У Європейському Союзі представили нову стратегію розширення, згідно з якою Україні буде запропоновано план дій.

Європейська комісія представила амбітний план, що має на меті підготувати Євросоюз до майбутнього розширення. В цьому контексті Україні надано пріоритетне місце, враховуючи її вагомі можливості в галузі продовольчої безпеки та оборони.

Як неодноразово підкреслювали високопосадовці Європейського Союзу, військові дії Росії проти України стали геополітичною необхідністю, що зробила розширення безпеки безумовним пріоритетом для всієї Європи.

"Розширений Союз підвищує наш політичний і економічний вплив у умовах жорсткої геополітичної конкуренції," - зазначила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час брифінгу в Страсбурзі.

"У цей момент політика розширення стикається з критичними викликами, адже розширений Союз перестає бути лише концепцією. Насправді питання розширення буде на порядку денному вже найближчим часом. Це, безумовно, також підкреслює важливість структурних аспектів політики розширення, які слід вирішити до прийняття остаточного рішення", - зазначив представник Єврокомісії, виступаючи на умовах анонімності.

Він зазначив, що Європейський Союз "повністю ясно не зменшує вимоги".

В коментарі до ключових аспектів опублікованого комюніке, Кос зазначила, що концепція поступової інтеграції передбачає, що країна-кандидат має реалізувати узгоджені реформи і стратегічно узгоджувати свої дії з іншими державами-членами ЄС, що є новим чинником. Один із представників Єврокомісії також підкреслив, що поступова інтеграція не є заміною повному вступу, а радше служить прискорювачем цього процесу. Це дозволить країнам-кандидатам і ЄС краще узгодити свої стратегічні інтереси перед оформленням повноцінного членства.

"Ми дотримуємося принципу оцінки на основі заслуг, тому прогрес, який демонструють країни, що найближче підійшли до вступу, справді відображає їхні власні досягнення. Країни-кандидати зобов'язані виконати свої обов'язки. Як ви знаєте, критерії досить суворі, і ці держави зробили вражаючий поступ вперед", - зазначив анонімний представник Єврокомісії, коментуючи ситуацію. Він додав, що ЄС підтримує цей прогрес, усвідомлюючи при цьому геополітичну значущість та стратегічну цінність розширення.

У своєму документі Єврокомісія підкреслює великий потенціал України в галузі продовольчої безпеки, акцентуючи увагу на обсягах, організації та ефективності її сільськогосподарського сектору.

"Для України важливо вивчити цільові домовленості, які б суттєво зменшили фінансову підтримку та ринковий доступ для вразливих сільськогосподарських товарів, враховуючи масштаб, структуру та високі рівні продуктивності аграрного сектору. Водночас необхідно підтримувати Україну у відновленні доступу до її традиційних експортних ринків у третіх країнах", - зазначається у документі.

Заплановані цільові ініціативи мають бути закріплені у Спільних позиціях Європейського Союзу стосовно кластера 5 "Ресурси, сільське господарство та згуртованість" в ході переговорів про вступ України.

Єврокомісія також підкреслює значний практичний досвід України та її промислові можливості в галузі оборони. У документі йдеться про намір розширити співпрацю ще до офіційного вступу: "Подальші перспективи співпраці з Україною можуть включати її асоціацію з Європейським оборонним фондом для стимулювання інновацій в оборонній промисловості, а також спільні європейські оборонні проєкти, що становлять взаємний інтерес (EDPCI), з метою укріплення оборонно-технологічної та промислової бази ЄС".

Співпраця також включає в себе ініціативи Security Action for Europe (SAFE) та Європейську програму з розвитку оборонної промисловості (EDIP).

Документ акцентує увагу на ефективності діючого механізму Ukraine Facility, що забезпечує зв'язок між фінансуванням та реалізацією реформ і інвестиційних цілей. При формуванні нової багаторічної фінансової програми на період 2028-2034 років Європейський Союз має намір зберегти цей підхід за допомогою інструменту Global Europe.

Відзначається, що Україна вже досягає значних прогресів у процесі поступової інтеграції з Європейським Союзом, зокрема завдяки приєднанню до загальної зони роумінгу. "З 1 січня 2026 року Україна та Молдова стали частиною системи Roam Like at Home, що дозволяє їхнім громадянам і туристам з Євросоюзу користуватися умовами внутрішнього роумінгу".

Також аналізуються спеціалізовані засоби для поєднання енергетичних, транспортних (TEN-T) і цифрових систем.

Європейська Комісія оголосила про свої плани представити дорожні карти для найбільш розвинених країн-кандидатів, серед яких згадала Україну. У своєму звіті про розширення на 2026 рік, спираючись на досвід попередніх етапів розширення, Комісія має намір запропонувати орієнтовні дорожні карти, які окреслять подальші кроки для країн, що активно ведуть переговори — зокрема Чорногорії, Албанії, Молдови та України, за умови, що вони продовжать здійснювати необхідні реформи.

