Турбо-режим Трампа: як американський президент змінює правила гри та які перешкоди йому заважають
Далеко не всі рішення Дональда Трампа будуть безперешкодно втілені в життя. Деякі з них уже оскаржуються в судах і з великою ймовірністю будуть скасовані
Новий-старий президент США Дональд Трамп після повернення в Білий дім пообіцяв повернути Америці "здоровий глузд".
На практиці відновлення раціонального підходу виявилося в надзвичайно великій кількості президентських указів, виданих у перші дні функціонування нової адміністрації.
Безліч з цих указів в першу чергу скасовують заходи, запроваджені попереднім президентом Джо Байденом, особливо у сфері видобутку нафти і газу. Крім того, багато з рішень Трампа спрямовані на оперативне вирішення нагальних питань, таких як імміграційна політика та економічні виклики в США.
Яскравими прикладами можуть слугувати назви цих указів, такі як "Забезпечення оборони Штатів від зовнішніх загроз" або "Охорона основ і цінностей американського громадянства".
Далеко не всі рішення Дональда Трампа будуть безперешкодно втілені в життя.
Ще більш цікаво, що деякі з цих рішень вже перебувають на розгляді в судових інстанціях і існує висока ймовірність їх скасування.
Деякі, навпаки, вже активно працюють або готуються розпочати свої дії в найближчий час. І навіть якщо мова йде про вихід Сполучених Штатів з Паризької угоди щодо клімату, змінити цю ситуацію зможе лише сам Трамп або його наступник на посту президента США.
Хоча охопити всі понад дві сотні виконавчих рішень Трампа за перші дні було б неможливо, "Європейська правда" обрала найбільш резонансні з них - і пояснює, що за ними приховано та наскільки реально втілити їх у життя.
Але давайте розпочнемо з елементарного питання.
Стислий відповідь на це запитання - так, це можливо.
Президентські виконавчі укази - це унікальний інструмент управління, характерний для Сполучених Штатів Америки. Вони являють собою розпорядження, що видаються виконавчою владою, які мають юридичну силу. Проте, ці укази спрямовані не на всіх громадян, а на організації та установи виконавчої влади.
Безсумнівно, виконавчий указ не є еквівалентом закону. Як зазначають американські юристи, такі укази створюються для "закриття прогалин", які не охоплені федеральними законами. Це означає, що керівники США (в теорії) не мають абсолютної влади.
Крім того, механізм стримувань і противаг в США не дає можливості президентові видавати укази на будь-які теми за своїм бажанням.
Бюджетні питання, принаймні, є винятковою прерогативою Конгресу. Саме тому навіть теоретичні дискусії щодо "придбання Гренландії" вимагають окремого законодавчого рішення. Трамп не має можливості контролювати процентні ставки, незважаючи на свої обіцянки, оскільки Федеральна резервна система США функціонує незалежно від виконавчої влади.
В історії США були випадки, коли Верховний суд і Конгрес скасовували виконавчий указ президента. Наприклад, у 1952 році суд постановив, що Гаррі Трумен не мав повноважень видавати указ про експропріацію сталеливарних заводів під час Корейської війни.
Щоправда, нині, коли більшість верховних суддів США дотримуються консервативних поглядів, а в Конгресі більшість - за Республіканською партією, система стримування й противаг, імовірно, буде не така дієва.
Інакше кажучи, рішення Трампа, що користуються політичною підтримкою, навряд чи будуть скасовані в найближчому майбутньому.
Очевидно, що найбільш знаковим стало рішення Трампа, яке значно звужує можливості отримання громадянства для осіб, народжених на території Сполучених Штатів.
Відповідно до нового указу, починаючи з 19 лютого, діти, які народжуються в США від нелегальних іммігрантів, більше не отримуватимуть американське громадянство. Крім того, федеральні органи влади США не матимуть можливості видавати документи, що підтверджують громадянство таких дітей.
Указ, оприлюднений в перший день президентства Дональда Трампа, одразу ж зустрів потужний супротив з боку більш ніж двадцяти штатів Америки та організацій, що займаються правами людини. Федеральний суддя Джон Коенур, призначений колишнім президентом Рональдом Рейганом, висловив своє здивування, коли оголосив про призупинення дії цього указу.
