Україна та Сирія стали ключовими питаннями обговорення між Байденом та країнами G7.
У п'ятницю президент США Джо Байден провів віртуальну зустріч з лідерами країн G7, щоб отримати підтримку для Києва у протистоянні російському вторгненню. Це відбулося менш ніж за шість тижнів до вступу на посаду новообраного президента Дональда Трампа, який виявляє скептицизм щодо військової допомоги Україні, повідомляє Петсі Відакусвара, керівниця бюро Білого дому для Голосу Америки.
Переговори відбулися після того, як на початку цього тижня Вашингтон спрямував 20 мільярдів доларів новому фонду Світового банку, який надаватиме економічну підтримку Україні. Як писав Голос Америки, ці гроші є частиною нової позики на 50 мільярдів доларів для Києва від демократій Великої семи, яка буде повернена за рахунок доходу від російських суверенних активів, знерухомлених у країнах G7.
Як повідомлялося в новинах Голос Америки, цього тижня президент Байден затвердив новий пакет військової допомоги Україні, який надасть Києву додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони, а також артилерійське озброєння, безпілотники та броньовану техніку. Це вже 72-й пакет підтримки, який був оголошений Вашингтоном після початку російського вторгнення.
"Президент однозначно підкреслив, що ми плануємо продовжувати надавати додаткові пакети до кінця терміну повноважень цієї адміністрації," -- зазначив речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі під час пресконференції в четвер.
20 січня Джо Байден передасть повноваження Дональду Трампу, котрий нещадно критикував витрати американських податків на підтримку Києва. Хоча Трамп не розкриває деталей, він стверджує, що здатен швидко покласти край війні — що, за думкою багатьох європейських союзників США, можливо лише в разі, якщо він змусить Україну підписати капітуляцію.
"З великою ймовірністю, ми станемо свідками подвоєння підтримки України з боку G7, що частково зумовлено занепокоєнням щодо можливого зниження цієї підтримки з боку президента Трампа," – зазначив Вільям Кортні, старший науковий співробітник RAND Corp, в інтерв'ю для Голосу Америки.
Він додав, що також, судячи з усього, готуються додаткові санкції проти Росії.
Лідери G7 також акцентували увагу на стрімких змінах, що відбуваються в Сирії у зв'язку з переходом влади після скидання президента Башара аль-Асада.
У четвер керівники оголосили про свою готовність підтримати перехідний процес, який забезпечить створення надійного, інклюзивного та секулярного управління в Сирії.
Згідно з заявою лідерів, підтримка нового уряду буде визначатися "дотриманням верховенства права, загальних прав людини, в тому числі прав жінок, захистом всіх громадян Сирії, включаючи релігійні та етнічні меншини, а також принципами прозорості та підзвітності".
Хаят Тахрір аш-Шам, повстанське угруповання, яке повалило Асада, досі у США було кваліфіковано як іноземна терористична організація. За інформацію, що призвела б до затримання і арешту її лідера Абу Мухаммед аль-Джолані оголошено винагороду в розмірі 10 мільйонів доларів.
Сполучені Штати та інші держави Великої сімки вказали, що рішення про виключення HTS зі списку терористичних організацій буде залежати від рівня інклюзивності нового уряду.
Останнім часом Джолані відходить від екстремістських поглядів. Після перемоги повстанців він докладає зусиль для встановлення нейтральної позиції стосовно етнічних і релігійних меншин Сирії, серед яких є християни, курди, друзи та алавіти, до яких належить родина Асадів.
Тим часом Трамп висловив своє бажання, щоб Америка не брала участі в сирійському конфлікті. "Це не наша справа," - написав він у соціальних мережах, коментуючи усунення Асада. "Нехай все вирішиться само собою. Не вмішуйтеся!"
Незрозуміло, чи зможе нова адміністрація США підтримувати бездіяльний підхід, якого, за словами Трампа, він хоче.
В Сирії налічується близько 900 американських військовослужбовців, а Сполучені Штати мають міцні стосунки з усіма країнами-сусідами Сирії, серед яких особливо виділяються Туреччина та Ізраїль, що є їхніми союзниками. Обидві ці держави вже проводять військові навчання для захисту своїх стратегічних інтересів.
Через два дні після того, як 8 грудня сирійські повстанці взяли під контроль Дамаск, Ізраїль завдав авіаударів по всій країні, ще більше послабивши залишки армії режиму Асада, який колись був вірним союзником заклятого ворога Ізраїлю, Ірану. Відтоді ізраїльські війська просунулися глибше в патрульовану ООН буферну зону, що розділяє окуповані Ізраїлем Голанські висоти та територію Сирії.
Організація Об'єднаних Націй повідомила, що дії Ізраїлю суперечать угоді про розмежування, укладеній із Сирією у 1974 році. У свою чергу, США підтримали позицію Ізраїлю, стверджуючи, що це є законним правом країни на самооборону, аби запобігти потраплянню озброєння до екстремістів у період вакууму влади.
У той же час, поблизу північного кордону з Туреччиною, сирійські курди зазнають переселення через конфлікти між курдськими силами, підтримуваними США, та повстанцями, яких підтримує Анкара. У середу Сполучені Штати уклали угоду про припинення вогню між цими угрупуваннями, проте існує невизначеність щодо стійкості цього крихкого перемир'я.
Державний секретар США Ентоні Блінкен та радник з національної безпеки Джейк Салліван наразі знаходяться в регіоні для ведення переговорів. Вони прагнуть забезпечити безперебійний перехід влади в Дамаску та здійснити останні дипломатичні зусилля для досягнення угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАСом у Газі.
