Україна перетворила День Росії на печальний день.
35 років тому - 12 червня 1990 року на першому з'їзді народних депутатів РРФСР було ухвалено Декларацію про державний суверенітет Російської Федерації. Тепер у РФ це називають "День Росії".
Навіть держсекретар США Марко Рубіо "від імені американського народу" коротко привітав жителів РФ, підкресливши, що Вашингтон підтримує їхнє "прагнення світлого майбутнього". Цікаво, що востаннє такі думки звучали три роки тому. Тодішній глава Держдепартаменту Ентоні Блінкен у червні 2022 року також зазначив, що "росіяни, як і люди в усьому світі, заслуговують на те, щоб жити без репресій і мати змогу використовувати свої права людини й основні свободи, не боячись наслідків".
Але мешканці РФ відтоді так і не стали її громадянами (у загальносвітовому визначенні цього слова, на що й указав Блінкен). Проте росіяни заслуговують на таке, з огляду на те, що й кого самі "обрали".
"М'ясні штурми" - це тепер реальність, а не просто образ.
12 червня російська пропаганда активно намагалася представити це "свято" в позитивному світлі. Проте, як і їхня уявна "перемога над Україною", реальність виявилася зовсім іншою. Згідно з інформацією Генерального штабу ЗСУ, в цей день втрати російських збройних сил перевищили мільйон, складаючи 1 000 340 загиблих, поранених і полонених.
Це в п'ять разів більше, ніж втрати у всіх російських і радянських конфліктах після Другої світової війни, і в двадцять разів перевищує загибель під час афганської війни. Юрій Христензен, експерт медіацентру "Одеська політична платформа", зазначає, що відповідно до російського закону "Про ветеранів", війна з Україною є сороковою "ювілейною" війною Кремля після 1945 року. Мільйон людських втрат – ось такий "подарунок", який Путін зробив росіянам до 35-річчя їхньої "незалежності".
Те, що вони вирішили, що від них нічого не залежить, зрештою, і призвело до того, що їхні "м'ясні штурми" вже перестали бути метафорою і мають свою цілком реальну криваву ціну.
Число в мільйон втрат узгоджується з оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), який цього місяця опублікував значну доповідь під назвою "Бойові труднощі Росії" (Russia's Battlefield Woes). У ній підсумовуються дані (на сьогодні) щодо повномасштабного вторгнення. Зокрема, в документі зазначається, що 950 тисяч осіб загинули або отримали поранення, з яких від 200 до 250 тисяч — це загиблі.
На особливу увагу заслуговує графік, де CSIS порахував утрати окупантів. У перший рік повномасштабного вторгнення вони становили близько 300 осіб на день. У 2023 році - 700 осіб, торік - 1200, а вже цього року - трохи більше ніж у 2024-му. (Дані містять загиблих і поранених).
На зустрічі з українською делегацією в Стамбулі, голова російської переговорної групи Мединський заявив, що "Росія готова вести війну стільки, скільки буде потрібно". Він навів приклад тривалої війни зі Швецією, що тривала 21 рік під час Північної війни 1700-1721 років. Якщо на мить припустити цю "готовність" (що, насправді, не варто робити, про що буде сказано далі), то за нинішніми темпами людські втрати Росії в Україні можуть досягти 6,65 мільйона осіб.
Звертаємо вашу увагу, що відповідно до указу Путіна від 16 вересня 2024 року, чисельність збройних сил Російської Федерації на сьогодні складає 2,39 мільйона осіб, з яких лише 1,5 мільйона є військовими.
"Кубишка Путіна" швидко втрачає свої ресурси на очах.
Путін у будь-якому випадку не зможе воювати ще 21 рік. І навіть не тому, що стільки не проживе, а через брак коштів. 11 червня він наказав виділити кошти "на бази й аеродроми, щоб нові системи озброєнь не ставили "в чистому полі"".
Однак в майбутньому фізично не буде можливості знайти кошти для цього. За оцінками численних експертів, включаючи тих, хто підтримує владу в Росії, загальний дефіцит бюджетів усіх рівнів у країні цього року може досягти 4,4 трлн рублів, що втричі перевищує початкові фінансові прогнози.
