте бачить в ній прагнення новообраного президента США досягти миру якнайшвидше.
Нагадаємо, останнім часом прем'єр Угорщини Віктор Орбан активізував свої зусилля для встановлення "різдвяного перемир'я" між Україною та Росією.
Сьогодні Папа Римський Франциск звернувся з молитвою про "різдвяне перемир'я" для України.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив думку, що німецькі військові могли б бути присутніми в Україні, проте лише в разі досягнення угоди про припинення вогню.
"Я хочу однозначно висловити свою позицію: до моменту завершення війни на українській території не буде жодного німецького військового", - наголосив Пісторіус.
За його словами, досі є ще занадто багато відкритих питань, щоб зробити заяву щодо миротворців.
"Постає запитання, коли відбудеться встановлення перемир'я або миру, і коли ми зможемо зрозуміти, як це виглядатиме. Чи буде, приміром, визначена лінія розмежування, буферна зона або зона миротворців, в якій збройні сили підтримуватимуть порядок?" - підкреслив міністр оборони Німеччини.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що на даний момент Варшава не планує розміщувати польські війська в Україні, однак готова обговорити можливість подальших дій у майбутньому.
Міністр оборони Польщі також охарактеризував червоно-чорні прапори УПА, які були розміщені на бронетранспортерах Rosomak, наданих Польщею, як провокацію.
"Прапори УПА на бронетранспортерах, які Польща постачає українській армії, є провокацією, яка не повинна відбутися. Я доручив терміново зв'язатися з українським аташе у Варшаві для з'ясування цього питання", - написав польський міністр в X (Twitter).
Наразі до Українського легіону, що створюється на польських землях, надійшло понад тисячу заявок.
За інформацією посла України в Польщі Василя Боднара, польська сторона створює "досить значні умови" для базового військового навчання тих, хто вступає до легіону.
Донори акумулювали 200 млн євро для забезпечення стійкості України в кіберпросторі, а на Курщині загинув грузинський боєць, що воював за Україну.
Крім того, у суботу Зеленський повідомив про візит директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Білла Бернса в Україну.
Президент підкреслив, що цей візит в Україну є його останнім у ролі директора ЦРУ. Зеленський побажав Бернсу та його родині "всього найкращого" і висловив надію на нову зустріч у майбутньому.
У суботу стало відомо про щонайменше п'ятьох загиблих та понад 200 поранених внаслідок наїзду на відвідувачів різдвяного ярмарку в німецькому Магдебурзі. У тому числі, серйозно постраждала українка.
У п'ятницю ввечері сталася трагедія. Громадянин Саудівської Аравії на своєму автомобілі в'їхав на різдвяний ярмарок у столиці федеральної землі Саксонія-Ангальт.
Згідно з інформацією Spiegel, нападник на ім'я Талеб А., якого затримали в районі події, відкрито висловлював підтримку ультраправій політичній силі "Альтернатива для Німеччини" ("АдН").
Він народився в саудівському місті Хуфуф і приїхав до Німеччини в березні 2006 року на навчання. У липні 2016 року він був визнаний біженцем, згідно з попереднім інтерв'ю в Frankfurter Rundschau, через те, що йому погрожували смертю за відмову від ісламу.
Згідно з інформацією, наданою агентством Reuters, Саудівська Аравія звернула увагу Німеччини на особу, відповідальну за напад у Магдебурзі.
Вказується, що сповіщення надходили не раз після того, як підозрюваний, Талеб А., виїхав із Саудівської Аравії у 2006 році.
Оцінка ризиків, проведена німецькими правоохоронцями минулого року, виявила, що цей чоловік не є "особливо небезпечним", пише газета Welt, посилаючись на джерела в службах безпеки.
Талеб А. спеціалізується на психіатрії та психотерапії.
У відеоінтерв'ю, яке з'явилося на антиісламському американському блозі більше тижня тому, А. протягом 45 хвилин розповідає про свої теорії змови. Він стверджує, що німецька влада проводить "таємну операцію", метою якої є "вистежування і знищення життів" колишніх мусульман із Саудівської Аравії, у той час як сирійські джихадисти отримують притулок на території Німеччини.
