Від двох до десяти років позбавлення волі.
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №12406, що вводить кримінальну відповідальність за порушення та обхід економічних санкцій. Якщо документ буде остаточно затверджено та підписано Президентом Володимиром Зеленським, в українському Кримінальному кодексі з’явиться нова стаття.
Цю інформацію оприлюднив у своєму Telegram-каналі народний депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він зазначив, що законопроект отримав підтримку від 254 депутатів.
Основні положення законодавчої ініціативи: встановлюється кримінальна відповідальність за порушення та обхід санкцій, насамперед фінансових, передбачено покарання за як умисні дії, так і порушення, вчинені з необережності, санкції: штраф від 425 тисяч до 2,04 мільйона гривень або позбавлення волі на строк від 2 до 10 років; встановлюється вартісний поріг у 151,4 тисячі гривень для відмежування незначних порушень, додаткове покарання: заборона на здійснення професійної діяльності до 15 років, а в окремих випадках - конфіскація майна, Для юридичних осіб передбачена відповідальність у вигляді штрафів, конфіскації або ліквідації.
Железняк зазначив, що правопорушниками можуть бути не тільки ті особи, на яких безпосередньо поширюються санкції, але й інші залучені сторони.
У Міністерстві юстиції повідомили, що прийняття цього законопроекту є виконанням зобов'язань перед Європейським Союзом. Вони зазначили, що в квітні 2024 року ЄС ухвалив директиву, яка зобов'язує держави-члени вводити кримінальну відповідальність за порушення санкцій.
"Схоже законодавство вже функціонує в Сполучених Штатах, Великій Британії, Канаді та ряді інших держав. Тепер в Україні буде впроваджено правовий механізм, який дозволить притягувати до відповідальності за обходження і порушення санкцій, що підвищить їхню ефективність у контексті національної безпеки", - повідомили в міністерстві.
Проте не всіх надихає оптимізм стосовно цього законопроєкту. Він уже спричинив значну кількість критичних зауважень. Юридичні експерти попереджають, що неясні формулювання можуть призвести до юридичних зловживань, а сам закон може стати засобом для тиску.
Дізнайтеся про можливості та виклики, які може принести цей законопроєкт для суспільства, якщо він буде прийнятий, у нашому детальному огляді.
Ризики для приватних осіб.
На сьогодні під санкційними обмеженнями перебуває понад 1,5 тисячі громадян України. Більшість із них, близько двох третин, мають російське громадянство і вже давно залишили країну.
Однак за останній рік спостерігається нова тенденція: українці без подвійного громадянства все частіше опиняються під санкціями.
У 2024 році були встановлені обмеження для 135 осіб, а з моменту початку великого вторгнення їхня кількість зросла до 188. Це означає, що приблизно 70% санкцій, накладених на громадян без альтернативного громадянства, були застосовані саме за останній рік.
На переконання кандидата юридичних наук, який обіймав посаду заступника Генерального прокурора України в період з 2019 по 2022 рік, Гюндуза Мамедова, запроваджені санкції щодо українських громадян є безпідставними і не принесуть очікуваного правового ефекту.
Передусім, важливо усвідомлювати, що санкції є інструментом впливу, який застосовується у відповідь на порушення міжнародних, національних або корпоративних норм і правил. У рамках міжнародного права санкції зазвичай означають дії, спрямовані проти держав, організацій або окремих осіб, з метою спонукати їх дотримуватися міжнародних стандартів або виправити свою поведінку, що суперечить цим стандартам. Тому, коли мова йде про наших громадян, на мою думку, їх внесення до санкційних списків є безпідставним і не призведе до необхідних правових наслідків. Порушення українських громадян повинні розглядатися відповідно до кримінального або адміністративного законодавства, - підкреслює Мамедов.
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, підкреслює важливість перенесення санкційного механізму до сфери кримінального права.
Санкції являють собою окремий механізм, що застосовується у випадках, коли неможливо реалізувати судове переслідування. Коли особа знаходиться під юрисдикцією держави, що може до неї дотягнутися, проти неї можуть бути вжиті заходи, які передбачають судове переслідування. Це включає незалежний та змагальний процес, що відповідає основним принципам верховенства права, даючи можливість особі доводити свою невинуватість. Однак в українському контексті санкційний механізм виступає як позасудове покарання, а не як інструмент економічного тиску, що призводить до його квазікримінальної природи. Це і є основна проблема: усі процеси повинні бути переведені в рамки кримінального права, щоб особи, яких звинувачують, мали можливість скористатися правом на захист. Немає ясності щодо критеріїв внесення до санкційних списків і процедури їх вилучення, а також не йдеться про незалежний контроль над цим процесом, - зазначає Павліченко.
