Великі технологічні корпорації активно просувають свої інтереси в рамках законодавства Європейського Союзу, що стосується штучного інтелекту.
Права людини, екологічні та соціальні стандарти можуть бути знехтувані.
В Європейському Союзі регулювання розвитку та впровадження штучного інтелекту (ШІ) здійснюється через Акт про штучний інтелект (AI Act). В рамках реалізації цього документа нині створюється Практичний кодекс (AI Code of Practice). Велику роль у формуванні цієї законодавчої основи відіграють великі технологічні компанії, які активно просувають свої інтереси. Про це свідчить розслідування, проведене Корпоративною європейською обсерваторією та Lobby Control — дослідницькою організацією, що спеціалізується на виявленні впливу корпоративного лобіювання на політичні процеси в ЄС.
Згідно з AI Act, Практичний кодекс повинен бути затверджений до 2 травня 2025 року. Його розробкою займається Офіс ЄС з питань штучного інтелекту, який є частиною Генерального директорату з комунікаційних мереж, контенту та технологій (DG CNECT). Усього на участь у створенні законодавства для регулювання ШІ подали заявки близько тисячі осіб, з яких майже 400 організацій отримали схвалення. Однак слід зазначити, що великі технологічні компанії мали значно більший вплив на підготовку документа, ніж представники громадянського суспільства.
Внаслідок лобізму техгігантів з Практичного кодексу до AI Act вилучили чіткі строгі формулювання щодо відповідальності виробників за порушення прав людини, соціальних та екологічних стандартів тощо. Якщо спочатку передбачалося, що корпорації мусять подбати про запобіжні заходи щодо порушення авторських прав, то тепер самі автори мають відстежувати, чи їхні права не порушуються, йдеться в розслідуванні. Хоча правовласники зазвичай не можуть дізнатися, чи ШІ застосовував їх продукт. Так, наприклад Meta використовувала для навчання своєї моделі штучного інтелекту Llama базу даних LibGen, яка містить 7,5 мільйонів піратських книг.
Громадські об'єднання надіслали відкритий лист віцепрезидентці з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенні Вірккунен. У цьому документі правозахисники, експерти з штучного інтелекту, науковці та думкодавці закликали до встановлення попередніх обмежень, щоб захистити право на конфіденційність та права дітей від сексуального насильства. Крім того, організації висловили протест проти перенесення відповідальності за контроль дотримання законодавства виключно на постачальників технологій, оскільки це є частиною довгострокових цілей лобістів великих технологічних компаній.
Організація "Репортери без кордонів" висловила свої зауваження щодо надійності даних, які генерує штучний інтелект, зокрема стосовно діпфейків, пропагандистських матеріалів та постійних неточностей. Зустрівшись із потужним лобізмом, ця організація вирішила відкликатися з обговорення Практичного кодексу для AI Act.
У розслідуванні зазначається, що для великих корпорацій проводилися закриті семінари, на яких приймалися основні рішення щодо внесення змін у Практичний кодекс. І аж після цього долучитися до обговорення могли представники громадянського суспільства. Але без права ставити запитання чи коментувати під час обговорень. А зауваження таких "непривілейованих" членів Офісу ШІ мали лише рекомендаційний характер.
Щодо європейських посадовців у цій сфері, то раніше вони хоча б заявляли про важливість захисту прав і свобод людини під час інтеграції штучного інтелекту. Наразі ж їхня риторика змістилася до акценту на прагнення до перемоги в "глобальних змаганнях у сфері штучного інтелекту".
Конкурентні компанії на ринку, які зазвичай є суперниками, виявили єдність у своїй позиції під час розробки законодавчих ініціатив. Дослідники отримали доступ до секретних лобістських матеріалів, які Microsoft і Google надавали урядам країн ЄС. Обидві компанії, хоч і різними формулюваннями, повторювали заяви Meta, зазначаючи, що вимоги Практичного кодексу "перевищують межі Акту про штучний інтелект" і "підривають" або "стримують" інновації. Facebook запустив кампанію дезінформації під назвою "ЄС потребує ШІ", щоб створити враження, що європейські підприємства закликають до пом'якшення правил захисту даних.
На сьогоднішній день існує не менше 162 компаній та торгових асоціацій, які щороку інвестують понад 1 мільйон євро в лобіювання в рамках Європейського Союзу. У сумі ці витрати становлять щонайменше 343 мільйони євро на рік, і з кожним роком вони зростають. Найбільші інвестиції в лобіювання здійснюють такі галузі, як:
Дослідники відзначають, що тісні взаємини між провідними технологічними корпораціями та адміністрацією Трампа виявляють безпрецедентну загрозу безмежної корпоративної влади.
На сьогодні в Україні не існує єдиного законодавчого акта, що узгоджує різноманітні нормативні документи та регулює впровадження і застосування штучного інтелекту на державному рівні. Наразі доступна лише "Біла книга з регулювання штучного інтелекту в Україні: бачення Міністерства цифрової трансформації. Консультаційна версія" (БК ШІ). Цю інформацію можна знайти в статті Сергія Козьякова під назвою "Штучний інтелект і Біла книга України. Як наздогнати лідерів?"
