Верховная Рада одобрила законопроект, касающийся восстановления прав осужденных и задержанных, который был инициирован из-за ненадлежащих условий их содержания. Какие моменты он охватывает?

Верховная Рада 21 ноября приняла в целом в качестве закона законопроект 5652 о мерах, направленных на восстановление прав осужденных лиц и лиц, заключенных под стражу, в связи с ненадлежащими условиями содержания.

Этот законопроект был подан Кабмином еще 11 июня 2021 вместе с непосредственно связанным с ним законопроектом 5653 о внесении изменений в Уголовный кодекс и Уголовный процессуальный кодекс относительно мер, направленных на восстановление прав осужденных лиц и лиц, взятых под стражу, в связи с ненадлежащими условиями содержания.

Важно подчеркнуть, что реализация некоторых положений принятого законопроекта 5652 зависит от внесения поправок в Уголовный кодекс и Уголовно-процессуальный кодекс через законопроект 5653, который пока не получил статус закона.

Зміни до КВК

Таким чином, новим законом було внесено зміни до Кримінально-виконавчого кодексу, що передбачає обов'язок адміністрації виправних установ забезпечувати відповідні умови для утримання засуджених (нова частина 8 статті 8).

Згідно зі статтею 24 КВК, голова, заступник голови та члени Комісії, що займається розглядом скарг на неналежні умови утримання в установах попереднього ув'язнення та пенітенціарних закладах, мають право без спеціального дозволу (акредитації) у будь-який час безперешкодно відвідувати ці установи для здійснення контролю та перевірок. За бажанням, їх можуть супроводжувати до трьох медичних працівників для проведення медичних оглядів засуджених, а також до двох представників засобів масової інформації.

Стаття 107 Кримінально-виконавчого кодексу була доповнена положеннями, які надають право засудженим, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, діяти відповідно до процедур, визначених КВК та нормативно-правовими актами Міністерства юстиції.

В частині 4 статті 113 зазначено, що листування, в тому числі в електронному вигляді, яке здійснюють засуджені до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду, а також іншим відповідним міжнародним організаціям, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим представникам цих організацій, Комісії, що розглядає скарги на неналежні умови утримання в установах попереднього ув'язнення та виконання покарань, а також до суду і прокуратури, не підлягає перевірці та має бути надіслано за зазначеною адресою протягом 24 годин з моменту його подання.

Звертаємо увагу, що на даний момент чинна редакція цієї норми визначає, що листи, які засуджені надсилають Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також до інших відповідних міжнародних організацій, в яких Україна є членом або учасником, а також уповноваженим особам цих організацій, суду та прокуророві, не підлягають перегляду і мають бути відправлені за вказаною адресою протягом доби з моменту їх подачі. Листи, які засуджені отримують від зазначених органів та осіб, також не підлягають перегляду.

Також КВК доповнено новою статтею 115-1 "Заходи, спрямовані на поновлення прав осіб, засуджених до позбавлення волі, у зв'язку з неналежними умовами тримання".

Згідно з цими умовами, належними умовами утримання вважаються такі, які відповідають вимогам Конституції, міжнародним угодам, чиїми зобов'язаннями погодилася Верховна Рада, а також Кримінально-виконавчому кодексу та іншим законодавчим актам, а саме:

1) запобігання катуванням, а також будь-яким нелюдським чи таким, що принижує гідність і честь, поводженням або покаранням;

2) забезпечення кваліфікованої медичної підтримки;

3) гарантування якісного харчування;

4) створення комфортних житлових умов (житлова площа, безперешкодний доступ до санітарних вузлів, адекватне природне освітлення, відповідний температурний режим, регулярне провітрювання приміщень);

5) забезпечення виконання державних медико-санітарних норм.

Комісія, що займається розглядом скарг щодо неналежних умов утримання в слідчих ізоляторах та місцях позбавлення волі, визначає наявність факту та/або тривалість утримання в таких умовах відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу та регламенту, затвердженого Кабінетом Міністрів.

До заходів щодо запобігання триманню засуджених в неналежних умовах належать:

1) переміщення до іншого житлового приміщення (камери) з відповідними умовами утримання;

2) переміщення до іншого місця відбування покарання;

3) усунення причин, що роблять умови тримання неналежними, шляхом зменшення наповнюваності жилого приміщення (камери), проведення ремонту, дезінфекції, дезінсекції тощо;

4) додаткові дії, які потрібно вжити для завершення утримання в неналежних умовах.

До заходів компенсації за неналежні умови утримання засудженого можна віднести:

1) зменшення терміну, після якого можливо застосувати умовно-дострокове звільнення, зміна призначеного судом покарання на більш легке, або ж скасування судимості відповідно до процедур, визначених Кримінальним кодексом України;

2) звільнення від відшкодування вартості витрат на тримання за весь строк встановленого факту тримання в неналежних умовах.

Право подати скаргу до Комісії.

