У Європейському парламенті провели дискусію щодо колоніальних практик Росії.
"Голоси корінних народів на захист від репресій Росії" - такою була назва дискусії, що пройшла у вівторок, 3 березня, на платформі Європарламенту в Брюсселі. У заході взяли участь представники корінних народів України та Росії, зокрема кримські татари, башкири та саамі. Організатором виступив брюссельський Антидискримінаційний центр "Меморіал".
Репресивні дії Кремля безпосередньо вплинули на всіх спікерів. Першим до слова запросили голови правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва. Після анексії Криму Російською Федерацією він продовжує свою правозахисну роботу поза межами півострова. Як зазначив Барієв, систематична політика придушення корінного населення Криму в останні роки перейшла на новий рівень.
Між 2017 і 2025 роками в Криму було зафіксовано 10 727 випадків порушень основних прав людини, з яких 7 166 стосувалися кримських татар. Як зазначив Барієв, у 2024-2025 роках спостерігалося зростання кількості справ за звинуваченнями у "державній зраді" та "тероризмі". За період окупації загинуло 61 особа, майже половина з яких - представники корінного населення. Більше 300 осіб були визнані політичними в'язнями, з них понад половину становлять кримські татари.
Читайте також: В ООН задокументували злочини РФ за 10 років анексії Криму
Правозахисник акцентував увагу на тому, що останнім часом окупаційна влада все частіше здійснює кримінальне переслідування щодо жінок і молоді. "Репресії вже не стосуються лише окремих активістів, вони охоплюють цілі сім'ї, - підкреслив Барієв. - Це не є боротьбою з тероризмом. Це метод придушення корінного населення".
За його оцінкою, йдеться про "етнічний профайлінг", а окупований Крим став "лабораторією репресивних практик". "Колоніальна політика не обмежується територією Криму. Це система", - переконаний правозахисник.
Читайте також: "Кримський тиждень" у ЄС: учасники просять не віддавати Крим Росії
Якщо анексований Крим учасники описували як територію систематичних репресій, то в республіках на території Росії тиск реалізується через знищення федералізму та кримінальне переслідування активістів за їхню громадську діяльність.
Журналіст Руслан Валієв, який залишив РФ після початку повномасштабної війни проти України, розповів про "Баймацьку справу" - серію процесів після протестів у Республіці Башкортостан. Близько 80 осіб уже отримали реальні строки або перебувають під слідством. Середні строки становлять близько п'яти років, організаторам загрожує до 10 і більше років ув'язнення.
"Це демонстративне покарання за спробу самоорганізації", - заявив Валієв. За його словами, протести мали громадський характер і були пов'язані з екологічними проблемами. Однак реакція влади показала, наскільки болючою для центру залишається тема регіональної суб'єктності. "Ми не росіяни. Ми башкири. У нас своя історія, своя мова, своя культура", - підкреслив журналіст.
У бесіді з DW він підкреслив, що деякі представники корінних народів сприймають війну Росії проти України як акт імперіалізму. В цій ситуації, на його думку, люди з республік непропорційно частіше потрапляють у ряди мобілізованих і тих, хто загинув. "Путін їх не шкодує", - впевнений Валієв.
Читайте також: Протести у Башкортостані: "етнічна пам'ять дуже довга"
Він зазначив, що протягом останніх декількох десятиліть у Росії було знищено основні складові федералізму, а у 2017 році скасували обов'язкове викладання національних мов. "Це федерація без елементів федералізму", - так він охарактеризував сучасну ситуацію. Відповідаючи на питання про можливість виникнення справжнього федеративного устрою, Валієв виявив скептицизм: "Я не вірю, що в Росії може з'явитися справжній федералізм".
Виступ Валентини Совкіної, представниці народу саамі, продемонстрував, як репресивні методи поширюються на малочисельні етнічні групи Півночі, Сибіру та Далекого Сходу.
Учасниця Постійного форуму ООН з питань корінних народів (UNPFII) долучилася до дискусії по відеозв'язку. У грудні 2025 року в низці регіонів Росії відбулися обшуки та затримання активістів корінних народів. Серед тих, хто зазнав тиску, була і Совкіна - після цих подій вона залишила Росію. "Я була прямою учасницею цих подій. І сьогодні говорю з вами дистанційно не з власного вибору, а через необхідність", - пояснила вона.
За її словами, мирний захист прав у Росії дедалі частіше трактується як загроза безпеці, а звернення до міжнародних механізмів - як ворожа дія. Формально права малочисельних народів закріплені в законодавстві, однак на практиці участь в ухваленні рішень щодо землі та екології обмежена. "Корінні народи - не чужі і не політична опозиція. Це частина країни", - підкреслила Совкіна. Однією з ключових формулювань її виступу стала фраза: "Міжнародне право - не меню".
Відповіді на це питання під час інтерв'ю з DW виявилися неоднозначними. Руслан Валієв визнав, що наразі не існує системної координації між рухами, проте міжнародні платформи сприяють створенню особистих контактів. "Співпраці немає. Ми можемо зустрічатися на таких заходах та спілкуватися, але, на жаль, спільних дій поки що немає", - підкреслив він.
Водночас саме такі зустрічі створюють основу для горизонтальних зв'язків: "Ми з Ескендером раніше не були знайомі, а тепер знайомі. Відповідно, тепер у нас є шанс щось робити".
Ескендер Барієв зазначив, що співпраця з представниками корінних народів Росії триває з 2014 року, зокрема в рамках діяльності ООН. На сьогоднішній день, за його словами, одним із пріоритетних завдань є донесення до них інформації про недопустимість участі у війні проти України. "Ми докладаємо всіх зусиль, щоб корінні народи РФ не залучалися до збройних сил і не ставали вбивцями українців," - підкреслив він.
Тема довіри до представників корінних народів Росії залишається досить делікатною. "Ми не завжди готові довіряти всім", - підкреслив Барієв.
Тож взаємодія існує, але має точковий характер і значною мірою спирається на особисті зв'язки та міжнародні майданчики. Загальне джерело репресій учасники називають прямо, коли говорять про колоніальну політику Росії та імперіалістичний характер війни проти України. Але спільної відповіді на неї у корінних народів поки що немає.