Всього за кілька хвилин після фатального наїду у Магдебурзі на сторінці Талеба А на X з'явився пост з кількома відео, в яких він висував плутані звинувачення на адресу активістів з питань біженців. Запис може свідчити про психологічні проблеми. У ньому він звинувачував владу в невдачах і стверджував, серед іншого, що німці його "переслідують". На обкладинці його профілю зображений пістолет.
Вчора канцлер Німеччини Олаф Шольц відвідав Магдебург. Він назвав напад на різдвяний ярмарок "жахливим, божевільним актом".
Мільярдер Ілон Маск, який приєднається до адміністрації новообраного президента США Дональда Трампа в якості зовнішнього радника, в п'ятницю закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца піти у відставку у відповідь на смертельний напад на німецькому різдвяному ярмарку.
Також, в п'ятницю, перед терактом, Маск взяв участь у виборчій кампанії в Німеччині, охарактеризувавши ультраправу партію Альтернатива для Німеччини ("АдН"), яка виступає проти мігрантів, як "рятівника нації". Це викликало іронічну реакцію з боку канцлера Шольца.
Соціал-демократична партія Німеччини вважає рекомендацію американського мільярдера Ілона Маска голосувати за ультраправу "Альтернативу для Німеччини" "атакою на німецьку демократію".
"Кожного демократа має турбувати, якщо Путін і Маск одночасно втручаються у виборчу кампанію в Німеччині", - заявив голова СДПН Ларс Клінгбайль у зв'язку з достроковими федеральними виборами.
За його словами, "той факт, що обидві сторони підтримують "АдН", говорить сам за себе".
Основні політичні сили Німеччини, за винятком крайніх правих та лівих груп, досягли згоди щодо проведення чесних виборів.
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що Росія становить широку загрозу для безпеки Європейського Союзу, оскільки Москва може використовувати нелегальну імміграцію та інші проблеми для підриву ЄС.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив імміграцію та Європейський Союз у трагедії, що сталася на ярмарку в Магдебурзі.
Видання Financial Times пише, що члени команди Трампа повідомили експертам про своє бажання оголосити про вихід з глобальної організації охорони здоров'я (ВООЗ) під час інавгурації новообраного президента 20 січня.
Цей вихід позбавить ВООЗ найбільшого джерела фінансування, що зашкодить її здатності реагувати на кризи в галузі охорони здоров'я, такі як пандемія коронавірусу.
Також новообраний президент США Дональд Трамп у суботу висловив звинувачення на адресу Панами, стверджуючи, що країна вимагає високі тарифи за використання Панамського каналу, і попередив про можливість повернення каналу під юрисдикцію Сполучених Штатів.
У той же час, Сполучені Штати зазнали втрат F/A-18 через "дружній вогонь" над Червоним морем, тоді як Китай висловив побоювання, заявивши, що США "грубають з вогнем", підтримуючи Тайвань.
Слід також додати, що у США ухвалили тимчасовий бюджет, щоб запобігти шатдауну.
На межі України і Польщі запрацював новий контрольний пропускний пункт.
Багато років потому, колишня королівська родина Греції відновила своє грецьке громадянство.
У Франції оголосили остаточні рішення у справі, що викликала великий резонанс, пов'язаній з відрубуванням голови вчителя.
В Туреччині гелікоптер швидкої допомоги врізався у лікарню: 4 загиблих.
Медіа асоціювали антизахідну кампанію Джорджеску з партією, що входить до складу урядової коаліції Румунії. У Албанії планується тимчасова блокування TikTok у зв'язку зі страшною трагедією, що сталася у школі.
Прем'єр-міністр Угорщини виступає проти витрат на оборону, що перевищують 2% від ВВП, як це пропонує Трамп.
Орбан дав зрозуміти, що він готовий надати притулок колишнім польським чиновникам, стосовно яких порушені кримінальні справи.
Прем'єр-міністр Грузії висловив загрозу ув'язнення президентки, якщо вона не піде у відставку.
