Альтернативний звіт від громадських організацій: понад 500 пропозицій для просування України в напрямку європейської інтеграції.

Об'єднання українських громадських організацій, очолюване Лабораторією законодавчих ініціатив, представило "тіньовий звіт" стосовно розділів 23 і 24 переговорного кластера.
Цю інформацію повідомляє Еспресо.TV, посилаючись на ресурс Лабораторії законодавчих ініціатив.
До створення цього документа були залучені Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, ініціатива "Адвокат майбутнього", Асоціація правників України, організація "Європа без бар'єрів" та медіа "Європейська правда", за сприяння проєкту EU Pravo-Justice.
Звіт охоплює часовий проміжок з вересня 2024 року до серпня 2025 року і включає більше 500 рекомендацій для державних органів. У документі автори оцінюють досягнення у таких сферах, як судова реформа, функціонування прокуратури та адвокатури, протидія корупції, забезпечення прав людини та міграційна політика.
Виконавча директорка Ліги захисту інтересів (ЛЗІ) Світлана Матвієнко повідомила, що цей документ має на меті підтримати державні установи у визначенні основних напрямків реформ та стимулювати старт переговорного процесу в рамках першого кластера.
Повний текст звіту доступний за посиланням.
Як пише "Цензор.НЕТ", у "тіньовому звіті" згадується лист голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна, на підставі якого були запроваджені санкції проти Петра Порошенка.
Незважаючи на те, що в Законі про протидію легалізації доходів закріплені положення, що забезпечують політичну незалежність спеціально уповноваженого органу, відсутність конкретних механізмів, здатних захистити від політичного впливу, робить ці положення переважно декларативними. Особливі занепокоєння щодо політичної незалежності викликані практикою використання Державної служби фінансового моніторингу (ДСФМ) в якості інструменту для введення санкцій. У лютому 2025 року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що санкції проти одного з українських політиків були накладені на підставі даних Держфінмоніторингу. У поєднанні з опублікованими даними про особливості цих процесів виникають сумніви стосовно незалежності керівника ДСФМ, - зазначено в звіті.
У "тіньовому звіті" міститься посилання на статтю журналістки Інни Ведернікової на ZN.ua, в якій зазначається, що Служба безпеки України не виступила на підтримку санкцій проти Порошенка. Тим часом ці санкції були введені за ініціативою Кабінету Міністрів на основі даних, наданих Проніним.
Окрім цього, фахівці в своєму звіті для Європейської комісії зазначили, що 19 лютого 2025 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №13029. Цей документ встановлює порядок вибору керівника спеціально уповноваженого органу та здійснення аудиту його діяльності на предмет ефективності.
Документ передбачає проведення конкурсу на посаду керівника Державної служби фінансового моніторингу, аналогічно до відбору керівників Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції, Бюро економічної безпеки та митних органів. Також пропонується ввести обмеження на термін перебування на посаді — до 5 років, з можливістю повторного призначення не більше ніж на два терміни підряд, за умови проведення відкритого конкурсу. Додатково, законопроєкт передбачає проведення незалежного аудиту діяльності цього органу з метою оцінки його ефективності.