Торгівля як альтернатива революціям: як економічні взаємозв'язки допомагають зменшити прірву між бідними і багатими.

За останні 30 років люди стали свідками надзвичайного скорочення нерівності доходів і зменшення розриву між прибутками різних країн. Таке економічне зростання назагал поліпшило умови та якість життя багатьох мешканців планети, хоча - поки не без того - і лишило декого за бортом прогресу.

У 1995 році була заснована Світова організація торгівлі, яка має на меті сприяти розвитку міжнародного товарно-грошового обігу, встановленню справедливих правил та моніторингу їх виконання. Напередодні тридцятиріччя з моменту створення (офіційна дата — 1 січня) експерти СОТ провели дослідження, яке покликане продемонструвати значення та вплив організації на глобальному рівні, а також знову підкреслити важливість і потенціал міжнародної торгівлі. Mind ознайомився з результатами цього дослідження і представляє основні тези документа.

Серед основних тем, які активно обговорюються в усьому світі в останні роки, є питання взаємозв'язку між глобалізацією та інклюзивністю. Йдеться про забезпечення рівного доступу для всіх до єдиного ринку, спільних ресурсів, доходів та однакового рівня життя.

Однак часто ця думка виникає через надмірне спрощення ситуації. Однією з поширених помилок є твердження, що глобальна торгівля призводить до розколу та нерівності, вважається вигідною лише для заможних країн і їх населення, при цьому залишаючи без уваги маргіналізовані громади та віддалені регіони.

В дійсності, основні перешкоди на шляху до всебічної залученості зумовлені внутрішньою політикою держав, хоча їх подолання є глобальним викликом. Торговельний протекціонізм не лише не забезпечує захист економіки країни, але й не сприяє підвищенню інклюзивності. Натомість, такі заходи збільшують ризики відповідних дій з боку інших учасників, що врешті-решт призводить до взаємних втрат для всіх залучених.

Між 1995 і 2023 роками середній дохід на душу населення в глобальному масштабі, з урахуванням інфляції, зріс приблизно на 65%, піднявшись з $7050 до $11 570. У країнах з низьким і середнім рівнями доходу цей показник виріс утричі - з $1835 до $5337. Приблизно одна третина цього зростання зумовлена відкритістю країн з нижчими та середніми доходами до міжнародної торгівлі.

Окрім цього, Світова організація торгівлі сприяла підвищенню доходів, впроваджуючи торговельні реформи та забезпечуючи більшу передбачуваність торговельної політики.

Значний економічний розвиток останніх 30 років, спричинений розвитком торгівлі, значно вплинув на зменшення бідності у глобальному вимірі. Частка населення бідних країн і країн із середнім достатком, що перебувала за межею бідності, зменшилася із 40% у 1995-му до 11% у 2022 році, тоді як частка цих країн у світовому товарообігу зросла з 16% до 32%.

Протягом останніх тридцяти років середній рівень доходної нерівності у світі трохи знизився, хоча залишається значним в абсолютних величинах. Деякі країни зіткнулися з підвищенням нерівності на глобальних ринках, в той час як нації, що активно займаються зовнішньою торгівлею і мають відкриті економіки, демонструють найбільшу справедливість у розподілі доходів та рівні життя. Таким чином, можна стверджувати, що між відкритістю до торгівлі та рівнем доходної нерівності існує незначна кореляція.

На ділі, прибутки від торгівлі в країні розподіляються нерівномірно. Місцеві жителі отримують вигоду не лише від знижених цін, розширеного вибору товарів, можливостей для експорту і нових технологій. Проте, вони також стикаються з посиленою конкуренцією, що може призвести до втрат унаслідок відкритості ринку.

Політичні заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу відкритості шляхом захисту окремих груп населення, можуть виявитися дороговартісними та призвести до несподіваних наслідків. Наприклад, це може спричинити зростання цін на товари для малозабезпечених домогосподарств і підвищення витрат на виробництво для підприємств, що використовують захищену, але дорожчу сировину. Такі обмеження можуть стати небезпечними, якщо вони завдадуть шкоди торговим партнерам, які у відповідь можуть ухвалити рішення про запровадження контрзаходів.

Тривога щодо справедливого розподілу вигод від торгівлі спонукала до укладання більш ніж 310 регіональних торговельних угод, які включають положення, що стосуються різних аспектів інклюзивності, таких як права людини, трудові права, гендерна рівність, права корінних народів та можливості доступу до торгівлі для малих підприємств.

У світі, що переживає значну фрагментацію через геополітичні чинники, ключовим завданням є підтримка відкритої та прозорої багатосторонньої торгівлі. Це не лише дозволяє зберегти досягнення в сфері торговельної конвергенції, а й сприяє залученню всіх учасників економічних відносин у процеси співпраці.