В Організації з безпеки і співробітництва в Європі опублікували дані про злочини Росії щодо журналістів та закликали до активних дій.

Українські депутати сподіваються на нове визначення функцій міжнародних організацій у відношенні до держави-агресора.

Під час зимової сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ постійна парламентська група на підтримку України організувала спеціальне засідання, яке було присвячене злочинам Росії щодо українських журналістів та медіа. Про це повідомила правозахисна організація "Медійна ініціатива за права людини" (МІПЛ).

Засідання відбулося 20 лютого з ініціативи українських народних депутатів та за участі представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петра Яценка, звільненого з російського утримання журналіста УНІАН Дмитра Хилюка та президентки Парламентської асамблеї Ради Європи та депутатки парламенту Австрії Петри Баєр.

Представники України підкреслили, що хоча заяви, звіти та резолюції міжнародних організацій мають значення, проте без реальних дій вони не здатні зупинити агресора.

"Ця дискусія була важливою ще й для переосмислення ролі міжнародних механізмів. Адже, на жаль, навіть на майже п'ятий рік повномасштабної війни багато структур, зокрема в системі ОБСЄ, продовжують переважно лише документувати злочини. Показовим є і те, що сьогодні троє офіційних співробітників ОБСЄ залишаються в російському полоні", -- розповіла після засідання голова парламентської тимчасової слідчої комісії з питань розслідування злочинів Росії проти журналістів Євгенія Кравчук.

Вона зазначила, що з початку повномасштабної агресії було зафіксовано 895 нападів на журналістів та медіа. Загалом 125 представників медіа втратили життя, серед яких 15 журналістів загинули під час виконання своїх професійних обов'язків, 14 стали жертвами цивільних обстрілів або катувань, а 96 загинули, захищаючи Україну у складі оборонних сил. Серед загиблих є іноземні журналісти, зокрема французький фотожурналіст Антоні Лаллікан, який загинув у жовтні 2025 року внаслідок атаки російського дрона.

Голова МІПЛ Тетяна Катриченко додала, що сьогодні Росія утримує щонайменше 30 медійників і понад 2 300 цивільних, серед них -- міські голови, працівники Запорізької АЕС та представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Вадим Голда, Максим Петров та Дмитром Шабанов.

Тетяна Катриченко підкреслила, що практика затримань за розповсюдження суспільно важливої інформації про життя в умовах окупації почалася не в 2022 році, а ще в 2014-му. Вона згадала про арешти блогерів із Донецька, лікаря Юрія Шаповалова та місцеву мешканку Марину Юрчак. Окупаційна влада звинуватила їх у шпигунстві через публікації в Twitter, де вони ділилися своїми спостереженнями про життя в захопленому місті.

Вже після початку повномасштабного вторгнення у 2023 році у Мелітополі затримали адміністраторів проукраїнських Telegram-каналів, зокрема 18-річну Яну Суворову. Восени 2025-го російський суд у Ростові-на-Дону засудив її до 14 років ув'язнення за звинуваченням у тероризмі.

"Яна -- одна з десятків медійників і блогерів, яких Росія затримала під час цієї війни", -- сказала Тетяна Катриченко.

Директор з питань адвокації та підтримки "Репортерів без кордонів" Антуан Бернард підкреслив важливість посилення відповідальності за агресію. Він зазначив, що на початку березня організація має намір подати нове звернення до Міжнародного кримінального суду стосовно злочинів Росії проти українських ЗМІ, які повинні розглядатися як злочини проти людяності.

Згадаємо, що в червні 2025 року міжнародна організація "Репортери без кордонів" презентувала виставку, що включає портрети 29 українських журналістів, які наразі утримуються в полоні російськими військами.

Читайте також: