Терміново!!! Буддійського монаха Миколу Коваленка утримують у Стрийському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, після чого його направили до Львівської обласної психіатричної лікарні. Від 20 червня він відмовляється від

Буддійський монах Микола Володимирович Коваленко, народжений у 1974 році, був затриманий 19 червня Сихівським районним територіальним центром комплектування (РТЦК) у Львові, після чого його перевезли до Стрийського РТЦК. З моменту затримання він розпочав голодування. У центрі його утримували до 24 липня, а потім направили до психіатричної лікарні у Львові, де він наразі перебуває. Він відмовився підписувати військову присягу, не пройшов належним чином військово-лікарську комісію (ВЛК) і страждає від кількох серйозних захворювань.

Але Головне що він є буддійським монахом (з 1995 року) тобто за власними переконаннями не може служити в армії, тримати зброю, та навіть займатися будь якою діяльністю окрім буддійської практики. Він є учнем Вельмишановного Дзюнсея Терасави, відомого в Україні буддійського вчителя з Японії, якій з початку незалежності підтримував Україну і заснував громаду буддійських ченців, історія якої пов'язана з ненасильницькою миротворчою діяльністю по всьому світу.

Згідно з рішенням уряду України та поданням відповідних списків до Державної служби з питань національної спадщини щодо звільнення священнослужителів,

Коваленко повинен був отримати звільнення від військової служби, тобто отримати бронь.

Цього не відбулося, оскільки, згідно з поясненнями ДЕСС, особа повинна була бути офіційно працевлаштованою, отримувати заробітну плату та сплачувати податкові внески.

Однак це справжній абсурд!!!

Буддійські монахи не займаються роботою в традиційному розумінні. Їхнє життя повністю залежить від щедрості вірян, друзів і однодумців. Якщо йдеться про свободу совісті, то ДЕСС повинен враховувати цю давню традицію, яка існує вже понад 2600 років!

Коваленку надали можливість альтернативної служби, однак ТЦК запропонував йому займатися розповсюдженням повісток. У той момент, коли військовий комісар зв'язався з ДЕСС, чиновники чомусь підтримали позицію військових і проігнорували право на свободу совісті.

Свобода чи смерть! Коли я вперше натрапив на цей лозунг у Чечні, він видався мені надто екстремальним. Але тепер ми втілюємо його в усій країні, і саме тому він набуває особливого значення на рівні кожної окремої особи. Кожен з нас має самостійно визначати, чим займатися, на що витрачати своє життя: чи то йти на війну, чи обирати шлях ненасильства, який може бути незрозумілим для багатьох.

Варто зазначити, що ми не ті пацифісти, які закликають українців піднімати руки і здаватися. Ми щиро молимося за перемогу України у цій війні. Але варто розуміти, що держава — це одне, а сама країна — зовсім інше. Справжня незалежність полягає в свободі від держави, навіть якщо це звучить дивно. Якщо ми прагнемо до свободи та бажаємо створити вільну країну, то маємо насамперед шанувати свободу і вибір кожної людини.

Ось актуальний стан справ. Панове Коваленко вже близько 40 днів уникає їжі. Ситуація стає дедалі більш тривожною! Які наслідки можуть бути в такій ситуації?

Ми просимо звільнити Коваленко Миколу Володимировича від військового обов'язку бо його місія як і інших ченців послідовників вчення Будди є важливою та незамінною, а його попередня діяльність

та життєва історія має бути врахована.

Цю інформацію ви знайдете в наступних розділах.

Кратка історія буддійського ордену Ніппондзан Мьоходзі

Цей орден заснував японський буддійський монах і вчитель Вельмишановний Нітідацу Фудзія (1885-1985), який вважається одним із найзначніших буддійських ченців XX століття. Після тривалого періоду строгих аскетичних практик, які він проходив у Японії та Манжурії, Фудзія вирушив до Індії, де незабаром зустрівся з Махатмою Ганді і став одним із його прибічників у боротьбі за незалежність Індії від Британської імперії, використовуючи принципи ненасильства.

Після закінчення другої світової війни Ніппондзан Мьоходзі продовжив миротворчу діяльність заради припинення війн та подолання безпосередньої загрози ядерної війни між комуністичним та капіталістичним блоками. Численні марші миру в Європі та Америці сприяли закінченню війни у Вьєтнамі, об'єднанню Європи та зникненню Радянського Союзу.

Практика ордену у створенні буддійських ступ, відомих як пагоди миру, набула великого значення та символічності. Ця діяльність охоплює весь світ, але особливу увагу приділяється Індії, де ці споруди з'являються на священних місцях, пов'язаних із життям і вченням Будди.

Дзюнсей Терасава (народився 1950 року) - учитель буддійського ордену Ніппондзан Мьоходзі, який працює в Україні, Росії та Центральній Азії.

Буддійський монах Дзюнсей Терасава, який є учнем Нітідацу Фудзії, розпочав свою духовну практику під наставництвом Вчителя спочатку в Японії, а згодом в Індії. Основна частина його діяльності припала на Британію та Європу.

Він став одним із піонерів антиядерного руху, започаткував і керував мирними маршами по всій Європі в роки холодної війни, зокрема в 70-х і 80-х роках минулого століття.

Завдяки цим чеснотам Британський уряд сприяв побудові двох Пагод миру у місті Мілтон Кінс та пізніше у центрі самого Лондону в 1985 році. Земельну ділянку для великої ступи у Лондоні було виділено безкоштовно.

Дзюнсей Терасава вперше відвідав Радянський Союз у 1988 році під час саміту Рейган - Горбачов. Йому дозволили провести молитву на Червоній площі а після запросили до Кремля, де він мав нагоду вручити Михайлу Горбачову священні реліквії Будди.

У серпні 1991 року Дзюнсей Терасава знову опинився у Москві і став свідком провалу путчу та співучасником оксамитової революції. З того часу в нього почали з'являтися учні з України та Росіїї, і так поступово формувалася буддійська громада.

Він неодноразово виступав на засіданнях Комісії ООН з прав людини, висловлюючи свою критику.

президента Путіна та влади РФ за початок другого чеченського конфлікту, через що з 2000 року він став неприємною особою в Росії.

Ключові ініціативи буддійської спільноти під проводом Дзюнсея Терасави:

1. Марш Материнського Співчуття: Моква - Грозний, 1995 рік

Після початку першої війни у Чечні громада на чолі з вчителем

У співпраці з Комітетом матерів солдатів Росії, було організовано Марш миру до Чечні, щоб покласти край несправедливій війні.

У липні 1995 року кілька монахів разом із наставником були затримані та доправлені до російського фільтраційного табору, де провели п'ять днів. Звільнення стало можливим завдяки підтримці чеченських товаришів та міжнародної спільноти.

2. Широкий Марш миру по Євразії "У нове тисячоліття без воєн

та насильства", Ясна Поляна - Лумбіні, 1998 рік

На початку липня 1998 року громада розпочала марш миру, що тривав понад дев'ять місяців, від садиби Лева Толстого до місця народження Будди в Лумбіні (Непал). Цей шлях пролягав через Росію, Україну, всі країни Кавказу та Центральної Азії, а також через Індію, Непал і Пакистан. Завершився марш у Гаазі під час ювілейної миротворчої конференції. Назва цього заходу відображає його основну мету.

3. Молитвений марш за мир між Пакистаном та Індією в умовах ядерного напруження між цими державами, 2002 рік.

Цей марш був підтриманий керівництвом, групою вчених та активістів Пакістану. Він пройшов через древні історичні відомі буддійські місця Пакістану та закінчився біля легендарної ступи царя Ашоки у Санчі в Індії.

4. Міжнародна міжрелігійна місія в Ирак, 2003 рік

Ченці з України та Росії на чолі з Вчителем прибули в Ірак за три тижні до початку операції "Буря в Пустелі". Вони здійснили піший Марш разом з активістами різних країн із Самари від Священої мечеті до Багдаду і закінчили його живим ланцюгом на мосту через ріку Тигр.

5. Молитвена діяльність у контексті Помаранчевої революції.

Рік дві тисячі чотири

Буддійська спільнота Махасангха Ніппондзан Мьоходзі розпочала свою молитовну практику на підтримку Помаранчевої революції ще до її пікового моменту в Києві. Саме в період важливих подій монахи та вірні влаштували молитовні сесії, поєднуючи їх із сухим голодуванням, яке завершилося якраз під час тріумфу революції на Майдані.

6. Духовні практики під час Майдану у 2013 році

Ченці та прихильники Ордену здійснювали молитви на Майдані, вулиці Грушевського та в інших куточках Києва, Харкова, Донецька і Луганська, ударяючи в молитовні барабани на підтримку та на честь перемоги Революції Гідності.

7. Міжнародний Марш миру та солідарності в Україні, 2014 рік

Цей мирний марш об'єднав прихильників з Індії, Росії та України, які пройшли через Київ, Канів, Полтаву, Черкаси, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Мелітополь, Херсон, Миколаїв, Одесу, а також області Донецька і Луганська.

Завершення проекту відбулося в Луганській області, у селі Паньківка, де планувалося звести першу в Україні велику ступу миру. Проте, через агресію російських військ та окупацію Луганщини, місцева громада змушена була покинути свій храм і зупинити будівництво.

Результати аналізу

Ніхто не може сказати, що діяльність нашої громади за всі ці роки була даремною. Практика нашого Вчителя Дзюнсея Терасави стала вагомим внеском для припинення холодної війни та об'єднання Європи. Між Чеченською республікою та РФ був підписаний мирний договір у 1996 році. Молитовний марш миру між Пакістаном та Індією приніс свої плоди.

Ми як буддійські ченці маємо свою місію і ніхто не може виконувати її за нас.

Отже, держава повинна врахувати всі аспекти і звільнити Коваленка Миколу Володимировича від виконання військових обов'язків.

Блог автора представляє собою матеріал, що відображає лише його особисту позицію. Текст не має на меті забезпечити об'єктивний чи всебічний аналіз теми, яка розглядається. Редакція "Української правди" не несе відповідальності за точність і трактування інформації, а виконує лише функцію платформи для її публікації. Погляди редакції УП можуть відрізнятися від думок автора блогу.