Від агресивних висловлювань до насильницьких дій: яким чином дезінформація формує ставлення до українців у Польщі.

Інформація, отримана від правоохоронних органів та прокуратури, вказує на збільшення кількості злочинів, що вчинюються на основі ненависті, тоді як фахівці зазначають, що на це має вплив російська інформаційна діяльність.

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України, Польща активно приймала біженців, забезпечуючи їх фінансовою та соціальною підтримкою. Країна також організовувала гуманітарні вантажі для України та надавала військову техніку та необхідне обладнання. У цей період польські політики закликали інші нації приєднатися до зусиль у підтримці України в боротьбі проти агресора. По всій території Польщі були помітні українські прапори та мурали, що висловлювали солідарність з Україною.

З часом деякі польські політики з проросійськими поглядами почали говорити про недостатню вдячність українців, що біженці лише "сидять на виплатах" і не працюють, мають "привілеї", хоча це не так. Біженці з України посприяли зміцненню польської економіки, адже сплачують податки. Суспільна думка змінилася: за інформацією Центру дослідження громадської думки (CBOS), у 2026 році лише 29% опитаних поляків мають позитивне ставлення до українців, 25% -- нейтральне. Водночас 43% респондентів задекларували неприязнь.

На це вплинули і публічні заяви частини польських політиків, і скоординована дезінформаційна кампанії. Восени минулого року Генеральний штаб Збройних сил Польщі повідомив у X, що в контексті мирних переговорів, що стосуються завершення війни Росії проти України, спостерігається активізація психологічних операцій, спрямованих проти України у Польщі. Російські наративи поширюють, щоб створювати атмосферу страху через перебування українців у Польщі, а також зіпсувати стосунки двох країн, поширити антиукраїнські настрої в суспільстві.

Ось декілька прикладів.

Після повідомлення 15 грудня минулого року від поліції міста Єленя-Гура про вбивство 12-річної польки, було чимало публікацій у Facebook, тіктоці та X, що вбивцею нібито є українка. Деякі польські медіа теж поширили цю неправдиву інформацію. Фактчекери з проєкту Demagog.pl її спростували, а також назвали це антиукраїнською дезінформацією.

23 грудня минулого року міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський повідомив у соціальній мережі X про те, що поліція змогла ідентифікувати двох осіб, які поширювали неправдиву інформацію після трагічного інциденту в Єленя-Гурі. Вони стверджували, що підозрюваною є громадянка України. Згідно зі статтею 256 Кримінального кодексу, що стосується розпалювання ненависті на основі національних, етнічних, расових чи релігійних ознак, цим особам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі терміном до трьох років.

Минулого року в соціальних мережах виникла хвиля обурення через фейкову новину про те, що у Вроцлаві чоловік загинув, бо лікарі з України не володіли польською мовою і не змогли надати йому допомогу. Користувачі Facebook активно обговорювали ситуацію, ставлячи під сумнів, як лікарі, які працювали в польських медичних закладах, могли не порозумітися з пацієнтами. Однак журналісти Demagog.pl, посилаючись на інформацію від Окружної прокуратури Вроцлава, спростували цю заяву, підтвердивши, що лікарі справді володіли польською мовою. Крім того, фактчекери з Demagog.pl виявили, що мова йшла про чоловіка, який помер у 2023 році, а цю тему підхопили політики з партії "Конфедерація", відомі своїми антиукраїнськими поглядами. Неправдива інформація також отримала розголос у деяких польських медіа.

Таким чином, дезінформація про українців у соцмережах і медіа "підігріває" вороже ставлення до них, якщо у читачів бракує критичного мислення.

Унаслідок цього стаються вже реальні напади. Наприклад, побиття українця у Щецині, який говорив із дочкою українською мовою. Конфлікт відбувся 24 серпня два роки тому, коли 42-річний Томаш крикнув чоловіку: "Навчи дитину говорити польською!". Після відповіді, що дочка добре говорить польською, українець отримав два удари в обличчя. Після цього цей чоловік напав і на дружину українця.

На місце події прибула поліція, але зловмисник не визнав свою провину і відмовився давати свідчення. Справу було передано до суду. Окружний суд в Щецині визнав 42-річного чоловіка винним у вчиненні правопорушень у громадському місці без достатньої причини та в нападі на особу через її національність. Його засудили до одного року і двох місяців позбавлення волі. Крім того, суд зобов'язав нападника виплатити по 10 тисяч злотих компенсації кожному з постраждалих.

