У звіті Європейської Комісії українським чиновникам знову наголосили на неправомірних санкціях, накладених на Порошенка.

Європейська комісія в своєму щорічному звіті про розширення Європейського Союзу (Enlargement Package 2026) знову підкреслила для українських керівників недопустимість застосування санкцій як інструменту політичного тиску на супротивників. Раніше Європа вже не раз висловлювала свою критику щодо політичних репресій стосовно опозиційних сил.

"Застосування національного режиму санкцій має залишатися в межах, визначених Європейською конвенцією з прав людини", - йдеться у документі.

"Співпраця з Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) та виконання його рішень все ще потребують покращення. Протягом звітного періоду ЄСПЛ встановив

порушення Європейської конвенції з прав людини, що стосувалися, передусім, захисту права власності, права на справедливий судовий розгляд, права на свободу та особисту недоторканність, а також заборони катувань", - йдеться у звіті.

Україні потрібно знайти рішення для системних і структурних проблем, на які звернули увагу.

Суд у сферах правосуддя, правоохоронної діяльності та прав людини, а також забезпечити систематичне й своєчасне виконання рішень ЄСПЛ", - зазначають у Євросоюзі.

Це формулювання означає, що питання внутрішніх санкцій включене до моніторингу дотримання основоположних прав у процесі європейської інтеграції України. Це також важливий сигнал на тлі запровадження українською владою санкцій проти власних громадян, зокрема лідера парламентської опозиції, п'ятого Президента України Петра Порошенка.

Мова йде про санкції, які були введені указом Володимира Зеленського в лютому 2025 року. Ці обмеження стосуються значного скорочення політичних та інших прав Порошенка. Це рішення викликало жорстку критику як в Україні, так і за її межами.

8 липня 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо звіту Єврокомісії про Україну за 2025 рік. За документ проголосували 460 євродепутатів, 136 були проти, 59 утрималися. У резолюції наголошується на необхідності дотримання верховенства права, політичного плюралізму, свободи слова та незалежності медіа. Також підкреслюється, що обмеження прав і свобод в умовах воєнного стану мають бути необхідними, пропорційними та не перетворюватися на постійні.

В процесі підготовки документа євродепутати висловили свої зауваження щодо практики судових переслідувань, що мають політичний підтекст, а також щодо персональних санкцій, накладених на опозиційних діячів і представників громадянського суспільства.

У вересні 2025 року Європейський парламент звернувся до українського уряду з проханням уникати судових розслідувань та санкцій, які мають політичний підтекст, стосовно опозиційних діячів.

Петро Порошенко оскаржує указ Володимира Зеленського про незаконні санкції у Верховному Суді. Адвокати Порошенка також долучили до матеріалів справи рішення ЄСПЛ від 16 жовтня 2025 року. Європейський суд з прав людини дійшов висновку про системні проблеми української санкційної системи, зокрема відсутність належного судового контролю за санкційними рішеннями влади та обґрунтування причин накладення санкцій, навіть в умовах війни та під гаслом національної безпеки.

24 листопада Велика палата Верховного Суду прийме до розгляду апеляційну скаргу.

Порошенка щодо незаконних санкцій. Тим часом ЄСПЛ прийняв до розгляду позов Порошенка.

Звіт Європейської Комісії, особливо в контексті санкційної політики, повинен спонукати українське керівництво переглянути свою практику застосування санкцій. Важливо впровадити прозорі правові процедури та припинити використання державних механізмів для політичного тиску.