Трагедія в Оленівці: правозахисники відтворили хронологію подій.
Активісти з правозахисних організацій звернулися до Міжнародного кримінального суду з проханням провести розслідування загибелі українських військовополонених у Волноваській колонії, розташованій поблизу Оленівки. Вони також направили до Гааги результати своєї реконструкції подій, що сталися 29 липня 2022 року.
Українські та міжнародні правозахисні організації передали до Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі спільне повідомлення за результатами власного розслідування масового вбивства українських військовополонених в Оленівці 29 липня 2022 року. Метою цього вони назвали забезпечення принципу невідворотності покарань за воєнні злочини, скоєні Російською Федерацією. Офіс генпрокурора України встановив, що від вибуху в бараці, де тоді утримувалися військовополонені захисники Маріуполя, загинув щонайменше 41 боєць, а через блокування росіянами надання медичної допомоги померли ще щонайменше дев'ятеро поранених.
На пресконференції в Києві 28 січня представник Офісу генерального прокурора Роман Циб повідомив про серйозні перешкоди, які російська сторона створює для встановлення фактів та обставин загибелі українських військовополонених. Це ускладнює визначення безпосередніх винуватців. "Керівництво колонії, діючи у змові з іншими неідентифікованими представниками Федеральної служби виконання покарань Росії, свідомо вчиняло дії та проявляло бездіяльність, що призвело до ще більших втрат", – зазначив Циб.
Раніше повідомлялося про загибель в результаті вибуху в оленівській колонії 53 осіб. Але точну кількість жертв встановити неможливо через протидію російської сторони проведенню слідства. За словами прокурора, вибух в бараці, де утримувалися українські полонені, забрав життя "щонайменше 41 особи, а ще щонайменше 9 військовослужбовців "Азову" загинули саме в результаті ненадання належної медичної допомоги". Українські слідчі, сказав Циб, встановили факти несвоєчасного надання допомоги пораненим, перешкоджання українським військовим медикам в наданні допомоги, несвоєчасної евакуації, застосування неналежних засобів евакуації, що погіршували стан потерпілих.
Читайте також: Українка про російський полон: Жінки-наглядачі були набагато жорсткіші
У цей час українські та міжнародні правозахисники працюють над створенням власної реконструкції подій. "Ми практично по хвилинах відновили хронологію нічних подій 28 липня та ранку 29 липня. Це стало можливим завдяки численним свідченням безпосередніх учасників, жертв та свідків злочину," - зазначив провідний експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський. Він також повідомив, що серед опитаних свідків є бійці "Азову", які повернулися з російського полону завдяки обміну.
Повідомлення до Міжнародного кримінального суду, підготовлене на основі матеріалів розслідування загибелі українських військовослужбовців, було створено шістьма правозахисними організаціями. Серед них – Регіональний центр з прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Українська гельсінська спілка з прав людини, Спільнота Оленівки, а також Yahad-In Unum і OSINT for Ukraine.
Як повідомив Мартиновський, 200 полонених азовців були поміщені у терміново пристосований виробничий цех Волноваської виправної колонії напередодні теракту. За даними правозахисників, скупчення великої кількості ліжок суттєво ускладнило евакуацію людей, які вижили під час вибуху. Сам вибух стався вночі, коли охорона бараку залишила свої позиції. Звук вибуху вірогідно перекривався залпами реактивної системи "Град", що працювала неподалік.
"Характер пошкоджень бараку, травми жертв, загиблих, і поранених, послідовність вибухів свідчать про те, що найімовірніше це був наслідок пострілу з термобаричної зброї типу вогнемету "Шмель". В бараці спалахнула сильна пожежа з температурою в епіцентрі, що могла сягати 1500 градусів", - сказав Мартиновський. За його словами, охоронці колонії не допускали на її територію карети швидкої допомоги і не дозволяли надати медичну допомогу пораненим, що свідчить про умисний характер підриву барака.
Правозахисники також ідентифікували осіб, які ймовірно причетні до вчинення воєнних злочинів щодо українських військовополонених. Автори повідомлення до МКС оцінили події в Оленівці, як вбивство і катування, що є воєнними злочинами, відповідальність за які передбачена статтями Римського статуту. Вони закликали Офіс прокурора МКС розслідувати ці злочини, "використовуючи всі можливості МКС для забезпечення принципу невідворотності покарання".