Такі випадки -- не рідкість. Наприклад, напад на українського таксиста у Гданську, побиття активістки Зенобії Жачек, яка заступилася за українку в автобусі у Варшаві, або удар українки зі спини в столиці Польщі через її національність. У останньому випадку поліція порадила постраждалій не повідомляти про це.

Зображення нападу польського громадянина на українську жінку у Варшаві. Світлина свідка, розміщена на сайті wyborcza.pl.

Війська автоматизованих акаунтів у соціальних мережах.

Центр аналізу дезінформації (OAD – Ośrodek Analizy Dezinformacji), що функціонує в рамках NASK (Наукова і Академічна Комп'ютерна Мережа), виявив мережі ботів, активних у польському інформаційному середовищі. Як повідомили представники центру в коментарі для "Детектора медіа", у 2025 році було зафіксовано 31 тисячу бот-акаунтів у соціальних мережах, переважно на платформі X.

Однією з функцій цих ботів є формування негативних наративів щодо України та її народу, зокрема стосовно українських біженців.

Фахівці постійно вивчають заходи, що мають на меті підбурювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Виявлені випадки дезінформації ретельно аналізуються та документуються в аналітичних звітах, які потім направляються до Міністерства цифрової трансформації.

У пресслужбі NASK повідомили "Детектору медіа", що організація активно працює над видаленням небезпечного контенту з соціальних мереж. Для цього вони надсилають скарги на такі пости до платформ з проханням про їхню модерацію або видалення. Інформація про расистські та ксенофобські матеріали надходить до команди Dyżurnet.pl у формі повідомлень, які користувачі мережі відправляють.

Минулого року фахівці зафіксували 36 інцидентів, пов'язаних з дезінформацією щодо війни в Україні та українського народу. Крім того, центр також повідомляв про інформаційні атаки, зокрема на Наталію Панченко, активістку та лідерку організації "Євромайдан-Варшава", а також на організацію Stand with Ukraine, яку вона очолює.

Також у лютому цього року на сайті Konkret24 повідомили, що у фейсбуці з'явилося багато фейкових акаунтів українок, аватарки яких створені штучним інтелектом. З цих сторінок поширюють інформацію, що нібито вони шукають нові знайомства чи любов. Хоча таких жінок не існує, але дописи викликають хейт із боку реальних користувачів.

Після проведення президентських виборів у Польщі спостерігається зростання ворожих висловлювань.

Політичний та медійний експерт, голова правління "Альянсу 24/08" Артур Колдомасов повідомив, що кількість випадків ворожої риторики стосовно українців у Польщі зросла не лише впродовж останніх років, а й за останні кілька місяців.

За його словами, незважаючи на те, що передвиборча кампанія президента 2025 року стала періодом найбільшої напруги, після виборів він і його команда помітили зростання випадків, які призводять до фізичних атак на людей чи об'єкти, що мають символічне значення для української громади в Польщі.

У проміжку з 2 грудня 2025 року по 2 січня 2026 року Артур і його команда виявили 160 публікацій, що містять мову ненависті щодо українців, у п'яти польськомовних телеграм-каналах з проросійським ухилом.

"Ми моніторили всі дописи, опубліковані у вищезазначений період, і виокремлювали серед них ті, які містили або відкриту мову ненависті, або приховану агресію в бік українців -- як прив'язану до конкретних випадків, так і загалом до політичних тенденцій чи звичайних подій, що відбуваються в країні. Кожен випадок перевіряли вручну, однак загальними критеріями були присутність лайки, принижувальної лексики, емоційно забарвлених мовних зворотів у бік українців", -- розповів він.

За інформацією Колдомасова, у Польщі Telegram виконує роль агрегатора дезінформації, яка надходить з інших платформ, орієнтуючись на невелику, але ідеологічно налаштовану аудиторію. Він зазначив, що кількість телеграм-каналів, які поширюють дезінформацію, зросла в порівнянні з 2024 роком.

На його думку, Росія майстерно налаштовує свою дезінформацію відповідно до політичних, історичних та соціальних особливостей кожної країни, в якій вона активно діє. Він зазначає, що помилки в мовленні та структура речень часто вказують на те, що цими маніпуляціями займаються росіяни.

"Вони мають чітке уявлення про проблеми, що викликають найактивніші дискусії, і усвідомлюють існування серйозного розподілу в польському суспільстві, який використовують у своїх інтересах. Вони уважно аналізують та маніпулюють страхами людей, враховуючи їхній менталітет", -- зазначив він.

