"Гори грошей і відсутність друзів: дипломати поділилися своїми враженнями про життя в КНДР, - повідомляє The Telegraph."

Західні дипломати пригадують, як контактували з родичами, купували їжу та перебували під уважним контролем влади.

Екс-дипломати, що мали досвід роботи в Північній Кореї, поділилися унікальними спогадами про життя в умовах одного з найзакритіших режимів планети. Вони розповідають про ізоляцію, парадокси щоденного існування та неймовірну буденність, яку доводилося сприймати як звичну реальність, повідомляє The Telegraph.

Внаслідок санкцій західні дипломати були змушені особисто перевозити готівку до Пхеньяна.

"Щомісяця я або хтось із моїх співробітників летів до Пекіна, забирав 30 або 40 тисяч євро готівкою і повертався назад", -- розповів Майк Гіффорд, посол Великої Британії у Північній Кореї (2012-2015).

Всі діяли однаково. У секретаря з Німеччини була сумка з написом "Уряд Німеччини" — і ніхто навіть не здивувався.

Асортимент продукції для іноземців виявився досить обмеженим, хоча це виглядало парадоксально.

"Іноді в холодильниках була лише вода Perrier. Це чудово, але мені не завжди потрібна саме вода Perrier", -- каже Гіффорд.

Незважаючи на розширені можливості для переміщення, соціальні бар'єри залишалися на кожному кроці. Ліндсі Міллер, дружина дипломата, що провела два роки в Пхеньяні, відкриває:

Ось варіант вашого тексту, переформульований: "Це те, з чим я стикаюся постійно... Як можна реально зрозуміти думки людей, якщо немає можливості їх про це запитати?"

Їй вдалося подружитися з власницею бару, яка проживала за кордоном і володіла англійською мовою. Проте навіть ця жінка відкривала лише частини свого життя.

Постійні подорожі до Китаю — це не лише можливість здійснити покупки, а й шанс відчути смак справжньої свободи.

"Коли ми переходили міст у Китай, нас охопило відчуття полегшення, і ми промовляли: нарешті, ми вільні. Це звучить кумедно, але саме так відчуваєш себе після перебування в Північній Кореї," — згадує Томас Шефер, дворазовий посол Німеччини в КНДР.

Навіть легка недуга могла перетворитися на серйозну проблему. Алістер Морган, колишній посол Великої Британії у період з 2015 по 2018 рік, ділиться своїм досвідом:

Медичні працівники в Пхеньяні не змогли точно визначити захворювання дружини дипломата. Внаслідок цього її терміново транспортували до Китаю, де їй встановили діагноз — гострий апендицит.

Навіть у межах дипломатичних комплексу інтернет не відповідав очікуванням.

"Ви могли відправити повідомлення через Facebook, але завантажити відео з YouTube здавалося абсолютно неможливим," -- розповідає Міллер.

Після закінчення пандемії багато дипломатичних місій так і залишилися закритими. Це пояснюється як побоюваннями за безпеку, так і політичними перетвореннями.

"Після пандемії Covid країна потребувала суттєвої підтримки — їжі, медикаментів та енергії не вистачало вкрай. У результаті вони звернулися до Росії, яка могла надати ці ресурси без зайвих запитань," — прокоментував Віктор Ча, аналітик CSIS.

Попри складні обставини, дипломати впевнені, що перебування в межах країни має стратегічне значення.

"Ми могли передавати повідомлення, які не факт, що передали б їхні дипломати за кордоном", -- зазначив Морган.

"Вони (північнокорейці) бачили у нашій присутності спосіб легітимізації та доступ до альтернативних думок", -- додав Гіффорд.

Попри гучні саміти Дональда Трампа з Кім Чен Ином, відносини залишилися зруйнованими.

"Кім пережив найбільше приниження в історії країни, коли Трамп пішов із саміту в Ханої ще до обіду. Він не повторить цю помилку ще раз", -- зазначає Морган.

Північна Корея (КНДР) -- одна з найзакритіших і найрепресивніших країн світу, де владу понад 70 років утримує династія Кімів. Нинішній лідер -- Кім Чен Ин, онук засновника держави Кім Ір Сена. Режим базується на ідеології чучхе, культі особи, тотальному контролі над населенням і централізованій економіці.

У Північній Кореї фактично не існує свободи висловлювань, незалежних засобів масової інформації, доступу до інтернету та політичної опозиції. Громадяни можуть бути арештовані або навіть страчені за будь-яку критику уряду чи спробу залишити країну. Мільйони людей знаходяться під пильним контролем держави, а іноземці постійно перебувають під наглядом спецслужб.

Унаслідок ядерних тестів, військової агресії та порушень прав людини, Північна Корея опинилася під суворими міжнародними обмеженнями.