У 2025 році буде засновано трибунал для розслідування злочинів агресії, і генсек Ради Європи зазначив, що від Трампа не надходило жодних негативних сигналів.

Рада Європи — це інститут, який фокусується на захисті прав людини та орієнтується на діалог, а не на санкції. Проте з початком повномасштабної війни організація зазнала значних трансформацій.

У березні 2022 року вона стала першою міжнародною організацією, що зважилася вигнати Росію. На саміті навесні 2023 року саме на базі РЄ створили принципово нову міжнародну структуру - Реєстр збитків, завданих Росією. Втім, схоже, що головні досягнення ще попереду.

Протягом трьох років Україна та низка іноземних партнерів вели переговори про створення Спеціального трибуналу, який зможе винести вироки російському керівництву за вчинення злочину агресії проти України. Ця робота була переважно непублічною, але зараз стало відомо, що вона вийшла на фінішну пряму. На засідання групи з розробки трибуналу у Брюсселі, через його важливість, приїхали не лише експерти, а й політики - заступниця глави ОПУ Ірина Мудра та новий генсек Ради Європи Ален Берсе.

Не менш значущим є те, що нова адміністрація США також висловила підтримку угоді про трибунал, повідомляють джерела "ЄвроПравди".

Ален Берсе в інтерв'ю для "Європейської правди" розкрив деталі того, що насправді відбувається, підкресливши, що питання стосується не лише трибуналу. Ми пропонуємо український текст бесіди, а для тих, хто бажає прослухати інтерв'ю в оригіналі, також додаємо англомовне відео.

Цього тижня в Брюсселі відбулася зустріч так званої Основної Групи, присвячена питанням створення "трибуналу для Путіна". В Україні ми так його називаємо. Ви особисто брали участь у цій зустрічі. Які рішення були ухвалені?

- Це був дуже важливий момент, і саме тому я хотів бути присутнім у Брюсселі і виступити перед групою країн, що домовляються про Спецтрибунал, і переконатися, що всі розуміють, наскільки це важливо.

Основна проблема полягає в тому, що ми не готові прийняти безкарність.

Ми прагнемо уникнути світу, в якому домінують сила, насильство, руйнування та безкарність за скоєні злочини. Це питання стосується не лише України; всім нам необхідно жити в суспільстві, де царюють мир, верховенство закону й відповідальність.

Я також прагнув особисто впевнитись, що всі учасники процесу усвідомлюють Спеціальний трибунал як складову більшоі системи. Другим елементом цієї системи є Реєстр шкоди, завданої українській державі внаслідок російської агресії, який був заснований Радою Європи два роки тому. На основі цього реєстру має бути розроблений механізм для повної компенсації завданих збитків.

І є третій елемент: Європейський суд з прав людини, який просто зараз, коли ми говоримо, розглядає порушення прав людини в Україні, що сталися після російської агресії.

Нам потрібні усі ці три елементи, щоб забезпечити відповідальність.

- Почнемо з трибуналу. Як я вже казав, в Україні ми називаємо його "трибунал для Путіна", адже Путін несе головну відповідальність за злочин агресії. Чи можна бути впевненими, що дії Путіна будуть переслідуватися або принаймні вивчатися у Спецтрибуналі?

Нагадую, що Генеральна асамблея ООН визнала агресію проти України злочином. У березні 2022 року значна частина держав-членів ООН підтримала резолюцію, що засуджує цей акт агресії.

Однак на сьогоднішній день не існує жодного суду, що мав би юрисдикцію для розгляду злочинів агресії. Тому виникає необхідність у створенні Спеціального трибуналу, який би займався розглядом таких справ.

Нам потрібно розробити організаційну структуру та забезпечити необхідні ресурси. Важливо залучити прокурорів, суддів та всі інші елементи, які знадобляться для ефективного функціонування трибуналу.

І тоді правосуддя має запрацювати.

Ми сподіваємося, що це станеться якомога швидше.

Діяльність, пов'язана зі злочином агресії, безсумнівно, охоплює також осіб, котрі ухвалили рішення про початок агресивних дій.

Хронологічні межі також мають значення. Наскільки мені відомо, ця зустріч була передостанньою, практично фінальною. Коли ви плануєте заснувати трибунал?

Минулого вівторка група Core Group досягла компромісів та вирішила всі ключові питання. Наскільки мені відомо, їм залишилося провести ще одну коротку дискусію, щоб упевнитися, що всі аспекти угоди узгоджені.

І коли настане цей момент, Європейська Рада вже готова перейти до подальших дій. Ми готові діяти без зволікань.

Наша ціль полягає в тому, щоб цього року розпочати обговорення тексту міжнародного договору. Після цього нам необхідно організувати дипломатичну конференцію для затвердження цього документа, яка також запланована на 2025 рік.

- Тобто мати трибунал у 2025 році - це реалістично?

