У Німеччині не підтримують легітимність виборів у Білорусі, а також не визнають її лідера.

Німеччина не сприймає так звані президентські "вибори", що відбулися в Білорусі, як вільні, і не визнає легітимність Олександра Лукашенка.

Цю інформацію озвучив під час прес-конференції в понеділок заступник речника федерального уряду Німеччини Вольфганг Бюхнер, як повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Демократія потребує проведення виборів, які є вільними, чесними та прозорими. Однак у Білорусі це явно не відповідає дійсності. Як наслідок, німецький уряд не визнає правління Лукашенка легітимним у демократичному сенсі", - зазначив Бюхнер.

Він сказав, що вчорашні так звані президентські "вибори" в Білорусі не були ані вільними, ані чесними, по суті, в білорусів не було ніякого вибору, серйозні опоненти просто не були допущені. Мінімальні демократичні стандарти жодним чином не були дотримані.

Бюхнер нагадав, що цього разу, як і в 2020 році, не було спостерігачів від ОБСЄ, тому що, як і в 2020 році, необхідне запрошення від білоруської влади було навмисно надіслано надто пізно, лише за 10 днів до "виборів", щоб спостереження за "виборами" було неможливо організувати.

"Це не тільки ускладнює об'єктивну та автономну оцінку виборів, але й становить порушення міжнародних зобов'язань держави перед ОБСЄ," - зазначив заступник речника.

Він також підкреслив, що громадяни Білорусі щоденно стикаються з утисками та репресіями, а влада не припиняє своїх спроб придушити прагнення населення до свободи, демократії та дотримання прав людини, створюючи атмосферу страху та залякування. У цій країні затримання, викрадення та тортури стали звичним явищем.

"Це хитрі тактики, що дозволяють режиму Лукашенка зберігати контроль над владою," - зазначив Бюхнер.

Як повідомлялось раніше, Лукашенко, який займає пост президента Білорусі з 1994 року, під час свого правління неодноразово придушував масові протести проти свого режиму. Це включає в себе значні демонстрації після фальсифікації "виборів" у 2020 році, коли десятки тисяч громадян вийшли на вулиці. Відповіддю Лукашенка стали арешти, які призвели до тривалих ув'язнень опозиційних діячів, журналістів і активістів. Відповідно до результатів "екзитполу", який, як стверджується, проводився під час нинішніх "виборів", 87,6% виборців, що взяли участь у голосуванні, нібито підтримали Лукашенка.