В авральному режимі до документа вже внесли зміни, що призведе до зростання дефіциту тільки федерального бюджету до 3,8 трлн. "Різниця між доходами та витратами може викликати збільшення державного боргу та витрат на його обслуговування, а також призупинення фінансування регіонів", - застерігають російські фахівці.
Яскравим доказом цього є зниження розміру виплат за укладення контракту з військовими. Те, що спочатку виглядало як неймовірна щедрість, вже починає згасати – в деяких регіонах Росії вони вже впали вдвічі.
10 червня Міністерство фінансів Російської Федерації офіційно повідомило про наявність "діри" в державному бюджеті, яка складає близько 3,4 трлн рублів. Причиною цього стало значне зниження цін на нафту і газ у травні, що призвело до падіння доходів до найнижчого рівня за останні 2,5 роки — всього 512,7 млрд рублів. Крім того, сальдований прибуток компаній, що займаються видобутком, у першому кварталі цього року зменшився майже вдвічі. Цю інформацію оприлюднив Росстат. Загалом, нафтогазові компанії РФ отримали прибуток у розмірі 789,5 млрд рублів, порівняно з 1,445 трлн рублів за аналогічний період минулого року.
Щодо нафтопереробних заводів, яким до санкційних страждань додають великого клопоту й українські дрони, то вони опинилися на межі збитків. За перший квартал цього року вони заробили 4,5 млрд рублів - у 23 рази (!) менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Загалом російська сировинна промисловість, яка забезпечує 14 % ВВП і половину доходів бюджету, втратила 38 % прибутку. Зокрема й через те, що велику кількість російського нафтоналивного "тіньового флоту" вже "заякорили" санкції.
Зниження доходів експортерів у рублях, у свою чергу, веде до збільшення бюджетного дефіциту. "В результаті формується замкнене коло: штучне утримання курсу рубля, яке наразі здійснює Центральний банк Росії, призводить до розширення дефіциту. У той же час неможливість зменшити витрати сприяє підвищенню інфляції та підтримує високу ключову процентну ставку (яка на даний момент становить 20%), що, в свою чергу, і зберігає стабільність національної валюти," - зазначили 11 червня прокремлівські "Известия".
Щодо Фонду національного добробуту (ФНД), то в цьому році Міністерство фінансів Російської Федерації використало ще 35,9 мільярда рублів для покриття бюджетного дефіциту. Наразі у відомій "кубишці Путіна" залишилося всього 2,8 трильйона рублів ліквідних активів. Аналітики попереджають, що "до середини наступного року ці кошти можуть вичерпатись". За їхніми оцінками, фактичний запас золота "кубишки" тепер становить 139,5 тонн, тоді як у лютому 2022 року цей показник був на рівні 400 тонн.
В "патріотичному" середовищі також відчувається тривога. Наприклад, Z-"воєнкор" Максим Калашніков зазначає, що те, що відбувається, нагадує обставини, які передували Лютневій революції. Виникають серйозні проблеми з транспортом, ціни стрімко зростають, інфляція не зупиняється... І в певний момент — спалах масових протестів. Країна опиняється на межі колапсу... В економічному тилу назріває небезпечна ситуація. Незважаючи на оптимістичні заяви про те, що "все під контролем", "ми рухаємось вперед", "перемагаємо" — насправді, на жаль, обстановка є вкрай складною. Промови про "безпрецедентне економічне зростання" вже втратили свою актуальність.
І це - правда. Навіть Путін про "санкції нам на користь" каже із приреченим виглядом. Тож міжнародні санкційні жорна разом із українськими - дроновими - мелють хоч і повільно (як багато кому здається), але нестримно та дієво. Далі -буде.
