У Верховній Раді вважають, що необхідно впровадити нове законодавство для боротьби з сексуальними домаганнями стосовно жінок у Збройних силах України.

Як повідомляє РБК-Україна, це стало відомо завдяки коментарю Олени Шуляк, яка є головою комітету Верховної Ради з питань організації державного управління, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також очолює партію "Слуга народу".

Вона зазначила, що мова йде про законопроєкт №13037, який передбачає внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Ці зміни стосуються питань гендерної рівності та боротьби з дискримінацією. Документом планується поліпшення механізмів підтримання військової дисципліни, а також запобігання і протидія проявам дискримінації та сексуальних домагань.

Шуляк пояснила - за даними Міноборони протягом останніх років кількість жінок у ЗСУ зросла до 68 тисяч осіб і станом на січень 2025 року 20% від усіх кандидатів -- це жінки. Сьогодні у ЗСУ вони обіймають посади командирок піхотних підрозділів, снайперок, кулеметниць, гранатометниць, розвідниць тощо. Але зброя в руках не захищає їх від упереджень чи замовчаного насильства.

"Такі випадки, на превеликий жаль, є. Але жахає і те, що вони непоодинокі, однак правоохоронні органи, які розслідують справи про сексуальне насилля в армії, не ведуть статистичних даних. Втім, за словами громадських та правозахисних організацій, які фіксують звернення на гарячу лінію про випадки сексуального насилля, кількість таких звернень збільшилася. Так, за результатами опитування правозахисної організації "МаршЖінок" з 46 жінок в ЗСУ лише 12 повідомили б про те, що стали свідками вчинення насилля. Серед іншого, жінки бояться засудження і нав'язування ролі "сама винна", - констатувала Шуляк.

Саме з цієї причини, підкреслила вона, було ініційовано створення законопроєкту №13037, який вносить суттєві корективи до Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Шуляк зазначила, що в Міністерстві оборони було сформовано міжвідомчу робочу групу, основним завданням якої стало розроблення інструкцій для повідомлення та реагування на випадки, що стосуються дискримінації за статевою ознакою, сексуального домагання та інших правопорушень.

У процесі виконання цієї роботи було акцентовано на важливості розробки окремого законопроєкту, спрямованого на удосконалення механізмів підтримки військової дисципліни, а також на запобігання і боротьбу з проявами дискримінації та сексуальних домагань. Цей законопроєкт отримав номер 13037.

До змін, які він запроваджує, відносяться, зокрема:

"Важливо, що законопроєкт закріплює обовʼязок військовослужбовця, якому стало відомо про факти, повідомляти про такі обставини представника уповноваженого підрозділу або посадовій особі з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок. А командир своєю чергою має діяти негайно. У випадку насильства чи спроби його вчинення - негайне втручання і, за потреби, затримання винного. Якщо бездіяльність командира чи військового призвела до насильства - це підстава для відсторонення", - додала Шуляк.

Вона підкреслила важливість системного підходу до вирішення цієї проблеми. На жаль, в Україні спостерігається зростання злочинів, що виникають через нетерпимість. Випадки агресії щодо людей, які відрізняються від більшості за певними характеристиками, стають все більш поширеними. Зокрема, ветерани та особи з інвалідністю все частіше стають мішенню для нападів.

"У Львові сусіди виступили проти ветерана з інвалідністю, який прагнув встановити пандус у своєму будинку. У Києві ж дитина стала жертвою цькування в школі через свою інвалідність. Це лише частина реалій, з якими зіштовхуються українці, в той час як парламент вже три роки не може ухвалити законопроєкт, що забезпечив би цим людям справжній захист", - зазначила Шуляк.

Мова йде про законопроєкт №5488, спрямований на захист українських громадян від дискримінації та злочинів, що виникають внаслідок нетерпимості. Цей документ охоплює різноманітні аспекти, такі як раса, колір шкіри, політичні та релігійні погляди, стать, вік, інвалідність, етнічне і соціальне походження, громадянський статус, сімейний та майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова, а також інші характеристики.

"Проте цей законопроєкт не вдається просунути в парламенті вже більше трьох років. Однією з причин є присутність у Верховній Раді осіб, які бачать у його ухваленні певні ризики. Для зміни ситуації необхідна ефективна адвокація, оскільки на даний момент мета полягає в тому, щоб провести законопроєкт хоча б через перше читання," - підкреслила Шуляк.