Засуджений, його родичі, або адвокат мають можливість подати заяву до Комісії, яка займається розглядом скарг щодо неналежних умов утримання в місцях попереднього ув'язнення та виконання покарань, з метою встановлення факту і/або терміну перебування в таких умовах.

Комісія з розгляду скарг невідкладно, але не пізніше 2 робочих днів з дня отримання заяви, надсилає копію заяви до адміністрації установи виконання покарань.

У 5-денний строк з дня отримання заяви уповноважені члени Комісії з розгляду скарг відвідують відповідну установу виконання покарань та вивчають стан дотримання адміністрацією установи умов тримання.

Уповноважені члени Комісії, відвідуючи установу виконання покарань, мають право вільно пересуватися її територією з максимальною підтримкою з боку працівників та адміністрації. Вони можуть проводити аудіо- та відеозаписи, ознайомлюватися зі звітами, здійснювати інспекції, подавати письмові запити, перевіряти дотримання законодавства, оскаржувати протиправні дії або бездіяльність посадових осіб установи, вимагати термінового припинення таких дій і притягнення до відповідальності відповідальних осіб. Всі ці дії повинні супроводжуватися вичерпним письмовим звітом про вжиті або не вжиті заходи відповідальності протягом десяти днів з моменту отримання вимоги. Крім того, члени Комісії мають можливість спілкуватися з будь-якими працівниками установи та засудженими, включаючи анонімні бесіди.

Протягом трьох днів після візиту до установи виконання покарань Комісія з розгляду скарг ухвалює рішення, у якому визначає, чи мали місце неналежні умови утримання, а також тривалість такого утримання.

Рішення Комісії підписується її членами. Копія цього рішення повинна бути надіслана адміністрації установи виконання покарань та засудженому, а також членам його сім'ї або близьким родичам, захисникам, які подали відповідну заявку, протягом 2 робочих днів після його ухвалення. Після отримання копії рішення, що стосується факту та/або тривалості перебування в неналежних умовах, адміністрація установи зобов'язана оперативно вжити необхідних заходів для усунення вказаних умов (таких як переведення засуджених, ліквідація причин тощо) і протягом 10 днів повідомити Комісію про вжиті дії.

Копія рішення Комісії з розгляду скарг, яким встановлено факт та/або строк тримання засудженого в неналежних умовах, невідкладно надсилається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та окружної прокуратури, в межах територіальної юрисдикції якої засуджений відбуває покарання, з метою здійснення контролю за виконанням зазначеного рішення Комісії.

Особи, які не погоджуються з рішенням Комісії, мають право оскаржити його в судовому порядку, відповідно до норм, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом.

Комісія, що займається розглядом скарг, не аналізує повторні звернення засудженого, його родичів або захисника щодо встановлення факту і/або тривалості перебування в неналежних умовах, якщо первинне звернення вже було розглянуто по суті.

Зміни до законодавства щодо "Попереднього утримання під вартою"

Також новим законом вносяться зміни до Закону "Про попереднє ув'язнення".

Отже, частина 1 статті 9, що визначає права осіб, які перебувають під арештом, була доповнена положеннями, які зазначають, що ці особи мають право на:

Закон також був доповнений новою статтею 11-2, що стосується "Заходів, спрямованих на відновлення прав осіб, які перебувають під вартою, через неналежні умови утримання".

У цьому документі зазначається, що належними умовами утримання є ті умови, які відповідають вимогам Конституції, міжнародних угод, на обов'язковість яких погодилася Верховна Рада, а також цього Закону і інших законодавчих актів, а саме:

1) Заборона катувань, а також будь-якого нелюдського чи такого, що принижує гідність і честь особи, поводження або покарання.

2) забезпечення кваліфікованої медичної підтримки;

3) гарантування якісного харчування;

4) створення комфортних житлових умов (житлова площа, безперешкодний доступ до санітарних вузлів, адекватне природне освітлення, відповідний температурний режим, регулярне провітрювання приміщень);

5) забезпечення виконання державних медико-санітарних норм.

Комісія, що займається розглядом скарг щодо неналежних умов утримання в установах попереднього ув'язнення та місцях виконання покарань, визначає факт і/або тривалість утримання в неприйнятних умовах на основі цього Закону та регламенту, який затверджується Кабінетом Міністрів.

Заходи, спрямовані на недопущення утримання під вартою осіб в умовах, що не відповідають стандартам, включають:

1) переведення до іншої камери з належними умовами тримання;

2) переведення в інший заклад для тимчасового утримання під вартою;

3) ліквідація факторів, які призводять до неналежних умов утримання, шляхом зменшення заповнюваності приміщення, виконання ремонтних робіт, проведення дезінфекції, дезінсекції та інших заходів.

4) додаткові дії, які потрібно вжити для завершення утримання в неналежних умовах.

