Українську громадянку планують видати Франції за злочин, вчинений на великій відстані: подробиці ситуації.

Міжнародний розшук, ініційований українськими правоохоронцями, перетворив життя українки Юлії Кошової у Франції на юридичний кошмар. Детальніше про обставини справи - читайте в матеріалі РБК-Україна.

Громадянка України Юлія Кошова була затримана на південному заході Франції в результаті міжнародного розшуку, який був ініційований українськими правоохоронцями в рамках кримінальної справи, що стосується можливого шахрайства, скоєного у 2019 році.

Адвокати Кошової повідомляють, що правоохоронці вторглися до її житла, коли поруч була неповнолітня дитина, і затримали жінку. Лише за кілька хвилин її повсякденність — робота, домашні справи, навчання дітей — зазнала кардинальних змін. Причиною цього стало оголошення про міжнародний розшук.

В Україні Юлію Кошову підозрюють у шахрайстві, яке, за повідомленнями, сталося в Дніпрі в серпні 2019 року. Вона, разом із "спільником", отримала по 10 тисяч доларів від двох чоловіків, обіцяючи допомогти їм знайти роботу у Франції, після чого зникла з отриманими коштами.

Водночас адвокати жінки стверджують, що в серпні 2019 року, коли слідство припустило, що вона особисто знаходилася у Дніпрі і отримувала кошти від потерпілих, Кошова насправді була за межами України. Цю інформацію підтвердила Державна прикордонна служба, але з незрозумілих причин слідство не звернуло на це уваги.

Загалом, жінка, яка мешкає у Франції більше десяти років, виховує двох дітей і за останні десять років відвідала Україну всього на чотири дні.

Юлія Кошова, українка, разом зі своїми дітьми оселилася в Ментоні на півдні Франції понад десять років тому (фото: з особистого архіву).

У лютому 2025 року в Дніпрі суд ухвалив рішення про заочний арешт Юлії Кошової. Це рішення стало підставою для її оголошення в міжнародний розшук та подання запиту до Інтерполу.

Про існування кримінального провадження Кошова не знала. Повідомлення про підозру українські слідчі вручили за її адресою у Києві - через голову ОСББ, попри те що вона не проживає там понад десять років. Водночас у матеріалах справи був зазначений її актуальний номер телефону у Франції.

Не було зафіксовано жодних спроб зв'язатися з нею напряму: ані телефоном, ані через електронну пошту, ані в рамках міжнародної правової допомоги. Однак це не завадило слідчим звернутися до Інтерполу.

Міжнародний розшук та затримання за межами країни є важливими інструментами, що часто використовуються у справах, пов'язаних з насильством, великими фінансовими злочинами або корупційними схемами, тероризмом, а також загрозами національній безпеці. У справі Кошової йдеться про суму в 20 тисяч доларів. Саме ця інформація стала підставою для висунення обвинувачення у шахрайстві та подальшого звернення українських правоохоронців до міжнародних механізмів розшуку.

"Я намагаюся зрозуміти, як це сталося. У той час я не перебувала в Україні, а жила у Франції, займаючись вихованням дітей і не ховаючись від нічого. Про те, що за мною полює поліція на рідній землі, я дізналася лише під час свого затримання. І ще, я ніколи не відвідувала Дніпро – місто, де нібито було скоєно цей злочин," - ділиться Кошова.

За словами жінки, добу вона провела у французькому поліцейському відділку. Потім її випустили - бо має двох дітей на утриманні. Окрім того, вона надала підтвердження, що у час, коли був скоєний якийсь злочин в Україні, вона перебувала за тисячі кілометрів звідти. У неї збереглися підтвердження оплачених візитів до французької клініки у серпні 2019 року, госпіталю з дитиною, оренди автомобіля.

Згідно з офіційними даними Державної прикордонної служби України, за майже десять років жінка поверталась в Україну лише двічі - загалом на чотири дні.