Дорожня карта для України, яка може бути представлена наприкінці місяця разом зі звітом про розширення, відрізнятиметься від карт для трьох інших зазначених країн, повідомила Кос, враховуючи, що країна захищається від військової агресії РФ.

Дорожні карти нададуть лише приблизні терміни євроінтеграційного процесу, проте міститимуть конкретні результати, щоб "підвищити передбачуваність у процесі вступу".

"Чим ближче ми підходитимемо до завершення процесу вступу, чим більше кроків буде зроблено в технічних перемовинах, як-то відкриття кластерів та досягнення ключових показників, а потім закриття кластерів, тим легше буде зрозуміти, якою виглядатиме ситуація щодо умов в угоді про приєднання. Ми всі бажаємо, щоб війна в Україні скоро закінчилася", - заявила Кос.

Також з документа стало відомо, що Єврокомісія пропонує розширити використання голосування кваліфікованою більшістю (замість одностайності) для проміжних рішень у переговорах про вступ країн-кандидатів, як-то відкриття кластерів, та у сфері зовнішньої політики, в тому числі у питанні санкцій.

"Можна зменшити кількість областей, в яких одна країна має можливість самостійно блокувати рішення, які підтримують всі інші," - зазначила Кос.

Також в опублікованому сьогодні документі Єврокомісія розкриває прагнення розширити використання голосування кваліфікованою більшістю (QMV) через положення про перехід (passerelle clauses) у сферах санкцій, прав людини, цивільних місій Спільної політики безпеки і оборони, заходів проти податкового шахрайства, фіскальних заходів в енергетичній політиці та соціального захисту.

Пропонується повніше використання Статті 31(2) Договору про ЄС, яка вже дозволяє QMV у визначених обставинах Спільної зовнішньої та безпекової політики замість практичного використання одностайності за замовчуванням.

При цьому будь-яке розширення принципу QMV поєднуватиметься із вже існуючими запобіжниками - "екстреним гальмом" (передачею питання на розгляд Європейської ради) та "механізмом Йоанніни" (продовженням переговорів без права вето) - замість створення нових.

Рада ЄС фактично застосовуватиме QMV там, де цей механізм уже діє, завдяки чіткішим часовим графікам та реформі робочих методів, замість пошуку консенсусу за усталеною традицією.

У той час як пропозиція QMV стосується відкриття переговорних кластерів та інших проміжних рішень у переговорах про вступ, остаточне рішення про вступ залишатиметься одностайним відповідно до Статті 49 Договору про ЄС.

Наголошується на необхідності впровадження механізму "поглибленої співпраці" для його використання в ситуаціях, коли досягнення цілей політики ЄС виявляється неможливим у прийнятні терміни.

"Зміцнена співпраця забезпечує групі, до складу якої входять щонайменше дев'ять держав-членів, можливість встановити більш тісні зв'язки в конкретній політичній сфері за умови дотримання умов, зазначених у угодах ЄС", - зазначено в документі. У Єврокомісії також підкреслили, що "зміцнена співпраця" вже продемонструвала свою ефективність, зокрема, в контексті надання кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.

"На основі отриманого досвіду Єврокомісія проведе аналіз існуючих пропозицій, щоб визначити, де посилена співпраця може сприяти подоланню затяжної стагнації в процесі ухвалення рішень, одночасно забезпечуючи виконання цілей, визначених у відповідних ініціативах. Під час цього аналізу буде враховано відповідність вимогам Договорів про ЄС та готовність потенційних учасників", - зазначено в повідомленні.

Окрім того, що в майбутніх договорах про вступ країн-кандидатів залишаться класичні захисні застереження у сферах ринку та юстиції, пропонується запровадити "Інституційне застереження" терміном дії до 15 років після вступу для протидії серйозним порушенням цінностей ЄС, визначених у статті 2 Договору про ЄС, новими країнами-членами. У крайніх випадках систематичні порушники таких цінностей можуть бути позбавлені права голосу на рівні Євросоюзу.

Також передбачається вдосконалити методи оцінювання дотримання верховенства права та гарантувати, що нові країни-члени ЄС будуть повністю готові до ефективної роботи Офісу Європейського прокурора вже на момент їх вступу.

Як повідомлялося Укрінформом, Європейський Союз уважно спостерігає за діяльністю Верховної Ради, особливо в контексті очікуваних змін до законодавства про національні меншини. Вони висловлюють надію, що вже наступного тижня можуть бути відкриті два кластери в переговорах щодо вступу України до ЄС, про що зазначила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.