У столиці України, Києві, відбулася акція на підтримку звільнення цивільних осіб, які перебувають у полоні в Росії.
У Києві активісти правозахисних організацій організували акцію на підтримку українських культурних діячів, які перебувають у полоні в Росії.
В українській столиці, Києві, 15 листопада, відбулася п'ята акція на захист прав людини під назвою "Порожні стільці", організована Українським ПЕН-клубом та Центром громадянських свобод.
Її організували на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, які зникли безвісти, були ув'язнені чи перебувають в полоні Росії.
Згідно з підтвердженими даними Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), Росія утримує в полоні щонайменше 1700 цивільних українців, про яких стало відомом лише зі слів визволених з полону.
Правозахисна акція відбулася в міжнародний День ув'язненого письменника, або "День порожніх стільців".
Виставка порожніх стільців на Софійському майдані, згідно із задумом організаторів, мала на меті відобразити присутність авторів, які через ув'язнення, переслідування, зникнення або вбивство залишилися далеко від своїх близьких і рідних.
Багато з виставлених стільців мали написані імена, але значна частина з них була позначена як "Без імені". Як зазначили організатори під час відкриття акції, не всі імена митців і журналістів, які тепер є заручниками в Росії, відомі, оскільки РФ приховує дані про захоплених осіб і ігнорує запити міжнародних інституцій.
Центр громадянських свобод зафіксував понад сім тисяч цивільних українців, які були незаконно затримані Росією і наразі перебувають у в'язницях на території РФ та в окупованих регіонах України. Однак правозахисники підкреслили, що реальна кількість таких випадків може бути істотно вищою.
Натомість в реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин на 12 листопада цього року містяться дані про 54 тисяч таких людей.
Український Інститут масової інформації нарахував 30 ув'язнених цивільних українських медійників і двох журналістів-комбатантів. Раніше повідомлялося про 15 справ, незаконно порушених проти кримських журналістів і громадських медійників, більшість з яких - кримські татари.
Нещодавно звільнені з російського полону кримські журналісти і правозахисники Людмила Гусейнова та Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, зняли свої імена зі стільців, виставлених на акції, які залишалися там ще з минулого року. Цей жест символізував надію на повернення тих, хто досі залишається в полоні РФ.
Родичі та близькі осіб, які пропали безвісти, а також полонених письменників і журналістів, поділилися своїми історіями про боротьбу за їхнє визволення.
Олена, дружина Сергія Цигіпи — письменника та журналіста, який був затриманий під час російської окупації Херсонщини, заявила, що її чоловіка несправедливо засудили на 13 років ув'язнення. "Він поєднував свою журналістську діяльність із волонтерською роботою, і ми сподівалися на швидке звільнення нашої Нової Каховки. Але коли він проходив через російський блокпост, його затримали, і з того часу я більше не мала з ним зв'язку", — розповіла вона. Олена впевнена, що її чоловік залишається незламним і гідно витримує всі тортури, які йому завдають у полоні.
Жінка, тримаючи саморобний плакат з написом "Без імені", розповіла DW, що в її родині немає полонених, проте вона втратила близьких унаслідок війни. Вона прийшла на акцію, щоб висловити свою підтримку боротьбі за звільнення митців та журналістів.
Представниці організацій, що займаються питаннями полонених та зниклих безвісти, повідомили, що більшість з них не мають жодної інформації про своїх рідних. Вони підкреслили, що лише Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) має офіційний мандат для встановлення місць перебування українських полонених. Жінки вже здійснили два адвокаційні візити до штаб-квартири в Женеві, де вимагали більшого тиску на Росію, щоб та дозволила представникам МКЧХ відвідати полонених і надати їм можливість отримувати листи від своїх родичів.
Організатори заходу закликали "стати голосом для тих, хто перебуває у полоні" і заохочували підтримувати вуличні акції та адвокаційні кампанії правозахисних організацій. Вони також підкреслили важливість поширення знань про права військовополонених та незаконно утримуваних цивільних осіб, яких захопила Росія, і закликали до написання листів на підтримку жертв несправедливих судових процесів у РФ.
