У Білорусі відбуваються масові арешти у справі, пов'язаній з Білоруським Гаюном, про що повідомляють правозахисники.
У Білорусі розпочалася хвиля масових арештів осіб, які мали відношення до незалежного моніторингового телеграм-каналу "Білоруський Гаюн". Цей канал протягом всього часу повномасштабного вторгнення активно інформував про пересування російських військових. На сьогоднішній день заарештовано 88 осіб, але насправді ця цифра може бути значно більшою.
Про це повідомила правозахисниця з білоруського центру "Вясна" Анастасія Васильчук в інтерв'ю для Еспресо.
Затриманим висунули обвинувачення у сприянні екстремістській діяльності.
"Існує стаття 361-4, що передбачає різні види покарань для осіб, які порушують закон. Це може бути ув'язнення в колонії або ж так звана 'хатня хімія', що включає обмеження свободи, направлення до виправної установи відкритого типу або ж без такого направлення. Отже, вироки можуть значно варіюватися. За словами Анастасії Васильчук, те, які саме покарання можуть бути застосовані, часто залежить від особи, яка була затримана, а також від кількості випадків, у яких вона була залучена. Наприклад, важливо знати, скільки разів людина контактувала з ботом – один раз, два чи більше."
Вона зазначає, що більшість затримань почалися навесні цього року, тривають донині і наразі не видно, щоб терор зупинявся.
Багато людей, про яких ми знаємо, все ще утримуються в слідчих ізоляторах і очікують на судові засідання. Хоча деякі процеси вже почалися, більшість із них ще не відбулася. Існує інформація про те, що деяких затриманих з Мінська перевезли до інших регіонів, і наразі суди по справах, пов’язаних із "Білоруським Гаюном", в основному проходять саме там, а не в столиці. Вироки, які ухвалюються, різняться, але зазвичай людям призначають кілька років ув'язнення. Наприклад, у Могильові зафіксовано випадок, коли особу засудили на 4 роки. Точно не пригадую, скільки епізодів розглядалося, але в результаті людина отримала колонію.
Анастасія Васильчук каже, що загалом ситуація така, що в Білорусі з весни немає доступу до відкритої бази судових розглядів, де раніше можна було відстежувати політично мотивовані кримінальні справи. Тому правозахисники не можуть оцінити точну кількість таких справ, лише орієнтовно, за непрямими ознаками.
На даний момент у нас є дані про 88 верифікованих випадків, пов'язаних із "Білоруським Гаюном", проте ми усвідомлюємо, що справжня цифра може бути значно вищою. Можливо, мова йде про десятки або навіть сотні активних кримінальних проваджень по всій території країни.
Лише згодом ми зможемо зрозуміти реальні масштаби", - наголошує вона.
За інформацією правозахисниці, в Білорусі існує безліч Telegram-каналів і чатів, які отримали статус екстремістських. Серед них опинилися незалежні медіа, які фактично всі були оголошені "екстремістськими". Правозахисний центр "Вясна" також потрапив до цього списку екстремістських організацій.
У цьому випадку неважливо, чи мова йде про "Білоруський Гаюн", "Вясну" чи інші великі медіа. Усі особи, що мали справу з нами або з "Гаюном", опиняються під однаковою загрозою. Це, безсумнівно, є порушенням прав людини, зокрема права на збори, розповсюдження та передачу інформації. Насправді, людей затримують лише за те, що вони фотографували техніку або переміщення літаків, і ці знімки вони надсилали не лише "Гаюну", а й незалежним засобам масової інформації, - підкреслює експерт.
Якщо під час затримання у особи виявлялися листи або повідомлення з різними структурами чи ініціативами, їй може загрожувати покарання не лише за співпрацю з каналом "Білоруський Гаюн", але й за будь-які контакти з іншими незалежними організаціями. Це, безумовно, є надзвичайно тривожною ситуацією, - підкреслює правозахисниця.
На запитання, як реагують білоруси на нову хвилю переслідувань, експертка відповідає так: "Це радше питання до соціологів, як зараз поводяться люди в Білорусі. Але загалом ми бачимо, що люди максимально залякані. Особливо за п'ять останніх років вони звикли жити в атмосфері страху та репресій. Свідомо або несвідомо намагаються рятувати свою психіку".
Чимало людей уникають спостереження за незалежними новинами, прагнучи ізолюватися від інформаційного потоку.
"Люди сприймають це як звичну рутину. Вони втомилися, відчувають постійний страх. І білоруська влада це чудово розуміє та активно використовує", - пояснює Васильчук.
Вона зазначила, що основною метою цього режиму є формувати враження стабільності для міжнародної спільноти.
В даний час тривають переговори з американськими представниками та іншими учасниками, і влада прагне створити враження, що в Білорусі панує спокій і нічого не відбувається. Для досягнення цієї мети закривають доступ до публічних баз даних судових процесів, а отримати інформацію з відкритих джерел стає все важче. Влада навіть припинила публікацію інформації про затримання, які ще кілька років тому регулярно з'являлися в пропагандистських медіа. Наразі панує мовчання, і ми дізнаємося про затримання лише через наші власні канали. Тим часом офіційна версія подій виглядає так: у країні все в порядку.
Таку політику у "Вясні" називають "тихими репресіями" або "тихим терором".
Довірливо
"Білоруський Гаюн" - це моніторинговий проєкт, який відстежував військову активність російських і білоруських військ. Там відстежували російські безпілотники, які залетіли на білоруську територію, перекидання військової техніки та будівництво оборонних споруд. Проєкт визнаний білоруською владою "екстремістською організацією". Групу "Гаюна" в Телеграм-каналі створили перед початком російсько-української війни.
Протягом перших двох місяців конфлікту команда працювала не покладаючи рук, без жодних вихідних. У лютому та березні в проєкті щоденно залучалися близько півтори тисячі учасників. На 25 лютого 2023 року, кількість підписників телеграм-каналу проєкту перевищила пів мільйона осіб.
5 лютого 2025 року канал оголосив, що "внаслідок несанкціонованого доступу було виявлено чат з ботом, в якому збиралася інформація від учасників проєкту". Це призвело до того, що користувачі, які надсилали дані ботам, опинилися під загрозою розголошення особистої інформації. 7 лютого 2025 року стало відомо про перше затримання підозрюваного у справі про витік даних: ним виявився співробітник Мозирського нафтопереробного заводу. У той же день проєкт призупинив свою діяльність.
Канал отримав свою назву на честь білоруського міфологічного героя - лісового духу Гаюна.