Як "СВО" перетворила геополітичну значущість Росії на нульову
А далі в Росії буде тільки гірше. І не тільки у військовому чи економічному плані, а вже й геополітичному. І це теж констатують "патріоти". Зрадник України екс-депутат Одеської міськради колаборант Ігор Димитрієв нещодавно написав великий пост, у якому йдеться, що Путін не тільки програв війну в Україні, а й "обнулив" геополітичну роль Москви у світі. "Здавалося, що Росія - гарант стабільності, арбітр, центр сили. Зараз від цього відчуття не залишилося нічого", - констатує Димитрієв. І пояснює:
Казахстан рішуче продовжує свій курс, розробляючи індивідуальну стратегію безпеки. Нещодавно було підписано угоду про військове партнерство з Великою Британією, яка передбачає підготовку військових кадрів в її академіях. Крім того, країна спільно зі Сінгапуром реалізує проект зі створення заводу для виробництва боєприпасів калібру 155 мм, відповідних стандартам НАТО...
Азербайджан остаточно знищив вірменський Арцах, ігноруючи при цьому ОДКБ, а також з урахуванням загиблих російських миротворців. Після інциденту з літаком у грудні 2024 року Баку публічно зажадав у Москви вибачень та фінансових виплат, а також закрив представництва російських державних установ.
- Вірменія - у минулому основний союзник у Закавказзі - фактично покинула російську орбіту. Пашинян неодноразово заявляв про вихід із ОДКБ, країна відкликала свого постпреда, закрила російські канали...
Узбекистан з 2012 року не звертає уваги на ОДКБ, натомість активно укріплює свої зв'язки з Європою через участь у самітах та укладення секторальних угод.
- Замість нейтральної Фінляндії тепер - 1300 км кордону з НАТО.
Швеція, що підтримувала нейтральну позицію навіть під час Другої світової війни, тепер надає військову допомогу Україні.
Уся північ Європи перебудовує свої збройні сили під спільні дії в Арктиці та Балтиці. Уся Європа перетворюється на єдину антиросійську коаліцію.
Німеччина змінює напрямок своїх виробничих можливостей на виконання військових контрактів. Витрати на оборону в країнах Європейського Союзу становлять близько 5 % від валового внутрішнього продукту. Вперше в історії було створено спільний військовий бюджет для Європи.
Сирія, раніше виступавша як демонстраційна платформа геополітичного впливу Росії, тепер перетворилася на територію для масового знищення проросійських елементів...
"Росія - більше не регіональний лідер, не політичний центр, не гарант стабільності. Геополітична вага не просто зменшується - вона обнулюється. Фактично весь зовнішньополітичний масштаб РФ сьогодні - це тактичні бої в Донецькій і Сумській областях... Те, що замислювалося як швидка зміна влади в Києві, перетворилося на затяжну м'ясорубку, що пожирає геополітичний капітал Росії.
Вся військова структура зосереджена на атаках на українські села. Усі наявні ресурси виснажуються заради фронту, який фактично не демонструє прогресу. Таку невтішну реальність відзначає Димітрієв, додаючи: "Ще в 2022 році стало зрозуміло, куди все йде. Незважаючи на це, російське керівництво з непохитною завзятістю намагалося пробити українську оборону. Можливо, в Кремлі сподіваються, що, знищивши Україну, всі їхні проблеми зникнуть, і вони знову повернуться до стану 2021 року... І це без урахування наслідків санкцій, втрати ринків і зростаючої залежності від Китаю. Що отримує Росія в результаті? Лише компліменти від Трампа та візити африканських лідерів... Раніше Росія була оточена буферною зоною формального нейтралітету, а тепер вона оточена оборонними альянсами, в яких Москва не має ані союзників, ані посередників. Ці тектонічні зміни є незворотними. Геополітична "спеціальна військова операція" призвела до абсолютно протилежних наслідків."
Ось така ось ситуація. Цікаво, що 35-та річниця Декларації про державний суверенітет Росії, ймовірно, повинна викликати у самих росіян певний когнітивний дисонанс. Адже фактично їх змушують "відзначати" подію, яка, за висловом Путіна, стала причиною "розпаду СРСР - найбільшої геополітичної катастрофи XX століття".
Тепер війна в Україні призводить до катастрофи вже й "незалежну" путінську Росію, хоча вона цього ще й досі воліє не бачити.
МАКС МЕЛЬЦЕР, оглядач, Київ
