Лубінець повідомив, що ТЦК не мають законних підстав для утримання громадян: які правопорушення виявлено.

Згідно з юридичними нормами, територіальні центри комплектування не мають повноважень затримувати або утримувати громадян. Таку інформацію надав у відповідь на запит LIGA.net секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини (омбудсмена) Дмитро Лубінець.

З початку широкомасштабної агресії Російської Федерації спостерігається значне зростання кількості скарг від громадян щодо можливих порушень базових прав під час мобілізаційних процесів, повідомили у секретаріаті. За їхніми даними, у 2022 році було зареєстровано лише 18 звернень, у 2023 – 514, у 2024 – 3312, а в 2025 – вже 6127.

"У зверненнях, зокрема, порушувалися питання незаконних затримань, повторного проведення медичних оглядів, а також проблем із реалізацією права на відстрочку", - заявили у відомстві.

Омбудсман зазначає, що відповідно до статей 3 та 8 Конституції України, людська особа, її життя і здоров'я мають найвищу соціальну цінність. Водночас, згідно зі статтею 29, жодна особа не може бути затримана або утримуватись під вартою без обґрунтованого судового рішення та лише за законними підставами і у встановленому порядку.

Згідно з положеннями кримінального процесуального законодавства та Кодексу про адміністративні правопорушення, працівники ТЦК не мають права затримувати або утримувати осіб. Військові комісаріати також не є закладами, уповноваженими на тимчасове тримання людей чи виконання покарань, зазначили в секретаріаті.

"Будь-яке позбавлення волі на території ТЦК, яке не має судового рішення, порушує статтю 5 Європейської конвенції з прав людини", - зазначили в установі.

Там окремо зауважили, що на дотримання прав військовозобов'язаних під час перебування у ТЦК негативно впливають заборона користуватися мобільними телефонами, а також те, що членів сімей і родичів таких людей неналежно інформують про проведення їх призову до війська.

Також в омбудсмена фіксують наступні випадки:

→ працівники ТЦК неправомірно обмежують можливість пересування людей;

→ перевищення офіційних повноважень при здійсненні затримання;

→ незаконне втручання у приватність шляхом вилучення особистих предметів та мобільних телефонів;

→ завдання тілесних пошкоджень;

→ призов громадян попри те, що в них є відстрочка або бронювання.

"Такі порушення прав людини негативно впливають на імідж держави та дискредитують процеси мобілізації в Україні", - зауважили у повідомленні.

У секретаріаті додали, що загалом у 2025-му за його матеріалами правоохоронці внесли до ЄРДР та проводять процесуальні дії щодо 34 випадків порушення прав людини при проведенні призову під час мобілізації.