Трамп не стане лауреатом Нобелівської премії миру, проте його дії можуть змінити результати виборів нагороди, повідомляє Reuters.

Цього року Нобелівський комітет, ймовірно, шукатиме лауреата, який зможе витримати тиск з боку Трампа.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп не стане лауреатом Нобелівської премії миру у цьому році через свою участь у конфлікті з Іраном. Проте, як стверджують фахівці, його вплив все ще буде помітний на комітеті, що обирає переможця, повідомляє Reuters.

Торік вручення нагороди венесуельській опозиційній лідерці Марії Коріні Мачадо стало унікальним у 125-річній історії нагороди, адже відбувалося на тлі закликів Трампа присудити премію йому. Через кілька тижнів після отримання премії Мачадо зрештою подарувала свою Нобелівську медаль Трампу, прагнучи заручитися підтримкою президента США на користь демократичної Венесуели.

Цього року комітет із п'яти людей зважатиме на те, щоб обрати лауреата, який зможе витримати тиск з боку Трампа, вважає виконувач обов'язків директора Інституту досліджень миру в Осло Хаакон Г'єрлоу.

"Я думаю, що торішні події навколо Нобелівської премії миру, зокрема те, що Марія Коріна Мачадо згодом передала медаль Трампу, вплинуть на деякі з міркувань комісії", -- сказав Г'єрлоу.

"Одне з занепокоєнь, яке може виникнути у Нобелівського комітету, полягає в тому, чи не викликатиме вручення премії певного кандидата тиск з боку Трампа... Я вважаю, що комітет буде враховувати, чи може ця нагорода завдати більше шкоди, ніж принести користі," – зауважив він.

Експерти зазначають, що це може означати присудження премії Папі Римському Леву XIV, Міжнародному кримінальному суду, Міжнародному суду ООН або спеціальній доповідачці ООН з питань окупованих палестинських територій Франчесці Альбанезе. Оголошення лауреата відбудеться 9 жовтня.

Лев Папа оголосив, що продовжить виступати проти війни, після того як Трамп назвав його "слабким" через його критику військових дій США в Ірані.

Енцикліка Папи, присвячена штучному інтелекту, містить його заклики до ведення відкритого діалогу, мирного вирішення конфліктів, а також підкреслює важливість поваги до мігрантів і його гуманітарну діяльність, що може стати вагомою основою для нагородження премією.

"Папа є не просто релігійною постаттю. Він став провідним інтелектуальним лідером", -- вважає директор Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Карім Хаггаг.

Тим часом італійка Альбанезе зазнала критики з боку США та Ізраїлю за її оцінку дій ізраїльських сил під час війни проти ХАМАС у Газі та окупації Західного берега.

"Надійний вибір"

Без сумніву, події, що відбулися минулого року, можуть вплинути на рішення Нобелівського комітету в протилежному напрямку: обрати найбільш безпечного та менш суперечливого кандидата, щоб уникнути можливого гніву Трампа. Президент США висловлював звинувачення на адресу Норвегії, де приймаються рішення про нагородження, стверджуючи, що саме через це йому не вручили премію в минулий раз.

Це могло б означати присудження премії суданській мережі центрів екстреного реагування, яка надає допомогу під час громадянської війни, або неурядовій організації Save the Children за допомогу дітям у зонах конфліктів.

Проте Нобелівський комітет також знаходиться під ретельним наглядом через виклики, які Трамп ставить перед міжнародним порядком, зазначає історик Ейвінд Стенерсен.

"Вони піддаються певному тиску, аби зайняти жорстку позицію стосовно Трампа. У контексті цієї серйозної міжнародної ситуації, цьогорічну Нобелівську премію миру слід присудити за відстоювання ліберальної демократії, міжнародного права та прав людини," -- зазначив Стенерсен.

Згідно з інформацією, наданою джерелами Reuters, це може свідчити про можливість вручення нагороди Міжнародному кримінальному суду в період, коли США планують впровадження значних санкцій проти цієї установи. Нагородження Міжнародного суду ООН могло б підкреслити важливість поваги до суверенітету країн та підвищити ймовірність мирного вирішення міжнародних конфліктів.

Лідери Камбоджі, Ізраїлю та Пакистану висунули кандидатуру Трампа на Нобелівську премію миру.

Тиск президента США на Нобелівський комітет вразив багатьох, зокрема лауреатку Нобелівської премії миру журналістку Марію Рессу, яка заявила, що минулого року спостерігала за цим "із жахом".

"Світом не повинні керувати забіяки. Є стандарти, за якими ми живемо. Сила не означає право", -- сказала вона.

Президент України Володимир Зеленський також став кандидатом на Нобелівську премію миру, проте, як зазначає The Guardian, його ймовірність здобути цю нагороду є незначною.

Нагорода, яка може бути вручена Зеленському, ризикує стати визнанням однієї зі сторін конфлікту, незважаючи на законне право України на самооборону, зауважив дослідник Хаакон Г'єрлоу. Він підкреслив, що надання премії чинному головнокомандувачу країни, яка веде масштабну війну, викликає певні незручності, зважаючи на заповіт Альфреда Нобеля, який закликав до підтримки "братерства між народами", зменшення постійних армій і сприяння миру.