Адвокат Ростислав Кравець, у свою чергу, висловлює думку, що актуальний варіант законопроєкту має ряд суттєвих недоліків і може бути небезпечним для прав людини.
"Мова йде про санкції, що застосовуються до громадян України, які перебувають в Україні. Людей фактично позбавляють усього -- навіть можливості нормально існувати, купувати одяг, отримувати медичну допомогу. Тому я розглядаю цей законопроєкт не як запобіжник, а як геноцид власних громадян", - заявляє Кравець.
Він наводить ілюстрацію: у випадку, якщо особа, що підпадає під санкції, отримує перелом ноги і звертається до медичного закладу, їй можуть відмовити у лікуванні, щоб уникнути потенційних наслідків за допомогу в обході санкцій. Як зазначає адвокат, це є серйозним порушенням базових прав людини.
"Навіть у в'язниці людям надають медичну допомогу. А тут виходить, що вина встановлюється лише санкціями, без суду й слідства, а людину позбавляють можливості існувати. Більше того, намагаються карати навіть тих, хто спробує їй допомогти", - наголошує він.
За словами Кравця, особливу загрозу представляє відповідальність третіх осіб, які можуть не усвідомлювати, що надають підтримку особі, що підлягає санкціям, але все ж можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності.
"То що нам тепер робити? Вводити якісь "жовті зірки" чи татуювання на лобі для підсанкційних, щоб усі навколо знали, що їм не можна надавати допомогу. Це абсурд. І найстрашніше -- ми не бачимо жодної публічної реакції чи бодай елементарних заперечень з боку омбудсмена з прав людини або правозахисних організацій.", - підсумовує адвокат.
Крім того, Кравець наголошує ще на одній серйозній загрозі: під ризик покарання можуть потрапити навіть адвокати, які надають правову допомогу підсанкційним особам.
"Якщо дійде до того, що адвокатів притягатимуть до відповідальності просто за виконання професійного обов'язку, - я навіть не знаю, з чим це можна порівняти. Навіть у найбільш тоталітарних державах не було прикладів, коли юристів карали лише за те, що вони захищають своїх клієнтів", - зазначає Кравець.
Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв зазначає, що, попри формальну логіку посилення контролю, сам законопроєкт містить серйозні загрози вибіркового застосування -- через розмитість ключових понять.
"Дії держави по криміналізації такого обходу тут виглядають з одного боку достатньо логічними, з іншого боку занепокоєння викликає недостатньо чіткі формулювання понять порушення та обхід санкцій, що можуть стати підставою для вибіркового застосування кримінальної відповідальності з політичних міркувань", - зауважує Князєв.
Він також підкреслює, що цей законопроєкт фактично легалізує практику покарання, яка раніше здійснювалася без дотримання необхідних юридичних процедур. Тепер ці справи отримують статус повноцінного кримінального розслідування.
Отже, якщо раніше щодо українських громадян використовувалися так звані позасудові методи, які вели до фактичної кримінальної відповідальності (згідно з критеріями Енгеля), і їх легітимність викликала сумніви, у тому числі, вважаю, і серед міжнародних судових організацій, то тепер ці особи отримають кримінальну справу, яка буде офіційно зареєстрована і пройде всі необхідні процесуальні етапи, завершуючись рішенням справжнього суду. Таким чином, позасудові методи відповідальності фактично будуть підтверджені вироком суду, - зазначає Князєв.
Ризики для легальної підприємницької діяльності
Однак, ризики для фізичних осіб - це лише частина проблем, які несе цей законопроєкт. Він також може мати суттєві негативні наслідки для бізнесу, особливо в ситуації, коли основні терміни залишаються неясними, а відповідальність може виникати навіть за відсутності прямих порушень.
Адвокат Олена Доненко підкреслює, що невизначеність термінів, зокрема відсутність ясного визначення поняття "активи, що підлягають санкціям", створює надзвичайно ризиковані умови для компаній, які мають лише непрямі зв'язки з особами, на яких накладено санкції.
Вона вважає, що це несе значні загрози для легального бізнесу, який може постраждати лише через те, що в його власницькій структурі є особа, що підпадає під санкції.
Для ілюстрації цієї проблеми вона використовує наступний приклад:
Уявімо собі ситуацію, коли існує фірма, що займається вирощуванням огірків, і частина її акцій належить особі, яка підпадає під санкції. Продукція цієї компанії постачається до різних торгових мереж. Ймовірно, що магазини не мають уявлення про структуру власності компанії, а тим більше про те, що один зі співвласників підпадає під санкції. Однак, варто зазначити, що обсяг поставок може перевищити встановлений законом поріг у 150 тисяч гривень. У такому разі, чи повинні супермаркети відмовитися від здійснення поставок? Як вони можуть дізнатися, хто з співвласників компанії підпадає під санкції? Що буде далі? Чи потрібно прибрати ці товари з полиць? Чи має підприємство звільнити всіх своїх працівників і оголосити про банкрутство лише через те, що один з акціонерів є підсанкційною особою? - запитує адвокат.
