В Організації Об'єднаних Націй відзначили "новий ступінь інтенсивності" російських нападів на Україну.

Протягом останніх кількох днів російські військові сили здійснювали численні удари по різних регіонах України, що призвело до загибелі та поранення мирних громадян. Внаслідок цих атак зазнали ушкоджень житлові будинки, лікарні, торгові заклади та робочі місця. Цю інформацію оприлюднила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) 24 вересня.

З 1 по 24 вересня ММПЛУ зафіксувала не менше 200 загиблих і 1 234 поранених серед мирних жителів в Україні. Під час сьогоднішньої жахливої атаки російських військових було завдано удару по овочевому сортувальному цеху на фермі в Старій Гнилиці Харківської області. За інформацією місцевої влади, внаслідок цього нападу загинуло шість цивільних осіб, а ще 12 отримали травми. Повідомляється, що в момент обстрілу люди виконували роботи з сортування овочів.

Експерти ООН підкреслюють, що "в Києві, після численних атак безпілотників протягом дня, зазвичай відбуваються великомасштабні напади вночі".

У вересні в Києві зафіксували жертви серед цивільного населення протягом 16 із перших 24 днів місяця. Така частота випадків не спостерігалася в столиці в жодному іншому місяці з моменту початку повномасштабного вторгнення. Окрім того, Одеса та Одеська область також стали мішенню для численних атак, внаслідок яких постраждали житлові будинки, лікарня, торговельний центр та інші об'єкти, призначені для цивільного використання, зазначають експерти.

У повідомленні вказано, що практично щодня команди ММПЛУ виїжджають на місця атак і проводять записи свідчень жертв та свідків, щоб задокументувати наслідки для цивільного населення.

"Особливо вражає частота нападів і величезна кількість цивільних об'єктів, які піддаються ударам: це ті місця, де люди проживають, працюють, здійснюють покупки та отримують необхідні послуги", - підкреслила голова ММПЛУ Даніель Белль.

У заяві місії зазначається, що "Україна збільшила свої удари по Російській Федерації, в той час як місцеві органи влади повідомляють про зростання жертв серед цивільного населення, що вказує на загострення конфлікту".

Експерти нагадують, що міжнародне гуманітарне право забороняє атаки, спрямовані проти цивільного населення, та вимагає вжиття всіх можливих запобіжних заходів для захисту цивільних осіб від шкоди.

Російські збройні сили систематично завдають ударів по українських містах та цивільних об'єктах за допомогою різноманітних видів озброєнь, таких як ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню, охоплюючи всі регіони України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні заклади, з метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв'язку та медичної допомоги, свідчать про серйозні порушення. Протягом масштабної війни Росія вчиняє проти українських громадян різноманітні злочини, які можуть бути кваліфіковані як геноцид, на думку юристів, дослідників в галузі геноцидів та правозахисників. Зокрема:

Оголошення про наміри ліквідувати українців: президент Росії та інші високопосадовці неодноразово висловлювали думку, що українці як народ "не мають існування", вважаючи їх "штучно конструйованою" нацією. Вони також стверджували, що тих, хто не поділяє цю точку зору, "слід усунути", а в майбутньому не повинно бути ані України, ані українців.

публічні заклики до ліквідації українського народу;

цілеспрямовані атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення, а також медичні установи, з наміром позбавити людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших критично важливих умов для існування;

переслідування та ліквідація осіб, які підтримують проукраїнські погляди, на захоплених територіях;

Знищення інтелектуального класу: педагогів, художників, представників української культури, які передають свої знання та цінності наступним поколінням.

впровадження в навчальних закладах на територіях, що перебувають під контролем окупантів, системи освіти та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності дітей;

депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;

вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція, що стосується запобігання геноциду та відповідальності за нього, була затверджена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

На сьогодні 149 країн, що підписали Конвенцію, зобов'язані вживати заходів для запобігання геноцидним діям та притягати до відповідальності винних у таких злочинах як під час війни, так і в мирний період.

Конвенція охарактеризовує геноцид як дії, що вживаються з метою повного або часткового знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..

Влада Росії відкидає звинувачення у тому, що під час масштабного конфлікту її збройні сили наносять свідомі удари по цивільних об'єктах в українських містах і селах, внаслідок чого страждає мирне населення, а також знищуються лікарні, школи, дитячі садки, а також об'єкти енергетичної та водопостачальної інфраструктури.