"Я працюю суддею понад сорок років. І не можу пригадати справи, де ситуація була б більш зрозумілою. Це - грубо антиконституційний указ".
По суті, указ Трампа прямо суперечить 14-й поправці до Конституції США, яка гарантує право на отримання громадянство всім народженим на американській землі - за винятком тих, хто не підлягає американській юрисдикції (наприклад, військові інших країн чи дипломати).
Аргумент Міністерства юстиції Трампа щодо того, що нелегальні іммігранти не підпадають під юрисдикцію США, вірогідно, не витримає судових випробувань. Адже депортація цих мігрантів здійснюється саме на основі судових рішень.
Шанси, що цей виконавчий указ буде зрештою скасовано через суд або просто відкликано, є вкрай високими. І якщо адміністрація Трампа піде складнішим шляхом, то - з дуже великою ймовірністю - зазнає удару по своїх амбіціях швидко вирішити проблему нелегальної міграції.
Указ, що регулює питання громадянства при народженні, є лише одним із заходів, які вживав Трамп для боротьби з нелегальною імміграцією. Або, якщо звертатися до термінології нинішньої адміністрації, з "вторгненням" в США.
Серед ключових подій варто виділити введення надзвичайного стану на межі між США та Мексикою, що, зокрема, надає можливість розміщення військових для боротьби з міграційними потоками. Також було скасовано програму, яка дозволяла особам, що шукають притулок, перебувати на території США до розгляду їхніх заяв. Крім того, призупинено прийом біженців з ряду країн, включаючи Афганістан.
Один із нещодавніх указів Трампа "тимчасово забороняє в'їзд іноземців, які беруть участь у вторгненні в США через південний кордон" та надає правоохоронним органам "вжити всі необхідні заходи" для реалізації цього рішення.
У Білому домі вже встигли оголосити, що США розпочали депортацію нелегальних мігрантів, що раніше були судимі за кримінальні злочини - хоча на момент написання тексту не було зрозуміло, скількох саме мігрантів це стосується.
Швидкість ухвалення адміністрацією Трампа рішень стосовно нелегальної міграції цілком зрозуміла.
Але експерти вказують, що нинішні укази залишають по собі багато запитань - починаючи від того, кого саме торкнуться імовірні депортації, і завершуючи тим, як саме вони будуть втілюватись у життя. А отже, і вони не застраховані від юридичних баталій.
Не існує великої кількості указів Дональда Трампа, що стосуються міжнародної політики. Проте деякі з них заслуговують на особливу увагу.
Україну, певна річ, найбільше турбує указ про замороження програм іноземної допомоги на 90 днів, поки триватиме їхній перегляд. Поки Київ зʼясовує у США, як саме це впливає на українські проєкти (а може йтись про допомогу, яку надає Агентство США з міжнародного розвитку), у Пентагоні підтвердили: постачання зброї указ Трампа не стосується.
Інші укази, видані Трампом, виявилися досить закономірними. У цьому випадку, на відміну від питань міграції та громадянства, не слід очікувати їх оскарження в американських судах.
Як і в період свого першого президентства, Трамп анонсував, що США виходять з Паризької угоди щодо клімату — міжнародної угоди, спрямованої на зменшення викидів парникових газів для протидії глобальному потеплінню.
Американська адміністрація демонструє чіткий інтерес у цій справі: вона ставиться з недовірою до наукових досліджень, що стосуються глобального потепління, і обіцяє "свердлити, мила, свердлити" — іншими словами, збільшити видобуток природних ресурсів. Це, в свою чергу, суперечить кліматичним зобов'язанням, закріпленим у Паризькій угоді.
Цього разу, завдяки специфіці тексту Паризької кліматичної угоди, процес виходу Сполучених Штатів займе не три роки, як це було під час першого терміну Трампа, а всього лише один.
Очікуваним було й рішення США оголосити про вихід зі Всесвітньої організації охорони здоровʼя - Трамп хотів це зробити у 2020 році на тлі пандемії коронавірусу (але Байден після приходу до влади скасував рішення). Формально для цього ще потрібне схвалення Конгресу (яке гарантує республіканська більшість в обох палатах) - і все, з 2026 року ВООЗ втрачає свого найбільшого донора.
