У Росії активно здійснюється набір контрактників, проте ситуація стає ще більш напруженою: які події відбуваються в окупаційних силах зараз?
Попри запевнення, що Росія "хоче миру", все відбувається з точністю до навпаки. У всіх регіонах країни-агресора повним ходом йде вербування на війну з Україною і подекуди навіть продовжують підвищувати виплати. Але ця одноразова "допомога" - єдиний плюс для росіян, які відчувають фінансові труднощі.
Докладніше про це - у матеріалі OBOZ.UA.
Скільки коштує стати воєнним злочинцем
Ставка на залучення контрактників у російські окупаційні війська - цілком зрозуміла. Поки що Кремль уникає "великої" мобілізації, побоюючись сплеску невдоволення, проте вона потихеньку йде. Що стосується контрактної служби, то на неї заманюють насамперед грошима - про "ідейність" і "патріотизм" тут уже особливо ніхто не згадує.
Станом на червень 2025 року найвищі виплати за підписання контракту в армію країни-агресора в Ханти-Мансійському автономному окрузі - 3 млн 200 тисяч рублів (за середнім банківським курсом це приблизно 960 тис. грн), у Тульській і Московській областях - по 3 мільйони (900 тис. грн), у Татарстані та Якутії - по 2,8 і 2,6 млн руб відповідно (840 і 780 тис. грн). Але це тільки регіональна виплата, а є ще федеральна і муніципальна, тобто плюс ще близько 800 тисяч рублів (240 тис. грн).
Так новоспечені окупанти, особливо з регіонів, де важко з роботою, після підписання контракту почуваються мільйонерами. Не замислюючись, що розплата за тимчасове "благополуччя" буде важкою.
Не бажаєш – змусимо!
Іншою групою, яка підписала контракти, є строковики. При цьому, більшість з них не робили цього за власним бажанням. Раніше військовослужбовців строкової служби можна було перевести на контракт лише через півроку, але тепер це стало можливим вже з перших днів. Командири, виконуючи накази з вищих ешелонів, активно використовують цю можливість для досягнення мети - залучення певної кількості контрактників.
Чому контракт підписують строковики? Звісно, причина не в їхньому військовому досвіді, адже його у них практично немає. Справа в тому, що для Росії такі військовослужбовці є економічно вигідними, оскільки їхні фінансові виплати значно менші. Крім того, відповідно до російського законодавства, строковиків не допускають до зон активних бойових дій – тобто в "СВО" на території України, хіба що в регіони РФ, де введено режим контртерористичної операції, як, наприклад, у Курській області.
З перших днів служби призовники стикаються з тиском командирів, причому не тільки психологічним. У хід ідуть побиття, витончені знущання і навіть тортури. В офіційних росЗМІ про це, звісно, мовчать, а ось у соціальних мережах таких фактів - безліч.
Досить вражаюча подія сталася з 18-річним мешканцем Уфи, Данилом Гараєвим. Його призвали на строкову службу 23 травня, і вже на зборовому пункті в цей же день йому активно пропонували підписати контракт.
За словами матері, її сина погрожували "пустити на м'ясо".
"Моя дитина подзвонила і повідомила, що в разі відмови його можуть направити в піхоту на передову. Після цього слухавку перехопив майор, який запропонував два варіанти: або його відправлять 'на м'ясо' і там загинуть, або він підпише контракт на два роки, щоб пройти навчання і підвищити свої шанси на виживання", - поділилася жінка в інтерв'ю російському проєкту "Школа призивника".
Вона відправила скарги до військової прокуратури, слідчого комітету, міноборони та до уповноважених з прав людини. Але розраховувати на правосуддя і справедливість у Росії було б наївним. Наприклад, прокуратура відповіла відпискою іншому строковику, якого змусили підписати контракт погрозами і стріляниною.
У Чебаркулі російському призовнику нав'язували підписання контракту за звичною схемою: йому демонстрували фотографії загиблих і погрожували, що він може стати одним із них, якщо відмовиться. Щоб психологічно зломити хлопця, сержант стріляв поруч із ним. Коли про це стало відомо батькам військовослужбовця, журналісти звернулися до військової прокуратури Центрального військового округу. Відповідь відомства була типовою: вони пообіцяли перевірити отриману інформацію.
Обіцяли - обдурили
Те, що росіянам обіцяють перед укладенням контракту (як цивільним особам, так і мобілізованим, а також строковикам), на 99% не відповідає дійсності. При цьому обман починається вже на початковій стадії, з питань виплат.
Наприклад, Іван, який проживає в Красноярську, уклав контракт 1 лютого 2024 року. У той час мобілізованих почали активно переконувати, а згодом і змушувати підписувати такі угоди. Після цього новий окупант мав право на три види виплат: федеральну, регіональну та міську. Проте, в результаті, він отримав лише одну з них, тоді як інші досі залишаються недоступними для нього.
Спочатку військова прокуратура відхилила його запит, а через півтора року очікування мобілізований вирішив звернутися до місцевого депутата та Генеральної прокуратури. Всі інстанції підтверджують, що він має право на ці виплати, але фактичні кошти відсутні.
Потенційних контрактників вводять в оману щодо місця їхньої служби. Часто від них вимагають гроші за можливість служити "в комфортних умовах", тобто подалі від зони бойових дій. Такі обіцянки виявляються, по суті, безглуздими. Як і обіцянки щодо "соціального пакету".
Під час служби, після отримання поранень, солдати окупаційних сил стикаються з труднощами у отриманні належної медичної допомоги в госпіталях. Часто їх просто не відпускають на лікування, а "щасливці", яких хоч трохи підлікували, змушені повертатися на фронт на милицях. Це стосується і тих, хто втратив кінцівки.
Це підтверджують і співрозмовники OBOZ.UA в українській воєнній розвідці. "Росіяни підписують контракт, не тільки не замислюючись, що перетворюються на воєнних злочинців, а й про те, що з ними буде завтра. Але вони фактично потрапляють у рабство. І якщо навіть вдасться вижити на війні, то розраховувати, що після важкого поранення тебе відпустять додому - просто нерозумно. Ми бачимо безліч покалічених російських окупантів, деякі з них намагаються здатися в полон, оскільки іншого виходу просто не бачать", - каже офіцер.
У російському сегменті Telegram наводиться безліч фактів як безпрецедентного тиску на військовослужбовців РОВ, так і знущань з боку командирів. І дедалі частіше шириться заклик уникати служби.
Попри загрози тюремного ув'язнення за ухилення від призову, дані, зібрані російськими опозиційними медіа, свідчать про те, що справи за цією статтею порушуються досить рідко. Зазвичай призовників карають штрафами в розмірі 40-50 тисяч рублів, тоді як реальні терміни отримують лише поодинокі випадки.
Щодо росіян, які самостійно уклали контракт, їх можна "вилікувати" лише шляхом кулі.