Матеріали кримінальної справи, з якими ознайомилася захисна сторона, не містять доказів, що підтверджують основні складові обвинувачення. Мова йде не про інтерпретацію чи оцінку, а про відсутність основних доказів, які зазвичай слугують підґрунтям для справ, пов'язаних із шахрайством.

Перш за все, у матеріалах провадження відсутні будь-які фінансові документи, що підтверджували б отримання Кошовою коштів: немає банківських переказів, розписок або інших доказів руху грошей, за показами так званих "потерпілих" - Кошовій кошти вони особисто не передавали. Разом з тим, за фабулою справи йдеться про передачу готівки в доларах США, однак жодних об'єктивних підтверджень цього слідством не наведено.

Крім того, постраждалі посилаються на угоду, яка, за їх словами, слугувала підставою для передачі фінансів. Проте, аналізуючи зміст цього документа, можна зробити висновок, що він не передбачає жодних послуг, пов'язаних із працевлаштуванням чи отриманням посвідок на проживання у Франції. Більше того, у договорі вказується, що оплата здійснюється в гривнях і виключно безготівковим способом, що суперечить версії слідства про передачу готівки в іноземній валюті.

У цьому контексті, слідчі зазначають, що фінансові транзакції здійснювались у Дніпрі. Проте, в документах справи бракує доказів існування офісу чи будь-якого іншого місця, де, за словами слідства, відбувалися ці зустрічі, а також відсутні підтвердження фактичного перебування Кошової в цьому місті.

Окрему увагу в цій справі привертає хронологія досудового розслідування. Події, які слідство кваліфікує як злочин, датовані 2019 роком. Водночас кримінальне провадження було зареєстроване аж через пʼять років після "злочину" - у 2024 році, а повідомлення про підозру складене у 2025-му.

Таким чином, між моментом ймовірного вчинення злочину та процесуальними рішеннями минуло кілька років. Питання дотримання розумних строків розслідування в цій частині залишається відкритим з огляду на те, що ключові слідчі дії були здійснені зі значною часовою паузою.

Окремий епізод -- впізнання за фотознімками. Потерпілі та свідок "упізнали" Кошову на фотографії, яка, як встановив захист, не має до неї жодного стосунку.

Слідчий Роман Лєсних у справі звернувся до свідка та обох "потерпілих" з проханням впізнати Юлію Кошову, але замість її зображення продемонстрував фотографії інших жінок. Дивно, але всі вони "впізнали" її. Варто зазначити, що як слідчий, так і прокурор Бурчак мали в своєму розпорядженні справжні знімки Кошової, а також документи від ДПС, які підтверджували, що вона на той час не знаходилася в Україні. У таких обставинах важко говорити про просту помилку з боку слідства, - зауважив адвокат Кошової та партнер ARIO Law Firm Євген Грушовець.

Отже, слідчі отримали доступ до справжніх зображень, однак під час очних ставок скористалися іншим фото. Це не завадило оформити протоколи впізнання, які стали основою для висунення підозри.

Другий важливий персонаж у цій справі - чоловік на ім'я Микола Ушаков, якого слідство вважає співучасником Кошової. Він визнав свою провину у шахрайстві та отримав відповідний вирок. У своїх свідченнях Микола часто плутається в деталях: то стверджує, що познайомився з Кошовою в парку, то в Дніпрі, а іноді згадує, що вона приїжджала з Києва. Існувала також версія щодо спільних знайомих. За його словами, після їхнього випадкового знайомства жінка запропонувала йому учаcть у шахрайській схемі, на що він одразу дав згоду.

На основі всього цього слідчий видав підозру та через суд оголосив Кошову у міжнародний розшук.

Під час проведення адвокатського розслідування захист виявив деякі цікаві факти, які не були зафіксовані в документах кримінальної справи, але можуть вплинути на оцінку свідчень потерпілих. Зокрема, один з потерпілих раніше мав проблеми з законом через зберігання наркотичних засобів.

