Міністерство юстиції України повідомило, що країна повинна внести корективи до Кримінального процесуального кодексу, зокрема, скасувати правки Лозового.

Цю інформацію озвучив заступник міністра юстиції Олександр Банчук під час круглого столу на тему "Законодавче регулювання термінів досудового розслідування та закриття кримінальних справ", повідомляє кореспондент Укрінформ.
Він нагадав, що 14 травня Кабінет міністрів затвердив три дорожні карти для старту першого кластера переговорів про вступ до ЄС.
"Дорожня карта, що стосується верховенства права, визначає, що основною метою є ефективне та оперативне проведення досудових розслідувань у справах, що стосуються корупційних злочинів та злочинів, пов'язаних з корупцією, в розумні терміни", - підкреслив Банчук.
За його словами, відповідно до положень дорожньої карти з верховенства права у 2025 році до КПК України мають бути внесені зміни. Зокрема, в частині перегляду строків досудового розслідування з метою забезпечення належного доступу до правосуддя й посилення відповідальності прокурорів за порушення прав учасників процесу на доступ до правосуддя - у випадку скасування автоматичного закриття справи про корупцію.
"Терміни реалізації заходу – третій квартал 2025 року...", - зазначив Банчук.
Заступник міністра юстиції наголосив, що окрім зобовʼязань перед ЄС, Україна також має виконати взяті зобовʼязання перед МВФ.
Другий пункт (зобов’язання - ред.) зазначено в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. У документі вказується, що для підвищення ефективності антикорупційних розслідувань планується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу (КПК). Зокрема, генеральному прокурору буде надано право делегувати повноваження Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) для здійснення запитів про екстрадицію та взаємну правову допомогу у справах, пов'язаних з корупцією.
По-друге, скасувати обов'язкове закриття досудового розслідування у зв'язку з пропуском строку після повідомлення про підозру..... З одного боку, ми бачимо, що зобов'язання стосується інтересів забезпечення ефективності розслідувань. Але нам також важливо, як ці питання будуть впливати на права людини", - додав Банчук.
На його думку, питання так званих "правок Лозового" обговорюється в Україні вже не один рік.
"І ви знаєте, що український парламент частково вже у 23-му році це питання вирішив. Відповідно, він фактично врегулював питання строків досудового розслідування до повідомлення про підозру. В нас залишається зобов'язання, яке стосується наслідків недотримання строків досудового розслідування після повідомлення про підозру. Є також і відповідна законодавча ініціатива, яка, на нашу думку, є збалансованою", - додав заступник міністра юстиції.
Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас нагадав, що у січні 2025 року народні депутати провалили розгляд урядового законопроєкту "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру" щодо усунення перешкод для сторін кримінального провадження у доступі до правосуддя" (№12367). Тоді за включення ініціативи Кабміну до порядку денного сесії проголосувало лише 185 нардепів.
"Верховна Рада не внесла цей законопроєкт до порядку денного сесії. Голосування не принесло результату, щоб усі усвідомили теперішню ситуацію," - підкреслив Іонушас.
Як повідомлялося Укрінформом, віцепрем'єр-міністр з євроінтеграції та міністр юстиції Ольга Стефанішина зазначила, що законопроєкт, поданий Кабінетом міністрів до парламенту під назвою "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України 'Про прокуратуру' з метою усунення перешкод для доступу сторін кримінального провадження до правосуддя", повністю відповідає вимогам міжнародних стандартів.
Наприкінці 2024 року Кабмін вніс до парламенту законопроєкт змін до КПК та закону "Про прокуратуру", який передбачає виключення закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру як підстави для закриття провадження (№ 12367).
У пояснювальній записці до законопроєкту Стефанішина зазначає, що у листах про наміри до Міжнародного валютного фонду, датованих 17 червня 2024 року та 4 жовтня 2024 року, було визначено зобов'язання внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України з метою досягнення балансу у проведенні всебічних досудових розслідувань кримінальних правопорушень.
Згідно з думкою автора документа, скасування вимоги щодо обов'язкового завершення досудового розслідування (через закінчення термінів після повідомлення про підозру) стало необхідним кроком для підвищення ефективності процесів розслідування корупційних правопорушень.
Так, проєкт передбачає, що у випадку закінчення строків досудового розслідування, ...сторона захисту, потерпілий або інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, має право подати клопотання про зобов'язання прокурора вирішити питання закінчення досудового розслідування.
Раніше було зазначено, що САП і НАБУ підкреслюють важливість повного та остаточного скасування так званих правок Лозового. Це стосується змін до частини 3 статті 294 та пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінально-процесуального кодексу України.
В кінці 2023 року Верховна Рада частково відмінила "правки Лозового" і надала керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури право самостійно формувати структуру, штат та організацію роботи цієї прокуратури.