Справедливість чи юридичні норми: як Онуфрія позбавили його громадянських прав
Громадянство України митрополита Онуфрія припинено указом президента через наявність у предстоятеля УПЦ МП російського паспорта. Чому не всі в Україні з цим згодні?
Анулювання громадянства України митрополита Онуфрія, предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), через його підозрювану наявність російського паспорта викликало активні дебати в Україні. Яка правова основа для такого рішення та які можуть бути його можливі наслідки?
2 липня Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким позбавив Ореста Березовського, відомого як митрополит Онуфрій, громадянства України. Він є главою Української православної церкви. Згідно з даними Служби безпеки України (СБУ), митрополит має паспорт громадянина Росії.
Як повідомили в СБУ, українські правоохоронці встановили, що Березовський (Онуфрій) добровільно отримав громадянство РФ у 2002 році. Про вказане він не повідомив уповноважені органи влади України і продовжував надалі користуватися статусом громадянина України. "За наявною в Службі безпеки України інформацією, Березовський (Онуфрій) підтримує зв'язок з московською патріархією та свідомо протидіяв отриманню канонічної незалежності української церкви від московської патріархії, представники якої відкрито підтримують російську агресію проти України. Попри повномасштабне вторгнення, Березовський (Онуфрій) фактично продовжує підтримувати політику рпц та її керівництва, зокрема патріарха кирила (гундяєва)*", - йдеться у повідомленні на сайті СБУ.
Також зверніть увагу: У Київській митрополії УПЦ МП відбуваються обшуки, які проводять правоохоронці та Служба безпеки України - повідомляють ЗМІ.
Цьому передувало журналістське розслідування, що вийшло навесні 2023-го. У розпорядженні журналістів опинилися витяги з державних реєстрів РФ. Тоді журналісти виявили наявність російських паспортів у низки священнослужителів УПЦ МП: повідомлялося, що такий документ мають, зокрема, предстоятель УПЦ МП Онуфрій, митрополит Тульчинський Іонафан, а також єпископ Ладижинський Сергій. Після того інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП оприлюднив заяву, у якій Онуфрій визнав, що російський паспорт у нього був, проте громадянином Росії він себе не вважає.
У відповідь на оприлюднену інформацію СБУ, предстоятель УПЦ МП Онуфрій підкреслив, що володіє лише українським паспортом. Як зазначив речник УПЦ МП, митрополит Климент, у розмові з "Суспільним", Онуфрій ніколи не звертався до жодної країни, включаючи Російську Федерацію, з проханням про отримання іншого громадянства. Митрополит Климент також повідомив, що Онуфрій планує захищати свої права як громадянин України і має "всі підстави оскаржити цей указ". Крім того, речник УПЦ МП висловив думку, що рішення про позбавлення громадянства "має певні юридичні сумніви".
Ознайомтеся також: Конфлікт за церкву: у Черкаській області відбулося зіткнення між прихильниками УПЦ МП та ПЦУ.
Ця інформація викликала активні дискусії стосовно майбутнього митрополита Онуфрія, який очолює одну з багатьох релігійних спільнот України, а також поставила питання про те, чи може позбавлення громадянства розглядатися як політичний інструмент тиску на релігійні організації.
За інформацією Альони Луньової, директорки з адвокації Центру інформації про права людини ZMINA, в українському законодавстві існують умови для позбавлення громадянства, зокрема в тому випадку, якщо особа добровільно отримала громадянство іншої держави.
Проте правозахисниця відзначає, що в Україні подібних випадків не так вже й багато, оскільки процес позбавлення громадянства є тривалим і в середньому триває близько року на одну справу, також потребуючи вдосконалення процедур. "Якщо у держави є достатньо інформації про те, що особа отримала паспорт іншої країни, вона має законне підґрунтя для початку цієї процедури", - зазначила Луньова у своєму коментарі для DW.
Вона підкреслила, що новий закон про множинне громадянство, який нещодавно був ухвалений, але ще не підписаний президентом, не буде "порятунком" для тих, хто має російське громадянство в Україні. Ці особи не зможуть скористатися перевагами закону, якщо їхнє російське громадянство стане відомим, оскільки в документі міститься заборона на надання громадянства України людям, які володіють російським паспортом.
