Верховний Суд анулював неправомірне рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів стосовно київської судді, яка без достатніх підстав не отримувала призначення з 2019 року | УНН

Верховний Суд анулював ухвалу Вищої кваліфікаційної комісії суддів стосовно судді Марини Лозинської із Солом'янського районного суду Києва, яка без належних підстав не отримала призначення з 2019 року. Суд зазначив, що принцип передбачуваності є важливим, і підкреслив, що повноваження ВККС не є безмежними.

23 жовтня 2025 року Велика Палата Верховного суду поставила крапку у справі судді Соломʼянського райсуду Києва Марини Лозинської, яка з 2019 року не могла перепризначитися суддею через маніпуляції з ярликом "недоброчесності", повідомляє Апостроф.

Ця оповідь розпочалася у 2010 році, коли Президент призначив Лозинську на посаду судді терміном на п'ять років. Після реформ, що відбулися у 2016 році, всі судді, призначені на п'ятирічний термін, зобов'язані були пройти кваліфікаційне оцінювання. У 2019 році Вища кваліфікаційна комісія судів визнала її кваліфікацію задовільною. Проте Громадська рада доброчесності (ГРД) виступила з негативною оцінкою. Вирішення даного питання повинно було вступити в силу після пленарного засідання ВККС, але тут виникли непередбачувані обставини: у листопаді 2019 року повноваження комісії було припинено.

Невизначеність зберігалася до 2023 року. Щоб уникнути затримок у роботі судів, парламент у 2020 році ухвалив закон, що надав Вищій Раді правосуддя можливість подавати пропозиції Президенту без погодження з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, якщо колегія вже підтвердила відповідність судді.

22 грудня 2020 року Вища рада правосуддя виконала свої зобов'язання, і Лозинська залишалась у очікуванні указу Президента. Проте в 2023 році Вища кваліфікаційна комісія суддів знову активізувалась, вирішивши продовжити процес, і 29 січня 2024 року оголосила суддю невідповідною. Після цього було ініційовано подання на її звільнення до ВРП.

Лозинська, в свою чергу, вирішила звернутися до суду. У липні 2025 року Касаційний адміністративний суд скасував рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Комісія подала апеляцію, проте 23 жовтня Велика Палата залишила попереднє рішення в силі.

Суд керувався принципом передбачуваності, адже суддя Лозинська правомірно очікувала, що після подання ВРП її кар'єра захищена. Це - стаття 8 Конвенції про права людини: повага до приватного життя, включаючи доступ до професії.

Суд також вказав, що дискреція ВККС - не безмежна. Комісія порушила ч.2 ст.19 Конституції: діяла поза межами повноважень.

Суд звернувся до практики Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду, підкреслюючи, що держава не має права втручатися у вже завершені процеси.

Отже, тепер існує прецедент, і всі дії ВККС можуть бути успішно оскаржені на користь суддів, оскільки ці процедури суперечать європейським нормам.

Нещодавно голова Тимчасової слідчої комісії у парламенті, народний депутат Сергій Власенко, оголосив про відкриття кримінального провадження на основі заяви комісії проти представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Це пов'язано з можливими зловживаннями під час відбору суддів для апеляційних інстанцій. Важливим етапом цього процесу став допит голови комісії.

ВККС Андрія Пасічника не вдалося дати зрозуміле пояснення, чому він проводив перевірку конкурсних робіт кандидатів у себе вдома, а не на офісному місці, в спеціально відведеній інформаційній системі. Також він не роз'яснив, хто надав йому ці роботи та чому після їх перевірки було ухвалено рішення їх знищити.