Водночас, додає Колдомасов, Росія намагається зберігати тепле ставлення до російського етносу в Польщі, російських традицій, говорити про те, як росіяни допомогли відбудувати Польщу, як за часів комунізму було добре. Росіяни роблять це в різний спосіб, залежно від аудиторії та контексту. За його словами, часто поп-культура країни є відображенням її суспільних тенденцій. Пісня "Kalinka" була однією з найпопулярніших у країні впродовж двох місяців цієї зими.

Які політики підтримують мову ненависті: погляд польського журналіста.

Координатор Центру моніторингу расизму в Східній Європі та заступник редактора журналу "Ніколи знову" Рафал Паньковський у коментарі "Детектору медіа" також сказав, що останнім часом кількість випадків мови ненависті щодо українців зросла. За його словами, у перший період після 24 лютого 2022 року вони були досить рідкісними. Вже через рік, у лютому 2023 року в опублікованому Асоціацією "Ніколи знову" звіті з назвою "Як порахувати ненависть? Хейтери про українців" писали: протягом останніх 12 місяців у польському інтернеті з'явилося майже 400 тисяч антиукраїнських висловлювань, що мали 547 млн переглядів. Тоді для аналізу використовували платформу SentiOne Listen, яка застосовує штучний інтелект для моніторингу публічних висловлювань в мережі.

Рафал Паньковський. Зображення: Давид Жуховіч, Agencja Gazeta

Паньковський зазначив, що з того моменту в Інтернеті стало помітно більше висловлювань ненависті. Це питання було піднято у звіті організації, опублікованому в квітні 2022 року, який мав назву "Збережемо солідарність із біженцями".

За словами Паньковського, деякі прояви ворожості кореняться у стереотипах та історії польсько-українських конфліктів, зокрема у питаннях, що стосуються Волинської трагедії під час Другої світової війни.

"Ці теми використовуються націоналістичною крайніми правими групами, такими як партія 'Конфедерація', яка сьогодні прагне збільшити свою популярність, розпалюючи ворожість до українських біженців у Польщі. Безумовно, цьому також сприяють про-путінські центри", -- зазначив він.

Паньковський каже, що соціальні медіа є основним інструментом дезінформації та антиукраїнської мови ненависті.

"Екстремістські націоналістичні політики, на кшталт Гжегожа Брауна, майстерно використовують інтернет для розпалювання ненависті, розповсюджуючи конспірологічні теорії, такі як "Ukropolin", яка стверджує, що українці та євреї разом прагнуть контролювати польську державу. Чимало людей піддаються такій маніпуляції громадською думкою," - зазначає експерт.

Які зміни слід внести, щоб уникнути мови ненависті?

Рафал Паньковський вважає, що соціальні мережі повинні більш активно реагувати на прояви мови ненависті. Крім того, державні органи зобов'язані забезпечити безпеку та захист усіх осіб, які знаходяться в Польщі, без огляду на їхню національність.

"Важливо реалізувати аспекти європейського Закону про цифрові послуги (DSA) для більш ефективного регулювання соціальних мереж. Громадянське суспільство має проявляти підтримку всім групам, які стикаються з агресією. На мою думку, підтримка українських біженців у Польщі залишається на високому рівні," — зазначив він.

Він зазначив, що польські правові норми (стаття 13 Конституції, статті 256 і 257 Кримінального кодексу) забороняють розпалювання національної ненависті. За його словами, ще залишаються значні кроки для забезпечення послідовного впровадження цих норм відповідними органами.

У поліції фіксують зростання кількості жертв нападів через вороже ставлення до українців

Головне управління поліції Польщі надало "Детектору медіа" статистику щодо злочинів, вчинених проти українців на території країни. Згідно з наданими даними, у 2021 році було зареєстровано 4889 випадків, що стосуються злочинів проти українських громадян. У 2022 році, після початку великої війни, ця цифра зросла до 9444. У 2023 році вона становила 11028, у 2024 році – 10595, а минулого року зафіксовано 10620 випадків.

Польське законодавство, зокрема Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за розпалювання ворожнечі -- від 3 місяців до 5 років позбавлення волі.

Наприклад, згідно зі статтею 257 Кримінального кодексу, за публічне приниження особи або групи осіб на основі їхньої національної, етнічної, расової або релігійної належності, а також через відсутність релігійних переконань, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін до трьох років. Крім того, це стосується і порушення фізичної недоторканності зазначених осіб з цих мотивів.

Згідно з інформацією, наданою поліцією, за даною статтею "на основі раси, етнічної приналежності, релігійних переконань або гомофобії - зафіксовані випадки відповідно до статей про ненависть, які увійшли до статистичного звіту за 2025 рік", за останні п'ять років 1008 українців стали жертвами "злочинів ненависті". Це означає, що мова йде про злочини, що грунтуються на расових, етнічних, релігійних характеристиках або ж на гомофобії.

