Українців в Угорщині зазнавали тортур з боку росіян. Яка реакція Банкової на це?
Позбавлення права на пересування, доступу до адвокатів та консулів, ув'язнення і тортури - це не опис російського полону, це те, що пережили українські інкасатори в Угорщині. На додачу - спілкування російською і вимога відповідати на питання цією ж мовою. Чи не забагато збігів - як на випадковість? І чому ми нічого не чули про міжнародні судові позови до Угорщини з боку України?
Орбанівські злочинці ставилися до українців значно жорстокіше, ніж гітлерівці, виявляючи усю жорстокість справжніх варварів-путіністів.
"На наше прохання надати консульську підтримку й адвокатські послуги відповідали, що консул від нас відмовився і не прибуде, адвокатів вони знайти не можуть".
"...на мене було застосовано захід примусового медичного втручання, в ході якого мені зробили одну ін'єкцію, а згодом, вже в лікарні, ще одну внутрішньовенну. Після цього мене знову допитували, проте під час цього процесу я відчув погіршення самопочуття, і мене терміново доправили до клініки, де мені поставили крапельницю для підтримки стану. До моменту мого повернення в Україну я залишався під наглядом лікарів у медичному закладі."
При поверненні в Україну його намагалися підвезти до кордону фактично двічі. Першого разу автомобіль розвернули, заявивши, що "Україна від вас відмовляється". Наступна спроба виїзду через 40 хвилин також закінчилася поверненням назад в Україну.
"...в антитерцентрі... спілкувалися з затриманими російською мовою і вимагали пояснень тією ж мовою. Найбільш вражаючим є те, що один з так званих "угорців", які брали участь у допиті, говорив російською як рідною."
Я впевнений, що цю справу не можна залишати без уваги, незалежно від того, чи виграє Орбан вибори, чи залишиться на своїй посаді!
По-перше, з юридичної точки зору. Потрібно мати не лише один позов або судову справу, а цілий ряд позовів у різних судах. Це охоплює такі питання, як порушення прав людини, катування, перешкоди для консулів і адвокатів, а також проблеми, пов'язані з майновими правами, свободою пересування в межах ЄС, зловживання владою і крадіжка коштів Національного банку України, а також особистого майна незаконно затриманих українських громадян.
По-друге, політично. Зрозуміло, що ЄС зараз на паузі, щоб не підіграти Орбанові перед виборами. Все ж, реакція повинна була б бути чіткою і жорсткою, наприклад, у вигляді детальної заяви з посиланням на низку порушених норм. Політичні наслідки мають настати, незалежно від квітневих виборів, не лише для Орбана, Сіярто і його оточення, але й для конкретних депутатів, які на останній сесії перед майбутніми виборами проголосували унікальний "закон" про арешт двох автомобілів Ощадбанку.
В результаті, усі неправомірні рішення уряду Орбана мають бути анульовані на рівні Європейського Союзу. Це стосується не лише скасування заборони на в'їзд до шенгенської зони для незаконно затриманих українських громадян, але й нового "ексклюзивного" законодавства, яке може з'явитися в майбутньому парламенті. Необхідно також запровадити серйозні санкції проти угорської влади, навіть у разі відставки Орбана, включаючи значні фінансові штрафи на користь ЄС та України. Це не повинно стати прикладом для інших країн!
По-третє, у моральному аспекті. Перш за все, необхідно наполягати на зміні керівництва антитерористичного центру, працівники якого жорстко затримували українських громадян. Важливо вимагати розслідування російського сліду в цих злочинних діях, зокрема, звернути увагу на те, що під час допитів з українцями спілкувалися російською мовою та вимагали відповідей українською. Один із допитуваних, який нібито був "угорцем", за інформацією Європейської правди, говорив російською мовою так, немов це була його рідна. Останнє, але не менш важливе, Україна має переглянути свій підхід до угорського уряду та угорської національної меншини, відмовившись від запопадливого ставлення, яке спостерігалося протягом останніх десяти років.