Амбіції Дональда Трампа в зовнішньополітичній сфері, безумовно, виходять за межі простого виходу з окремих міжнародних угод. Проте реалізувати їх виключно за допомогою виконавчих указів він не в змозі - наприклад, коли мова йде про "придбання" Панамського каналу або Гренландії.
Проте зміна назви Мексиканської затоки цілком можлива. Щонайменше на території Сполучених Штатів.
За допомогою свого виконавчого указу Трамп має можливість перейменувати затоку на "Американську" у всіх офіційних документах уряду США.
Щоправда, приватні компанії та інші країни не зобовʼязані дотримуватись цього рішення (і навряд чи будуть). Власне, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум так і сказала: "Для нас і для всього світу затока і далі матиме назву Мексиканської".
Питання найменувань водних обʼєктів перебуває у віданні Міжнародної гідрографічної організації. Вона понад століття стежить за тим, аби затоки, протоки, озера, річки і так далі мали уніфіковану назву на міжнародних картах. Теоретично Мексика може подати скаргу на рішення США в цю організацію, якщо захоче довести свою правоту на міжнародному рівні.
Трамп може значно простіше змінити назву гори в США.
Точніше - відновити назву гори імені Маккінлі на Алясці, яку Барак Обама у 2015 році перейменував на гору Деналі, аби вшанувати коюконів, корінне населення штату.
Принаймні, Мексика, швидше за все, не буде заперечувати.
Відмовившись від міжнародних тем, Дональд Трамп видав ще один резонансний указ, що стосується визначення статі на федеральному рівні. Як він і обіцяв ще до свого вступу на посаду, цей указ встановлює, що федеральні органи США визнають лише два гендери — чоловічий та жіночий.
Щоправда, указ Трампа визначає, що стать людини визначається "під час зачаття" репродуктивними клітинами плоду (яйцеклітинами або сперматозоїдами), що не відповідає біології: вважається, що ці відмінності проявляються лише через шість тижнів після зачаття плоду.
Не можна не згадати, що указ Трампа зовсім не враховує існування інтерсекс-осіб, які володіють як чоловічими, так і жіночими первинними статевими характеристиками.
І, як і у випадку з указами Трампа про імміграцію, ще не зрозуміло, як саме вони будуть впроваджуватися. Наразі тільки передбачається, що федеральні відомства США протягом 120 днів повідомлять президенту про те, що вони зробили для виконання указу.
Наприклад, Державний департамент Сполучених Штатів Америки нещодавно скасував можливість вказувати стать у паспортах як "Х". Оскільки американські паспорти використовуються виключно для виїзду за межі країни, їх регулює саме цей департамент. Варто зазначити, що позначення "Х" було введено у 2021 році після тривалої судової справи, ініційованої особою з інтерсекс-особливостями.
І насамкінець - про виконавчий указ Дональда Трампа, який дещо випередив його інавгурацію.
Протягом свого першого президентського терміну Дональд Трамп виступав за заборону TikTok — китайського додатку, який мав значну популярність в США. Однак, коли Конгрес під керівництвом Джо Байдена схвалив законопроект, що забороняв би TikTok у Штатах, якщо платформа не отримає американських інвесторів, Трамп змінив свою позицію. Він запевнив, що вжиття заходів проти цієї платформи стане його пріоритетом відразу після повернення до влади.
Він і зробив: підписав указ, який відтерміновує заборону TikTok на 75 днів (бо скасувати закон просто так не можна).
З одного боку, позицію Дональда Трампа можна пояснити: платформа має 170 мільйонів американських користувачів, і її заборона безпосередньо перед інавгурацією нового президента навряд чи могла б позитивно вплинути на його популярність.
З іншого ж, виконавчий указ остаточно не вирішує проблеми власності TikTok, а тільки відтерміновує її на якийсь час.
Крок адміністрації Трампа, в свою чергу, має досить ненадійну юридичну базу і може стати об'єктом судових позовів від прихильників заборони TikTok. Якщо протягом 75 днів ситуація не буде вирішена, а платформа все ж опиниться під забороною, це також може призвести до позовів від користувачів.