Окрім того, Доненко висловлює незадоволення щодо аспектів цього законопроєкту, що стосуються банкрутства. Зокрема, вона звертає увагу на розділ, присвячений "доведенню до банкрутства", який, на її думку, може бути застосований проти добросовісних кредиторів.
Існує окремий розділ, що має назву "штучне доведення до банкрутства", і це, безумовно, виглядає абсурдно. Наприклад, коли підприємство має власника під санкціями і не виконує своїх зобов'язань перед кредитором. У звичній практиці кредитор може звернутися до суду з проханням визнати боржника банкрутом, щоб повернути свої фінансові ресурси. Однак згідно з новим законодавством, якщо сторонній кредитор подасть позов після набуття ним чинності, це може бути розцінено як "штучне доведення підприємства під санкціями до банкрутства з метою виведення активів". Який кредитор ризикне звертатися до суду в такій ситуації? Вочевидь, ніхто. Всі просто залишаться осторонь і мовчатимуть, щоб уникнути кримінальної відповідальності, - підкреслює адвокат.
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, звертає увагу на потенційні ризики, що можуть виникнути, якщо до відповідальності будуть притягнуті не лише особи, що підпадають під санкції, але й треті особи, які можуть бути звинувачені в "обході санкцій" поза межами судового процесу.
"Щодо запропонованих у парламенті змін щодо обходу санкцій цікавим є запропоноване формулювання поняття "обхід санкцій", яке полягає у набутті або переміщенні активів від підсанкційної особи або у доведенні до банкрутства суб'єкта господарської діяльності, щодо якого застосовано санкцію. Проблематика суто фінансового моніторингу, і цілком лежить у площині забезпечення права власності, що має розглядатись в контексті дотримання статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини і можна очікувати за кілька років відповідних справ у ЄСПЛ з рішеннями проти України", - говорить Павліченко.
На його думку, механізм формування списку підсанкційних може стати полем для маніпуляцій:
"Існує ймовірність, що серед них можуть опинитися особи, які є незручними для керівництва - ті, щодо яких необхідно, м'яко кажучи, або здійснити тиск, або навіть вжити більш жорстких заходів," - зазначає він.
На переконання Павліченка, такі підходи виштовхують Україну з умовного поля верховенства права, в якому вона перебувала досі, -- у простір, де рішення ухвалюються в ручному режимі у неправовий спосіб:
"Він підкреслює, що подібні рішення не можуть бути визнані юридично обґрунтованими."
Можливості у стінах парламенту
Хоча законопроєкт, що передбачає криміналізацію обходу санкцій, вже отримав підтримку в першому читанні, фінальна версія документа все ще викликає сумніви.
Голова Комітету Верховної Ради, який займається питаннями правоохоронної діяльності, Сергій Іонушас підкреслює, що на даний момент передчасно обговорювати точні терміни розгляду законопроєкту у другому читанні.
"Ми маємо 14 днів для внесення змін. Отже, чекаємо завершення цього терміну. Як тільки ми визначимо кількість правок, зможемо оцінити, яким чином депутати та комітети їх розглянуть," - зазначає Іонушас.
Він також зазначив, що виступає на підтримку цього законопроєкту.
В даний момент у Верховній Раді проходить жваве обговорення, і, як підкреслює народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко, не всі ті, хто проголосував "за", будуть на одній хвилі з даним документом під час другого читання.
Як зазначив Сергій Власенко, до другого читання готують важливі зміни, що повинні визначити конкретні критерії, за яких можуть бути введені санкції проти громадян України.
Мова йде про дві групи осіб: тих, хто живе на окупованих територіях, та тих, хто мешкає в країні-агресорі. Я практично впевнений, що ми не знайдемо спільної думки щодо цього питання. Вважаю, що "Слуги народу" навряд чи підуть на компроміс — з очевидних причин. Однак в інших поправках, безсумнівно, відбудеться жвава дискусія, і законопроєкт зазнає змін. Яким він стане — це вже інше питання. За це точитиметься певна боротьба в сесійній залі, де деякі поправки будуть підтримані, а інші — відхилені, - зауважує Власенко.
Власенко окремо висловив свою думку щодо санкцій, які стосуються українських громадян, що проживають на території, контрольованій державою.
"Чи повинні потрапляти під санкції громадяни України, які перебувають на території, що контролюється українською владою? Ні, не повинні. Бо у держави є інші механізми впливу. Якщо ви вважаєте, що особа вчинила правопорушення - застосовуйте правоохоронну систему", - пояснює він.