Заходи відшкодування за неналежні умови тримання осіб, взятих під варту, застосовуються у разі засудження таких осіб за вчинення кримінальних правопорушень та полягають у скороченні строку, з якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, заміні призначеного судом покарання більш м'яким або зняття судимості в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом.

Особа, що перебуває під арештом, а також члени її сім'ї або близькі родичі, а також захисник мають право подати заяву до Комісії, яка займається розглядом скарг щодо неналежних умов утримання, з метою встановлення факту і/або терміну перебування в таких умовах в установах попереднього ув'язнення та виконання покарань.

Комісія з розгляду скарг невідкладно, але не пізніше 2-х робочих днів з дня отримання заяви, надсилає копію заяви до адміністрації місця попереднього ув'язнення. У 5-денний строк з дня отримання заяви, уповноважені члени Комісії відвідують відповідну установу для попереднього ув'язнення та вивчають стан дотримання адміністрацією установи умов тримання.

Уповноважені члени Комісії, перебуваючи в установі попереднього ув'язнення, мають право на безперешкодне пересування територією цієї установи, з максимальним сприянням з боку її працівників та адміністрації. Вони можуть здійснювати аудіо- і відеозаписи, ознайомлюватися з документацією, проводити інспекції, подавати письмові запити, перевіряти дотримання законодавства, оскаржувати неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб, вимагати термінового припинення таких дій та притягнення винних до відповідальності. При цьому, відповідна особа повинна отримати детальне письмове повідомлення про вжиті або невжиті заходи протягом десяти днів з моменту отримання вимоги. Члени Комісії також мають можливість спілкуватися з будь-якими працівниками установи та затриманими особами, включаючи забезпечення анонімності.

Протягом трьох днів після візиту до установи попереднього ув’язнення Комісія ухвалює рішення, у якому визначає, чи має місце факт та/або тривалість утримання в неналежних умовах.

Рішення Комісії підписується її членами. Копія рішення Комісії невідкладно, але не пізніше двох робочих днів з дня його прийняття, надсилається до адміністрації місця попереднього ув'язнення та особі, взятій під варту, члену її сім'ї або близькому родичу, захиснику, які звернулися з відповідною заявою.

Адміністрація установи попереднього ув'язнення, отримавши копію рішення Комісії щодо встановлення факту та/або терміну утримання в неналежних умовах, повинна невідкладно вжити заходів для запобігання утриманню осіб, які перебувають під вартою, в умовах, що не відповідають нормам, та протягом 10 днів повідомити Комісію про вжиті заходи.

Копія рішення Комісії, яким встановлено факт та/або строк тримання особи, взятої під варту, у неналежних умовах, невідкладно надсилається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та окружної прокуратури, в межах територіальної юрисдикції якої особа перебуває під вартою, з метою здійснення контролю за виконанням зазначеного рішення Комісії.

Особа, яка була затримана, має можливість оскаржити рішення Комісії з розгляду скарг до суду, якщо не згодна з його вердиктом, відповідно до процедури, визначеної Кримінальним процесуальним кодексом.

Комісія не розглядає повторні заяви особи, взятої під варту, члена його сім'ї або близького родича, захисника про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах, якщо перша заява вирішена по суті.

Також у ч. 8 ст. 13 закону встановлюється, що кореспонденція, у тому числі в електронній формі, яку особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому ВР з прав людини, Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за відповідною адресою протягом доби з моменту її подання.

Нагадуємо, що діюча редакція закону встановлює, що листи, які особи, що перебувають під вартою, надсилають Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також іншим відповідним міжнародним організаціям, членом або учасником яких є Україна, їх уповноваженим представникам та прокурорам, не підлягають перегляду і повинні бути відправлені за призначенням протягом доби з моменту подачі. Листування, яке такі особи отримують від зазначених органів та представників, також не підлягає перегляду.

Коли це стане дійсним

Заключні положення вказують, що цей новий Закон вступає в силу з 1 січня 2025 року, за винятком деяких положень, які почнуть діяти з моменту набрання чинності Законом "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, спрямованим на відновлення прав осіб, які відбувають покарання, а також тих, хто утримується під вартою, у зв'язку з неналежними умовами їх утримання".

Уряд зобов’язаний до 31 грудня 2024 року адаптувати свої нормативні акти відповідно до вимог цього Закону.

Ці окремі норми, які прив'язані до вступу в силу іншого закону про внесення змін до КК та КПК (законопроект 5653 не прийнято), стосуються заходів відшкодування за неналежні умови тримання засудженого у виді скорочення строку, з якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, заміна призначеного судом покарання більш м'яким або зняття судимості в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом, а також норми нового закону, відповідно до якої "заходи відшкодування за неналежні умови тримання осіб, взятих під варту, застосовуються у разі засудження таких осіб за вчинення кримінальних правопорушень та полягають у скороченні строку, з якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, заміні призначеного судом покарання більш м'яким або зняття судимості в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України".