Указ президента Путіна про обов'язкову паспортизацію: депортації та нові перешкоди для повернення українців з підконтрольних територій.

10 вересня 2025 року вступив в силу указ президента Росії Владіміра Путіна, що стосується українських громадян, які проживають на тимчасово контрольованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Відповідно до цього документа, жителі зазначених регіонів повинні отримати російське громадянство. Ті, хто відмовиться від примусової паспортизації, зобов'язані залишити свої домівки на територіях, що знаходяться під контролем Росії.

Це рішення створює загрозу для місцевого населення на окупованих територіях і виступає ще одним засобом у війні проти України. Українська влада, міжнародні організації та громадянське суспільство стикаються з новим викликом, наслідки якого відчують не лише мешканці цих територій, але й вся країна в цілому.

Українці, які не погодяться на отримання паспортів, під окупаційною владою будуть визнані іноземцями, що порушують міграційні правила. Це може призвести до адміністративних санкцій і можливих депортацій. У Росії такі процедури давно налагоджені, і виселення можуть відбуватися через Білорусь, Грузію або інші сусідні країни. Вже мали місце випадки депортації українців до Грузії.

Депортації, ймовірно, стануть елементом гібридної війни: масові переміщення населення створять додатковий тягар на українську інфраструктуру, яка вже функціонує на межі через евакуацію з прифронтових територій. Найбільше ризикують люди похилого віку та особи з обмеженими можливостями. Якщо реагування буде недостатньо ефективним, противник може скористатися ситуацією для підриву довіри до української влади.

Точних даних про кількість людей на окупованих територіях немає. За підрахунками окупаційних адміністрацій, у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях проживає близько 3,2 млн осіб. Ще близько 2,5 млн мешкають у Криму. Загалом ідеться про приблизно 6 млн громадян України, з яких 1,5 млн -- діти.

Згідно з інформацією правозахисних організацій, приблизно 1 мільйон осіб, що проживають на окупованих землях, підтримують регулярний контакт з Україною та розглядають варіанти переїзду на територію, що контролюється Урядом.

Українці можуть виїжджати з окупованих територій із будь-якими документами, навіть примусово виданими російськими паспортами. У разі проблем із документами допомогу надає Офіс Омбудсмана.

З лютого 2025 року до процесу повернення активно долучився Карітас України. Організація співпрацює з Офісом Омбудсмана, Міністерством розвитку громад та територій, місцевими органами влади, а також із неурядовими організаціями, зокрема, "Плурітон", "Право на захист" і "Допомагаємо виїхати".

На пункті пропуску "Доманове - Мокрани" на кордоні з Білоруссю команда Карітасу проводить первинну реєстрацію, оцінює потреби та надає підтримку. Для тимчасового розміщення використовуються транзитний центр у селі Кортеліси, притулок греко-католицької церкви в Ковелі та приміщення на залізничному вокзалі.

Карітас забезпечує транспорт, харчування, гігієнічні набори, квитки до місця призначення, доступ до мобільного звʼязку, а також юридичну і психологічну допомогу. За потреби організація виходить за межі стандартних ресурсів, допомагаючи важкохворим і маломобільним людям, організовуючи лікування.

В період з лютого по вересень 2025 року організація Карітас надала підтримку 1091 особі, серед яких було 50 дітей. Кількість запитів на допомогу продовжує зростати: у лютому допомогу отримали 64 людини, в серпні — 190, а в вересні (на 25 вересня) — вже 193 особи, з яких 5 дітей.

Вирішити проблеми організації на кордоні якісного обслуговування переселенців та створення для них комфортних умов лише силами неурядових організацій неможливо. Держава через свої уповноважені органи має відігравати провідну роль. Люди, які повертаються, повинні відчувати, що вони важливі насамперед для держави, а не лише для громадських ініціатив.

Сьогодні завдяки зусиллям Міністерства розвитку громад та територій розпочато будівництво нової інфраструктури біля пункту пропуску "Доманове - Мокрани", що призначена для забезпечення комфортного обслуговування переселенців. Це дозволить значно полегшити процес зустрічі та надання базових послуг, особливо для тих, хто потребує особливих умов. Офіс Омбудсмана активно працює над спрощенням та прискоренням деяких адміністративних процедур.

Співпраця між державними структурами та громадськими організаціями повинна забезпечити, щоб як рішення щодо переїзду, так і шлях до нового життя стали для людей більш безпечними й комфортними.

Основні виклики, з якими стикаються ті, хто повертається, стосуються житла, працевлаштування та можливостей для адаптації. Ці фактори зазвичай є вирішальними у питанні, чи готова людина залишити своє помешкання на території, що знаходиться під окупацією.

Слід звернути увагу на ініціативність місцевих органів влади. Громади, використовуючи власні ресурси, займаються ремонтом або навіть купівлею житлових приміщень, які потім передають переселенцям. Підтримка місцевих ініціатив з боку Державного бюджету суттєво допоможе в розв'язанні питання розміщення внутрішньо переміщених осіб та створенню комфортних умов для їх адаптації на нових територіях.

Для того щоб успішно впоратися з цими викликами, необхідно залучити всі доступні ресурси, удосконалити інфраструктуру та забезпечити тісну координацію між державними установами, органами місцевого самоврядування та представниками громадянського суспільства.

І уряд, і громадські організації усвідомлюють надзвичайну важливість цієї проблеми. Є підстави вірити, що незабаром можливості підтримки українців, які виїжджають із зон окупації, істотно розширяться. Проте основна відповідальність за цей процес лягає на державу. Громадяни повинні відчувати турботу не тільки з боку благодійних установ, але й асоціювати цю підтримку з урядовими структурами.