ТСК vs ТЦК: Як Верховна Рада захищає права людини.
Уже понад місяць Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування порушень у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини розглядає корупційні питання. В першу чергу - все, що стосується гучної справи "Мідас", де друзі президента та його найближче оточення наживалось на енергетиці. Але в той же час, наша ТСК займається і правами людини.
На одному з наших попередніх засідань ми мали честь приймати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Під час зустрічі він поділився жахливими випадками, що трапилися з працівниками ТЦК та СП з різних куточків країни. Він розповів, зокрема, про побиття адвоката в Харківській області та про випадки, коли діяльність уповноваженого зазнавала перешкод у Волинській області.
Було ухвалено рішення провести детальне дослідження ситуації в одній конкретній області – Дніпропетровській. Нещодавно там сталася трагічна подія: після зустрічі з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки місцевий мешканець Олег Лесін втратив життя. На наш запит прибули голова Дніпропетровської обласної ТЦК та СП Олексій Дубовик, а також керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Микола Синельников.
З Олексієм Дубовиком бесіда почалася з обговорення інциденту, що трапився з Олегом Лесіним.
Під час засідання з’ясувалося, що лише один бодікамеру мали троє співробітників ТЦК та поліцейський, який, за словами Дубовика, "зник у процесі". Крім того, під час подальшої бесіди із керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Миколою Синельниковим стало відомо, що запис на наявній камері зупинився за три години до скоєння вбивства.
Це піднімає питання про системність проблем, пов'язаних з бодікамерами, а також про адекватність контролю з боку командування ТЦК і СП. Раніше Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначав, що випадки відсутності або несправності бодікамерами під час інцидентів не є рідкісними. Мова йде не лише про окремий випадок, але й про можливі ознаки інституційної проблеми.
Після обговорення цього випадку комісія перейшла до аналізу ширшого масиву звернень. Було озвучено 12 зафіксованих у 2025 році повідомлень про насильство з боку працівників ТЦК. У відповідь пан Дубовик заявив, що відповідні перевірки проводяться, а окремі випадки "насилля" можуть мати іншу інтерпретацію.
Наприклад, Ростислав Білаєнко отримав перелом стегна після погоні. Згідно з інформацією ТЦК, його травма стала наслідком падіння, тоді як співробітники, навпаки, заявили про надання допомоги. Цей інцидент, як і багато інших, став предметом службового розслідування.
На запитання щодо кількості службових розслідувань прозвучала інформація про близько 18 за останній рік. За їх результатами застосовувалися лише дисциплінарні стягнення: догани та суворі догани.
Разом з тим, комісія почула статистику від прокурора Миколи Синельникова, яка свідчить про значно ширший масштаб проблеми: 283 звернення громадян за рік та 104 зареєстровані кримінальні провадження. Ці вагомі цифри говорять, що питання не обмежується окремими інцидентами, а вже потребує системних рішень.
Але обговорення стосувалося не тільки про мобілізації, а і речей, які менш відчутні. Місто на Полтавщині, Горішні Плавні, попри своє невелике населення, має великий потенціал до конкуренції на світовому ринку металу та металевих виробів.
Однак через санкції РНБО, накладені на Костянтина Жеваго, це негативно позначилося на компанії Ferrexpo, яка є основою економіки міста та забезпечує більшу частину його податкових надходжень.
З огляду на це ми заслухали міського голову Горішніх Плавнів Дмитра Бикова та представника компанії Ferrexpo Сергія Биваліна.
Мер Биков зазначив, що у листопаді 2025 року депутатський корпус Горішніх Плавень направив звернення до премʼєр-міністра та президента, але так і не отримав жодної відповіді.
Найголовніша проблема - якщо завод повністю зупиниться - близько 5 тисяч людей можуть залишитись без роботи, а сама галузь взагалі може не відновитись. Адже коли таке величезне підприємство втрачає висококваліфіковані кадри, потім вже буде складно їх знайти чи повернути.
Особливу увагу слід звернути на міжнародну підтримку, яку отримує ТСК. На засіданні були присутні фінансист і бізнесмен Білл Браудер, автор "Акту Магнітського", сенатор США Шелдон Вайтгаус, а також директорка з питань політики та стратегії з Великої Британії Гізер Б'юкенен. Їхня участь свідчить не просто про формальні зобов'язання, а про реальний сигнал того, що для України залишаються важливими питання прав людини, боротьби з корупцією, а також прозорості та підзвітності, навіть у контексті війни.
Міжнародні партнери не залишаються осторонь. Вони активно обмінюються досвідом, сприяють інституційним трансформаціям та демонструють, що парламентський контроль є важливою складовою демократичної держави. Для України, яка прагне інтегруватися в європейську та євроатлантичну спільноту, така підтримка та увага є надзвичайно важливими.
Проте посилення ролі ТСК подобається не всім. Не надихає воно начальника головного слідчого управління СБУ Андрія Швеця, який володіє важливою інформацією щодо діяльності колишнього очільника СБУ Івана Баканова та його підлеглого Андрія Наумова, але не з'являється на засідання.
Не викликає захоплення у президента Київської школи економіки та колишнього члена наглядової ради "Енергоатома" Тимофія Милованова, який відкрито висловлює свою відмову брати участь у роботі комісії. Також не надихає і голову Держфінмоніторингу Філіпа Проніна, який із задоволенням представляє Україну в Танзанії, Мексиці, Люксембурзі, Швейцарії та Франції, але уникає підзвітності перед парламентом.
Проте, здійснення парламентського контролю не залежить від настрою чи творчого пориву. Це - обов'язок.
Комісія продовжить надсилати запрошення та діяти в межах своїх повноважень. Виникає тільки питання, чи можна вічно уникати публічної відповідальності. Незабаром ми всі дізнаємося відповідь на це.
