В Україні вважають, що постанови Європейського суду з прав людини нададуть можливість Міжнародному кримінальному суду більш глибоко вивчити військові злочини, скоєні Росією.
Рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти Росії" є новим етапом у веденні проваджень проти РФ у міжнародних інституціях.
Зокрема, завдяки цьому рішенню Міжнародний кримінальний суд отримає можливість більш детально досліджувати військові злочини, скоєні російськими військовими. Дипломати зможуть використовувати це як підставу для запровадження нових санкцій проти Російської Федерації. Цю інформацію під час брифінгу озвучила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Маргарита Сокоренко, повідомляє кореспондент Укрінформ.
"Ми усвідомлюємо, що Європейський суд з прав людини та Міжнародний кримінальний суд представляють собою різні юрисдикції і застосовують різні методи у своїй діяльності. Однак висновки, зроблені ЄСПЛ, особливо стосовно системних злочинів, вчинених Російською Федерацією проти нашої країни, можуть стати вагомим аргументом для МКС, щоб більш детально розглянути вже існуючі скарги, які подані до Міжнародного кримінального суду", - зазначила Сокоренко.
Так вона відповідала на запитання журналістів, чи є рішення ЄСПЛ сигналом для Міжнародного кримінального суду про розслідування воєнних злочинів РФ у категорії "злочини проти людяності".
"Ця відповідь є суто теоретичною. Мені невідомо, яким чином буде діяти Міжнародний кримінальний суд. Проте рішення Європейського суду з прав людини від 9 липня створює вагомі підстави для можливості реалізації цього", - зазначила вона.
Уповноважена з питань Європейського суду з прав людини зазначила, що рішення цього суду стане інструментом санкційного тиску України на Російську Федерацію.
"Крім того, ті висновки, які ми почули сьогодні у рішенні, вже мають суттєве значення для процесів в інших міжнародних організаціях. Зокрема, Європейський суд з прав людини підкреслив безліч аспектів, пов'язаних із агресивною війною, а також питаннями депортації і русифікації населення на окупованих землях. Усе це є складовими геноциду. Сьогоднішнє рішення - це не кінцева точка в діяльності Міністерства юстиції та офісу Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Це лише новий етап наших подальших зусиль, спрямованих не лише на отримання юридичних рішень, а й на активні дії, як з боку України, так і з боку наших міжнародних партнерів," - зазначила Сокоренко.
Як повідомляв Укрінформ, Велика палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзі щойно оголосила рішення у міждержавній справі "Україна та Нідерланди проти Росії", у якому визнала численні порушення прав людини з боку держави-агресора.
Справа "Україна та Нідерланди проти Росії" охоплює численні та систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Вона також включає викрадення та спроби нелегального вивезення дітей-сиріт з цих регіонів до Росії в 2014 році, а також інцидент зі збиттям літака рейсу MH17.
Справа "Україна та Нідерланди проти Росії" є найбільшою міждержавною справою, що об'єднує одразу чотири заяви. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включені скарги на дії РФ під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.
Окремим аспектом провадження є заява Нідерландів стосовно катастрофи малайзійського літака "Боїнг", внаслідок якої загинули всі 298 осіб, що перебували на борту. У зв'язку з серйозністю порушень, до справи приєдналися 26 країн та одна неурядова організація, що стало безпрецедентним випадком міжнародної підтримки в історії судового процесу.
12 червня 2024 року в Страсбурзі пройшли усні слухання, на яких Україна виклала свою точку зору стосовно подій, що розпочалися у 2014 році, а також щодо воєнних злочинів, вчинених Росією з моменту початку повномасштабного вторгнення.
Попереднє судове рішення вже визначило відповідальність Російської Федерації.
25 січня 2023 року Європейський суд з прав людини у своєму рішенні щодо прийнятності частини справи, пов'язаної з подіями на сході України, встановив, що з 11 травня 2014 року і, принаймні, до 26 січня 2022 року території сходу України, які були захоплені російськими військовими, знаходилися під контролем Російської Федерації.
Суд встановив, що російські військові знаходилися на території України з квітня 2014 року, й зафіксував масштабне розгортання армії РФ щонайменше з серпня 2014 року. Таким чином, Європейський суд з прав людини фактично спростував твердження Москви про "відсутність військових" в Україні.
Європейський суд з прав людини також зазначив, що катастрофа рейсу MH17 відбулася на території, що знаходилася під фактичним контролем російських окупаційних адміністрацій, отже, ці події підпадають під юрисдикцію Російської Федерації.