"Відповідно до закону, громадянам РФ заборонено мати кілька громадянств. Це означає, що якщо священнослужителі, які раніше добровільно прийняли громадянство РФ, існують, то це може стати підставою для втрати їх українського громадянства", - зазначає правозахисниця.
Разом з тим, експерт Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов у коментарі DW заявив, що позбавлення громадянства митрополита Онуфрія викликає серйозне занепокоєння у правозахисників. Він вважає, що у даному разі наявність іншого громадянства як підстава для позбавлення українського застосовується виключно з політичною метою. Ліхачов вважає, що позбавлення громадянства Онуфрія є своєрідним "останнім дзвіночком" для УПЦ (МП) та спробою змусити її до більшої поступливості. "Якщо у вас є докази, що людина проводить діяльність на користь держави-агресора, то добре було б ці докази побачити і застосовувати законодавство проти виправдання російської агресії. Однак якщо за три роки СБУ нічого не знайшла на Онуфрія, окрім російського громадянства, про яке широко відомо вже щонайменше два роки з журналістського розслідування, то це означає, що насправді проти нього нічого немає", - зауважив Ліхачов.
Він не відкидає можливості, що Онуфрія, маючи російський паспорт, можуть обміняти під час переговорів з Росією щодо полонених. Експерт також висловив думку, що Онуфрій, імовірно, спробує оскаржити указ президента про позбавлення його українського громадянства спочатку в Верховному суді України, а згодом – у Європейському суді з прав людини.
Читайте також: Кілька паспортів: що дозволяє закон про множинне громадянство в Україні
Втім, найбільші надії, за словами В'ячеслава Ліхачова, УПЦ (МП) покладає на політичний тиск з боку США, зокрема на підтримку нинішньої адміністрації Білого дому, яка активно займається релігійними питаннями. Ліхачов вважає, що УПЦ (МП) планує залучити "досвідчених американських лобістів і юристів" для впливу на політику Вашингтона. "Тиск на релігійні громади може не сподобатися діючій адміністрації Білого дому, адже вони звертають увагу на релігійні питання, і можуть підказати Банковій зупинити цей процес," - зазначив він.
Релігієзнавиця Ірина Богачевська в інтерв'ю DW висловила занепокоєння щодо потенційних негативних наслідків на міжнародній арені. Вона підкреслила, що, незважаючи на законність дій української держави, це рішення може спровокувати негативну реакцію в світі. "Єдина проблема, яку я вбачаю для України, полягає в тому, що такі кроки, безумовно, можуть викликати негативний резонанс серед міжнародної спільноти," - зазначила вона. Експертка також згадала про чутливість західних партнерів, особливо США, до будь-яких дій, які можуть бути сприйняті як тиск на релігійні організації.
"Ми, українці, повинні активніше проводити роз'яснювальну роботу, орієнтуючи її на міжнародну аудиторію. Важливо чітко підкреслити: це не боротьба з релігією чи віруючими, а протидія структурі, яка є частиною агресивної держави," - підкреслила Богачевська. Вона також додала, що буде нелегко переконати світову спільноту у цьому. "Україна, яка намагається протистояти п'ятій колоні в суспільстві, стикається з нерозумінням в Європі та США, де не усвідомлюють, наскільки церква може бути політично заангажованою," - пояснила вона. Богачевська акцентувала, що на відміну від західних країн, де церква зазвичай не втручається в політику, в Росії та Україні російська православна церква "явно позиціонує себе як політична структура, фактично філія ФСБ". На її думку, українська влада повинна донести цю інформацію до міжнародної спільноти.
Водночас, експертка з релігієзнавства зазначає, що Онуфрій, будучи керівником своєї церкви, несе відповідальність за її політику та повинний відповідати за її негативні наслідки. Вона також вказала на його недостатню активність у формуванні чіткої громадянської позиції стосовно російської агресії в Україні.
"У нього були роки війни, щоб визначити свою громадянську позицію, але наразі ми спостерігаємо, що вона залишилася невираженою," - зазначила Богачевська. Вона підкреслила, що церква діє так, ніби "нічого не трапляється", намагаючись "пережити війну" та зберегти свої зв'язки з Росією.
