Українські активісти з правозахисту та колишні в'язні Кремля здійснили візит до Сирії на честь річниці падіння режиму Асада.
З 5 по 8 грудня до Сирії вирушили видатні представники українського громадянського суспільства: правозахисник і колишній військовополонений Максим Буткевич, Нобелівська лауреатка та керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, активістка кримськотатарського руху і колишня в'язень Кремля Леніє Умерова, а також журналістка і очільниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталя Гуменюк, яка ініціювала цю поїздку. Візит співпав з річницею падіння режиму Башара Асада та був спрямований на підтримку сирійського громадянського суспільства, а також на формування основ для спільних дій щодо притягнення Росії до відповідальності за скоєні злочини в обох країнах.
Під час свого візиту українська делегація оглянула в'язницю Седная, де режим катував та утримував десятки тисяч людей, а також відвідала місця масових поховань і зруйновані райони передмістя Дамаска. Представники українських правозахисних організацій поспілкувалися з колишніми ув'язненими, які вижили після бомбардувань і хімічних атак. Крім того, правозахисники провели зустріч з представниками сирійського уряду, серед яких був новопризначений міністр надзвичайних ситуацій і колишній лідер волонтерської організації "Білі шоломи" Раед Аль-Салех, який раніше відвідував Україну в 2023 році для вираження солідарності.
Під час зустрічі з президентом Національної комісії з перехідного правосуддя Абдальбасетом Абдулаттіфом українські делегати обговорили не лише виклики, а й спільні рішення для створення системи правосуддя, здатної охопити розслідування сотень тисяч злочинів, а також забезпечити стійку підтримку для постраждалих. Українці взяли участь у святкових заходах у столиці та виступили перед представниками сирійського бізнесу. Вони також мають намір відвідати місто Думу, де в 2013 році було використано хімічну зброю, а також Алеппо.
Окремою подією став організований Лабораторією воркшоп сирійських та українських правозахисників, що відбувся 6 грудня в приміщенні коаліції громадських організацій Madaniya за участі Syrian Emergency Task Force, де говорилося про те, як посилити дії щодо відповідальності російського керівництва та армії за злочини в обох країнах, а також якою може бути взаємодія громадянського суспільства з владою і правоохоронною системою на етапі трансформації і демократизації державного апарату.
"Дипломатичні відносини між країнами ґрунтуються на прагматизмі і це нормально. Утім, роль громадянського суспільства - нагадувати про спільні цінності, але й спільні загрози. З Сирією нас поєднують не лише трагічне минуле, як-от російські воєнні злочини. Це і досвід стійкості суспільства і побудова справедливого майбутнього - притягнення винних до відповідальності та відбудова після масштабних руйнувань. Приїхавши до вільної Сирії уперше в квітні цього року, я захотіла повернутися разом з іншими українцями. І я дійсно переконалась, що ми - чи йдеться про колишніх в'язнів, чи правозахисників, розуміємо один одного з першого слова", - пояснила мету візиту очільниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталя Гуменюк, яка висвітлює події в країні з 2012-го року.
"Це моя перша подорож до Сирії, і, напевно, вона є однією з найзначніших за останні роки. Є істотна різниця між тим, щоб знати про події, які відбулися, і бути на місці подій. Сирійці, які стали свідками злочинів проти людяності, настійливо підкреслювали важливість справедливості та необхідність покарання керівників режиму Асада і Путіна. Ця мета повинна стати однією з ключових завдань нової Сирії, і ми маємо взяти на себе відповідальність за її досягнення", - зазначила правозахисниця Олександра Матвійчук.
Під час свого перебування в російському полоні і у випадку Леніє Умерової, і Максима Буткевича, обоє зустрічали російських конвоїрів, котрі хизувалися тим, що перед участю у війні проти України воювали у Сирії.
"Я перебувала в полоні у російських військових, які брали участь у конфлікті в Сирії, тому ця подорож має для мене глибоке значення. Росія вчиняє на нашій землі ті ж злочини, що і в Сирії. Мене вразили зруйновані дощенту райони Джобара та табір Ярмук, звідки насильно вигнали все населення і знищили навіть найменші речі. Це особливо болісно для мене як кримськотатарки. Я побачила безліч паралелей, які підкреслюють роль Росії як катів," - зазначила кримськотатарська активістка Леніє Умерова.
"У сирійському суспільстві, як і в українському, є величезний запит на справедливість. Це не єдина річ, яка нас об'єднує. У певних випадках злочинцями були ті самі люди. Через рік після революції і звільнення Сирії я також побачив, що відновлення справедливості можливе за поваги до різноманіття, яке притаманне обом нашим суспільствам. Різноманіття є важливою складовою тієї неймовірної стійкості, яка так вражає іноземних спостерігачів в українському, але яка так вразила і мене в сирійському суспільстві під час перебування тут," - поділився враженнями правозахисник і колишній військовополонений Максим Буткевич. Буткевич додав, що падіння Асада було однією з перших великих новин, про які він дізнався після свого обміну наприкінці 2024-го. Восени минулого року він не міг уявити, що зрештою Сирію відвідає він, а не його російські кати.
8-го грудня Сирія святкує звільнення від режиму Башара Аль-Асада, чия династія тримала країну під контролем понад 60 років. Навесні 2011-го року в Сирії сирійці почали протести проти режиму, коли в місті Дера було затримано підлітків за написання антиурядових гасел. Режим почав жорстокі репресії, які зрештою переросли в громадянську війну, в якій Російська Федерація долучилася до режиму. За ці роки понад 10 мільйонів сирійців були вимушені покинути країну. За даними Сирійської обсерваторії з прав людини загинуло понад 600 000 людей, сотні тисяч вважають зниклими безвісти. У вересні 2025-го року Україна і Сирія відновили дипломатичні відносини.
У березні 2022-го Лабораторія журналістики суспільного інтересу заснувала проєкт з документування воєнних злочинів The Reckoning Project, до вироблення методології якого долучилися сирійські юристи, які працювали над юридичними процесами у Сирії. У 2023-му з нагоди десятої річниці хімічних атак у Гуті Лабораторія приймала візит провідних лідерів сирійського громадянського суспільства до України, під час якого ті відвідали Бучу, спілкувалися з родинами зниклих безвісти та з евакуйованими маріупольськими медиками.