- Це амбітно. Але нам потрібна амбітність. Не можна просто чекати, коли злочин агресії давно визнаний Організацією Об'єднаних Націй. І якщо суду, який розглядає цей злочин, не існує - нам потрібно його створити!

Отже, ми прагнемо заснувати трибунал ще цього року.

В Україні існує потреба в справедливості серед суспільства. Коли ж ви плануєте розпочати сам процес?

- По-перше, я нагадаю, що правосуддя вже забезпечується. Європейський суд з прав людини має право розглядали порушення прав людини від початку війни, від 2014 року. І ЄСПЛ виконує свою роботу.

Другий елемент правосуддя стосується (компенсації за. - ЄП) руйнування житла або загибель рідних. Саме для цього був створений Реєстр збитків, ключове досягнення 2023 року.

Зверніть увагу на те, як оперативно ми змогли розробити цей реєстр, який є абсолютно новим інструментом. Наразі в реєстрі вже зафіксовано близько 13 тисяч заяв від постраждалих, і ця цифра постійно зростає. Ми також розширюємо категорії громадян, які можуть подавати свої заявки. Важливо забезпечити високу якість документів, оскільки в майбутньому постане питання відшкодування. І ми готові рухатися в цьому напрямку вже цього року.

Ми ще обговоримо механізм компенсації, але спочатку хочу дізнатися: чи існують часові межі для початку судового розгляду у справі агресії?

Дозвольте пояснити, чому я не в змозі дати відповідь на це питання: для забезпечення легітимності Спеціального трибуналу та довіри до його діяльності критично важливо, аби я, як політик, не мав можливості визначати його робочі процеси.

Ми маємо забезпечити необхідні умови для його діяльності. Наступні кроки залежатимуть від його рішень.

А наше завдання - створити спеціальний трибунал якнайшвидше.

Чи існує момент, коли можна стверджувати, що трибунал нарешті почне свою роботу?

Вважаю, що дипломатична конференція, на якій буде затверджено міжнародну угоду, стане важливою віхою на шляху до створення трибуналу.

Не будемо ігнорувати очевидне: цей трибунал не зможе функціонувати, якщо його підтримка обмежиться лише європейськими державами. Чи має нова адміністрація США політичну підтримку цього процесу? Чи надходили з Вашингтона які-небудь політичні сигнали до Брюсселя?

Це справді має велике значення. Для забезпечення міцної легітимності трибуналу необхідно, щоб його створення отримало підтримку, а також, щоб в його діяльності брали участь численні країни не лише з Європи, а й з інших континентів. У цьому контексті роль G7 стане вирішальною.

Ви згадали про новий склад адміністрації Сполучених Штатів.

Поки що ми не маємо негативних сигналів від неї. Але ми побачимо під час переговорів, що саме це означає.

- Чи є позитивні сигнали?

Отже, до нинішнього моменту ми отримували виключно оптимістичні сигнали, оскільки "Група семи", а також...

Сполучені Штати повністю на стороні Реєстру втрат і підтримують всі обговорення стосовно подальших аспектів.

Спеціальний трибунал також є частиною всього контексту. Він є частиною тих зусиль, яких ми можемо докласти, щоб забезпечити, що зрештою відповідальність візьме гору.

- Як щодо мирних переговорів, які зараз обговорюються? Чи є якийсь зв'язок між цим процесом і процесом створення трибуналу?

На даний момент дати відповідь на це питання виявляється досить важко.

Проте я можу висловити думку від імені Ради Європи: ми рухатимемося так швидко, як це буде можливо. Адже з кожним нашим кроком ми наближаємось до досягнення цілей, і наша позиція в обговореннях щодо гарантії відповідальності стає все більш впевненою.

Ви вже згадували про Реєстр збитків, і його створення дійсно є значним успіхом Ради Європи. Проте важливо не лише зафіксувати завдану шкоду, а й забезпечити відповідну компенсацію.

Абсолютно вірно. І в цьому напрямку ми також зробили значний крок вперед на минулому тижні. Я цим дуже задоволений.

Як відомо, у грудні я відправився в Україну. У Києві у мене було безліч зустрічей, але я також завітав до Ягідного та Чернігова. Однією з моїх зупинок стала лікарня "Охматдит" у Києві, яка зазнала ушкоджень внаслідок ракетного обстрілу.

Після всього, що я пережив, для мене надзвичайно важливо звернутися до України зі словами: "Слухайте, ми готові! Рада Європи рішуче підтримує Україну та прагне забезпечити відповідальність". Ми прагнемо жити в світі, де панує верховенство права і мирні стосунки. У світі, в якому можна створювати можливості для себе, своїх близьких, друзів, для країни та її економічного зростання, а також для майбутніх поколінь.

Однак ви ще запитуєте: за який час?

Минулого тижня ми також зробили суттєвий крок уперед у цьому питанні.

Рада Європи володіє значними ресурсами, знаннями та експертизою. Наш досвід у швидкому прогресі (з реєстром - ЄП) може бути успішно застосований і в даному випадку, спільно з Комісією, яка розглядає скарги, а також механізмом для повного відшкодування.

