Протягом 11 років українці подали до Європейського суду з прав людини близько 7 тисяч заяв, пов'язаних з діями Росії.

Про це уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко повідомила журналістам під час брифінгу за підсумками оголошення рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти Росії", передає кореспондент Укрінформ.
"Це рішення безумовно викликає великий інтерес з огляду на подальші дії, які стосуються наших громадян, що постраждали від агресивних дій країни-агресора. Прийняте 9 липня 2025 року, воно надає суттєву підтримку тим, хто звернувся до Європейського суду до 16 вересня 2022 року. З моменту початку конфлікту в 2014 році, суд отримав значну кількість індивідуальних скарг – наразі їх налічується близько 7 тисяч. Для того, щоб ефективніше розглянути всі ці звернення, ЄСПЛ на певний час призупинив їх розгляд, зосередившись на міждержавному позові. Однак після ухвалення цього рішення (9 липня) Європейський суд зможе повернутися до розгляду індивідуальних скарг від українських громадян, які на деякий час були призупинені", – зазначила Сокоренко.
Відеоматеріал: Міністерство юстиції України
Адвокат зазначила, що 16 вересня 2022 року Російська Федерація остаточно вийшла з Європейської конвенції щодо захисту прав людини та основоположних свобод. Після цього РФ була виключена з Ради Європи. Внаслідок припинення членства Росії в цій організації, Європейський суд більше не має юрисдикції над нею.
"Чи можуть громадяни України, які постраждали від дій Російської Федерації, подавати індивідуальні позови в даний момент? У зв'язку з тим, що існує процедурне рішення про призупинення дії Конвенції щодо Росії, після 16 вересня 2022 року Європейський суд з прав людини не має можливості розглядати та враховувати відповідні скарги. Однак, як зазначив президент Європейського суду, це не означає, що немає порушень, яких зазнають наші громадяни," - підкреслила вона.
Відповідаючи на запитання щодо того, чи справді рішення Європейського суду з прав людини надає потерпілим громадянам більше шансів отримати компенсації за злочини, скоєні Росією, в процесі подачі індивідуальних скарг, Сокоренко підкреслила, що більше немає сенсу подавати позови виключно до Європейського суду.
"Механізм ЄСПЛ після 16 вересня вже тут не є доступним. Індивідуальні позови просто подати можна. Але Європейський суд вже не має юрисдикції їх розглядати. Тому подавати вже зараз - це все вже не буде мати необхідного результату. Інші юрисдикції, наприклад, можна подавати. Так само в органи ООН", - розповіла вона.
Як повідомляв Укрінформ, Велика палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзі щойно оголосила рішення у міждержавній справі "Україна та Нідерланди проти Росії", у якому визнала численні порушення прав людини з боку держави-агресора.
Справа "Україна та Нідерланди проти Росії" охоплює численні та систематичні порушення прав людини на територіях Донецької та Луганської областей, які наразі перебувають під тимчасовою окупацією. У ній також йдеться про викрадення та спроби незаконного вивезення дітей-сиріт з цих регіонів до Російської Федерації в 2014 році, а також про трагедію, пов'язану зі збиттям літака рейсу MH17.
Справа "Україна та Нідерланди проти Росії" є найзначнішою міждержавною справою, що об'єднує одразу чотири позови. Вона охоплює період з 2014 року до сьогоднішнього дня та стосується злочинів, вчинених на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Також до справи включено скарги на дії Російської Федерації під час масштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року.
Окремий аспект розслідування складає заява Нідерландів стосовно збиття малайзійського літака "Боїнг", в результаті якого загинули всі 298 осіб, що перебували на борту. У зв'язку з серйозністю порушень, до справи приєдналися 26 країн та одна неурядова організація, що є безпрецедентним випадком міжнародної підтримки в історії судових процесів.
12 червня 2024 року в Страсбурзі відбулися усні слухання, на яких Україна виклала свою точку зору щодо подій, що сталися з 2014 року, а також щодо військових злочинів, вчинених Росією з початку повномасштабного вторгнення.
Проміжне рішення суду вже визначило відповідальність Російської Федерації.
ЄСПЛ 25 січня 2023 року у рішенні щодо прийнятності частини справи, яка стосується подій на сході України, вже дійшов висновку, що з 11 травня 2014 року і щонайменше до 26 січня 2022 року території Донбасу, захоплені російськими силами, перебували під юрисдикцією Російської Федерації.
Суд установив, що російські збройні сили були присутні на українській території з квітня 2014 року, зафіксувавши також масштабне розгортання армії РФ не пізніше серпня 2014 року. Таким чином, Європейський суд з прав людини фактично спростував заяви Москви про "відсутність військових" в Україні.
Європейський суд з прав людини також прийшов до висновку, що катастрофа рейсу MH17 відбулася в зоні, яка була під фактичним контролем російських окупаційних адміністрацій, і, відповідно, ці події підпадають під юрисдикцію Російської Федерації.