Юридичний портал

Трамп надав більше свободи розробникам штучного інтелекту. Які наслідки це може мати?

Дональд Трамп скасував указ Джо Байдена про боротьбу з ризиками ШІ. Колишній президент США підписав його у 2023 році, але документ одразу піддався критиці з боку політиків і підприємців -- причин на те було кілька.

Ще під час виборчої кампанії Трамп заявляв про намір скасувати цей указ. Liga.Tech пояснює, чому цей документ не сподобався бізнесу, а також як новий президент активно займається розвитком штучного інтелекту.

Розпорядження зобов'язувало творців систем штучного інтелекту інформувати уряд США про результати тестувань перед їх публікацією, згідно з положеннями Закону про оборонну продукцію. Це стосувалося технологій, які можуть становити загрозу для національної безпеки, економічних інтересів, а також громадського здоров'я і безпеки.

Уряд також мав намір впровадити нові механізми, спрямовані на підвищення надійності штучного інтелекту. Зокрема, Національному інституту стандартів і технологій було доручено створити нові норми "для комплексного тестування".

Однак деякі експерти зазначають, що цей указ лише стимулює Конгрес до розробки законодавства в сфері конфіденційності, не створюючи при цьому необхідної правової основи. Як зауважив у коментарі для Reuters Бредлі Туск, директор Tusk Ventures: "Хоча сама ідея є вражаючою, без реального механізму для примусового виконання, який, очевидно, відсутній у цьому указі, забезпечення дотримання може бути вкрай обмеженим".

Оглядач із TechCrunch теж додав, що незрозуміло, як документ може бути виконаний без подальших законодавчих змін.

Низка політиків висловила свої зауваження щодо рішення Байдена застосувати Закон про оборонне виробництво для контролю за штучним інтелектом. Представники Білого дому підкреслювали, що прогрес у сфері ШІ ставить під загрозу національну безпеку. У той же час республіканець Майк Раундс наголошував, що немає підстав вважати ситуацію на національному рівні надзвичайною.

Відповідно до розпорядження Міністерства торгівлі, було надано завдання "підготувати рекомендації щодо перевірки вмісту та водяних знаків" для позначення продукції, виготовленої за допомогою штучного інтелекту.

Попри те, що великі корпорації, такі як Amazon, Meta та Google, раніше висловлювали готовність до саморегуляції, у 2023 році вони уклали угоду з урядом. В рамках цієї угоди компанії зобов'язалися перевіряти свої продукти на наявність ризиків безпеки та впроваджувати водяні знаки, щоб користувачі могли легко ідентифікувати контент, створений за допомогою штучного інтелекту.

Республіканці ще раніше обіцяли скасувати указ Байдена, який, за їхніми словами, "перешкоджає інноваціям штучного інтелекту".

Як пише Time, скасування указу привітав Карл Сабо, колишній віцепрезидент торгової асоціації NetChoice, до якої входять Google, Meta та Amazon: "Указ Байдена просто змушував бюрократів створювати нові, складні тягарі для малого бізнесу та інноваторів, які намагаються вийти на ринок. Подібне надмірне регулювання ризикує підірвати неймовірний потенціал ШІ для прогресу".

Згідно з результатами опитування, проведеного Інститутом політики штучного інтелекту, переважна більшість виборців виступає за регульований розвиток штучного інтелекту. Це пов'язано з тим, що без належного контролю деякі технології можуть потрапити у руки терористів. Однак слід зазначити, що сам Інститут також підтримує підхід, який передбачає більш обережні кроки у цій сфері.

Ілон Маск, який підтримує Дональда Трампа, також висловлювався за необхідність регулювання штучного інтелекту. Він зазначав, що "завести суддю — це корисно".

Трамп пообіцяв прискорити виробництво американського штучного інтелекту, щоб конкурувати з Китаєм у цій сфері, передає його слова New York Times. На наступний день після скасування указу Байдена новий президент зайнявся активним розвитком ШІ -- оголосив про створення Stargate.

Це підприємство створюватиме фізичну та віртуальну інфраструктуру для підтримки наступного покоління штучного інтелекту, зокрема будуватиме центри обробки даних по всій країні.

Цей проєкт вже отримав фінансову підтримку від таких компаній, як OpenAI, Oracle та SoftBank, загальний обсяг інвестицій становить 500 мільярдів доларів. Технологічні гіганти не вперше намагаються встановити партнерські відносини з Трампом. OpenAI раніше виділила один мільярд доларів на його інавгураційні заходи, а тепер пропонує новій адміністрації стратегії, які можуть сприяти розвитку штучного інтелекту в США.

Зокрема, Сем Альтман висловлює підтримку ідеї про те, щоб інвестори з Близького Сходу мали можливість вкласти свої кошти в американські проєкти. Він також прагне розширити мережу центрів обробки даних, що пояснює його зацікавленість у новому проєкті під назвою Stargate. Ця ініціатива необхідна для впровадження нової моделі, яка має підвищені можливості "мислення" і, відповідно, потребує більшої обчислювальної потужності. 30 січня в Вашингтоні Альтман планує представити цю модель адміністрації президента.

Крім того, Трамп вже зробив заяву про те, що мільярдер з Об'єднаних Арабських Еміратів, Хусейн Саджвані, вкладає $20 мільярдів у створення нових дата-центрів у Сполучених Штатах. Це розширення мережі центрів обробки даних може сприяти довгостроковому зростанню прибутків технологічних компаній, і вже зараз спостерігається підвищення цін на акції: у Oracle вони виросли на 9%, а у SoftBank - на 8,8%.

В Україні поступово починає працювати Міністерство цифрової трансформації, яке займається регуляцією. У жовтні 2023 року відомство презентувало план дій, що складається з двох ключових етапів: підготовки позазаконодавчих ініціатив та розробки законодавства.

Первинний етап, зокрема, включав публікацію "Білої книги". Цей документ був представлений влітку 2024 року, в якому було викладено потребу в регулюванні та вплив штучного інтелекту на ситуацію в Україні вже на сьогоднішній день.

Окрім того, дев'ять українських IT-фірм уклали угоду щодо саморегулювання в цій галузі. Згодом ще 14 компаній приєдналися до Добровільного кодексу етики в застосуванні штучного інтелекту. Цими діями вони взяли на себе зобов'язання дотримуватися прав людини, забезпечувати безпеку користувачів, а також розкривати джерела даних, на яких базуються моделі навчання.

Завдяки цій декларації та корпоративному кодексу, компанії прагнуть узгодити українське законодавство з нормами Європейського Союзу, зазначили представники кількох бізнес-структур у Liga.Tech. В Європі вже функціонує AI Act — регуляторний акт, що контролює застосування технологій штучного інтелекту. Цей документ класифікує системи за різними рівнями ризику, встановлює вимоги до прозорості та визначає штрафи за недотримання законодавства.

Читайте також