Чи є у вас зобов'язання на цей рік у контексті процесу компенсації?

- До кінця цього року ми маємо створити Комісію з розгляду скарг та розпочати обговорення механізму повної компенсації.

На сьогоднішній день цей інструмент відсутній, як і Спеціальний трибунал. Проте, ми зобов'язані його розробити. Так само, як у 2023 році ми заснували Реєстр збитків, незважаючи на те, що...

багато хто казав: "це неможливо, у вас нічого не вийде".

Проте ми досягли успіху, і нам потрібно продовжувати рухатися в тому ж напрямку. Далі нам знадобиться здійснити новий етап: розробка комплексного механізму компенсації. А потім на порядку денному постане питання обговорення репарацій.

- Поговоримо про повоєнну Україну. Якими є умови для її успіху?

Після одинадцяти років війни, які випали на долю України, ваша країна опинилася в надзвичайно важкій ситуації.

Мене завжди вражає незламність українців. Проте варто задуматися, що означають 11 років для молодого покоління. Виходить, що для 20-річних українців половина їхнього життя пройшла під час війни!

"Лікування" наслідків цього є надзвичайно важливим завданням як для народу, так і для держави.

Отже, справа полягає не тільки в компенсаціях та фінансових виплатах. Вона також стосується відновлення внутрішнього світу та життєвих шляхів конкретних людей, аби вони могли відчути впевненість у завтрашньому дні й мати можливість створити краще майбутнє.

Я впевнений, що однією з основних проблем стане брак населення, зокрема молоді та дітей, які виїхали з України. Як ви вважаєте, чи може Рада Європи відіграти важливу роль у їх поверненні на батьківщину?

Успіх неможливий без гармонії, стабільності та можливостей для розвитку.

Я знайомий з Україною вже протягом тривалого часу, адже почав відвідувати вашу країну з 2009 року. На мою думку, в Україні є всі умови для розвитку та процвітання, але для цього необхідні мир, дотримання верховенства права, стабільність та можливості для громадян.

Коли настане цей момент, українці знову повернуться.

Для створення необхідних умов я, як генеральний секретар Ради Європи, ухвалив рішення призначити спеціального представника з питань дітей в Україні – колишню міністерку закордонних справ Ісландії, пані Тордіс Гільфадоттір. Вона є юристом і має досвід співпраці з Україною. Саме вона займалася організацією саміту в Рейк'явіку, який був присвячений підтримці України.

У Ради Європи на сьогоднішній день існує чимало викликів, пов’язаних із різними державами. Азербайджан і Грузія, наприклад, навіть вирішили призупинити своє співробітництво з ПАРЄ. Які ваші погляди на перспективи Ради Європи? Чи вважаєте ви, що вона повинна стати платформою для країн з подібними поглядами?

Це справді захоплююче запитання.

У Раді Європи - 46 рівноправних членів. Тож у нас в організації є дійсно величезне розмаїття культур, мов, історій, народів. Це розмаїття є перевагою Європи, але воно створює виклики.

76 років (від заснування РЄ. - ЄП) нам вдавалося бути сім'єю держав, об'єднаних навколо цінностей, демократії, верховенства права, прав людини та навколо Європейської конвенції з прав людини.

Проте в останні роки спостерігаємо, як демократія поступається своїми позиціями в різних куточках світу.

Негативні тенденції в сфері демократії, верховенства права та прав людини викликають серйозне занепокоєння. Після тривалої етапу зближення цінностей, Європа опинилася в ситуації, де активізувалися численні розбіжності.

Моя задача полягає в постійному підтриманні зв'язку з усіма учасниками та спілкуванні з ними, навіть коли це виявляється непросто. Спілкування, спілкування і ще раз спілкування - це ключ до знаходження оптимального рішення. Я вважаю, що важливо вести діалог у всіх можливих ситуаціях.

Рада Європи прийняла рішення, що взаємодія з Росією є неможливою.

Так, адже існує певна межа. Саме з цієї причини у 2022 році Рада Європи ухвалила рішення про виключення Росії.

Діалог стає можливим лише за умови наявності певного рівня поваги до цінностей, навіть у разі існування розбіжностей. Росія, розпочавши агресивну війну проти свого сусіда, знищила основи демократії, верховенство права та права людини, продемонструвавши повну неповагу до всього цього. У таких обставинах не могло бути й мови про мінімальну прихильність до наших цінностей.

- Азербайджан ще не перетнув цю червону лінію?

Там зовсім інша обстановка.

У останні місяці співпраця між урядами з Азербайджаном виявилася досить складною. Саме тому я вирішив відвідати Баку в листопаді минулого року, щоб спробувати відновити цю співпрацю та активізувати всі можливі ініціативи, включаючи моніторинг та інші важливі аспекти.

І ми маємо певний прогрес.

Отже, завжди - якщо виконуються певні умови - треба намагатися.

Інтерв'ю провів Сергій Сидоренко.