Сам по собі цей факт не слугує безпосереднім доказом правопорушень у даній справі. Проте його важливість зростає в рамках того, що свідчення потерпілих і деяких свідків стали вирішальним підгрунтям для обвинувачення, оскільки не існує інших об'єктивних доказів.

"Причини, з яких у цій справі було обрано саме таку версію подій і такий масштаб реагування, до сьогодні залишаються для нас незрозумілими. Водночас у своїй практиці я не вперше стикаюся з ситуаціями, коли слідство спирається на показання осіб із вразливим процесуальним статусом", - каже Грушовець.

Згідно з інформацією, наданою адвокатом, мова йде про осіб, які або вже мали справу з правопорушеннями, або наразі мають такі проблеми, і в певних умовах готові підтримати версію, потрібну для органів досудового розслідування.

"Чому ж українські органи правопорядку обирають такі заходи стосовно Юлії, звичайної громадянки без жодних значних зв'язків чи впливу? Це запитання, на яке поки що немає відповіді," - зазначає адвокат.

Сама Юлія не має жодних припущень, чому раптом українська правоохоронна система так хоче повернути її додому.

"Дехто з мого оточення припускає, що це могло бути зроблено кимось навмисно. Я не поділяю цих версій. Майже десять років я не живу в Україні й не маю там активних контактів. Для мене ця історія виглядає радше як помилка, коли в матеріалах справи опинилася не та людина. Але ця помилка має наслідки, і їх вартість - моя особиста свобода", - говорить Кошова.

Після арешту Юлії Кошової у Франції її адвокати надіслали запити до українських органів влади з проханням провести правову оцінку ситуації. Зокрема, звернення було адресовано Уповноваженому Верховної Ради з прав людини та Державному бюро розслідувань.

Звернення захисту до органів прокуратури також не призвели до зміни ситуації. Адвокати Юлії Кошової подали скаргу на ім'я керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Юрія Папуші з проханням надати процесуальні вказівки прокурорам Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра, що здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.

Дніпропетровська обласна прокуратура надіслала скаргу на розгляд до Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, дії якої оскаржувалися. В результаті цього розгляду захист отримав відмову у задоволенні скарги, при цьому без аналізу аргументів, що стосувалися алібі Кошової та інших процесуальних порушень. Таким чином, питання, підняті захистом, фактично залишилися без належної незалежної перевірки.

Адвокати також вимагають організації допиту Кошової, надання документів з кримінальної справи та оцінки обґрунтованості для продовження розслідування.

"Станом на сьогодні, деякі запити залишаються без відповіді, в той час як інші були розглянуті лише формально. Навіть після судового рішення, яке зобов'язувало внести необхідні дані до ЄРДР, ця інформація так і не була внесена", - поділився Грушовець.

Як зазначалось, французькі правоохоронні органи відпустили Кошову після доби затримання. Водночас українське кримінальне провадження залишається відкритим, а рішення про міжнародний розшук - чинним.

Окрему оцінку обставинам справи надала і французька юстиція. Ухвалою Апеляційного суду Екс-ан-Прованса було постановлено провести додаткове розслідування з метою отримання уточнень від українських органів влади. Вочевидь у Франції засумнівалися в якості українського правосуддя. Французький суд запросив інформацію щодо дотримання права на справедливий судовий розгляд і права на захист, доступу до незалежного суду, а також гарантій безпеки Юлії Кошової у разі її перебування під вартою.

Таким чином, поки особи, які є фігурантами гучних кримінальних справ в Україні, залишаються недосяжними для правоохоронних органів, у даному випадку міжнародні механізми розшуку були повністю активовані стосовно особи, яка не має політичних зв’язків, впливу або доступу до ресурсів.

Історія Юлії Кошової не розкриває, чому саме її випадок отримав пріоритет у правоохоронних органах. Проте вона наглядно ілюструє, як функціонують системи, коли жертвою переслідування стає особа, позбавлена будь-якого впливу або захисту.