Найменше звернень було у 2021 році -- 92, після чого кількість постраждалих щороку зростала й у 2025 році був найбільший показник -- 274 постраждалих українці.

Ми також спитали поліцію Польщі, скільки справ, де постраждалими є українці через їхню національність, закрито за останні п'ять років. Однак у поліції надали узагальнену інформацію про розпочаті, викриті та завершені справи без розрізнення, чи злочин був скоєний проти українців чи інших іноземців.

Слід зазначити, що не всі українці звертаються до правоохоронних органів у випадках, пов'язаних з мовою ненависті чи фізичними нападами. Згідно з Бюлетенем публічної інформації Польщі за 2018 рік, лише 5% злочинів, що мають мотиви ненависті, потрапляють у поле зору. Цей висновок був зроблений на основі досліджень, проведених Уповноваженим з прав людини в Польщі та ОБСЄ. Отже, реальний обсяг злочинів на ґрунті ненависті в Польщі щодо українців та інших іноземців може бути значно заниженим.

У лютому цього року на сайті Посольства України в Республіці Польщі з'явився електронний посібник про те, як захистити свої права. Там є поради щодо того, як діяти, коли хтось вороже висловлюється через національне походження.

Як представник Польщі підтримує українців у боротьбі з мовними проявами ворожнечі.

Павел Жолондек, підприємець з Кельце, активно підтримує українців, які стикаються з проблемами мови ненависті, допомагаючи їм складати заяви до поліції. Хоча він не є юристом, його небайдужість до цієї важливої проблеми змусила його втрутитися. У вільний від роботи час Павел займається написанням скарг, а люди знаходять його здебільшого через соціальні мережі.

Підприємець Павло Жолондек, що підтримує українців у протистоянні мові ненависті (Фото надане NGL.media)

У коментарі "Детектору медіа" він розповів, що незмінно на стороні України з початку російського вторгнення. У 2025 році він подав приблизно 500 кримінальних заяв. Вони в основному стосувалися розпалювання ненависті, образи Президента України, підбурювання до злочинів і пропагування агресивної війни та воєнних злочинів.

"Якщо ви бачите коментарі, що порушують закон, ви можете зробити скриншот, скопіювати посилання на публікацію, що містить коментар, додати посилання на профіль автора й повідомити про правопорушення до найближчого відділку поліції або до Головного управління поліції. Якщо хтось ображає когось у прямому ефірі, для підтвердження цього потрібен запис або два достовірні свідки", -- пояснив він.

Павло Жолондек зазначає, що поширення національної ворожнечі підлягає кримінальному покаранню у вигляді ув'язнення на термін до трьох років, незалежно від того, чи відбувається це в інтернеті, чи в реальному житті. Він впевнений, що у випадку образ на національному ґрунті в публічних місцях завжди можна зібрати достатньо доказів для звернення до правоохоронних органів.

Однак Павел Жолондек повідомив, що під час подання своїх скарг до прокуратури він неодноразово отримував відмови в прийнятті своїх заяв щодо злочинів.

Як змінювалася статистика злочинності: інформація прокуратури Варшави

У Регіональній прокуратурі Варшави у відповідь на запит "Детектора медіа" надали статистичні дані за період 2021-2024 років щодо злочинів, що мають відношення до мовлення ненависті, а також інших випадків, у яких постраждали громадяни України. Ці справи розслідували прокуратури Варшавського регіону. Інформації за 2025 рік наразі немає, оскільки статистичні показники з'являться лише в квітні 2026 року.

У прокуратурі оприлюднили інформацію про злочини, класифіковані відповідно до конкретних статей Кримінального кодексу Польщі. Це стосується таких статей, які охоплюють злочини, пов'язані з насильством, погрозами, бійками та нападами, а також публічним спонуканням до незаконних дій, обмеженням прав, образою релігійних почуттів, приниженням особистостей чи груп, вандалізмом (такі як графіті на стінах), пропагандою фашизму та тоталітарних ідей, а також шкодою, заподіяною здоров'ю людей.

Зібрані дані за період з 2021 по 2024 рік свідчать про стрімке збільшення кількості випадків злочинів на ґрунті ненависті до українців у Варшаві. У 2021 році Регіональна прокуратура Варшави розглянула 87 справ, а в 2022 році їх кількість перевищила двічі – досягнувши 186. У 2023 та 2024 роках було зафіксовано по 194 розглянуті справи.

Під час однієї з конференцій, що відбулася у лютому цього року, міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек вказав на збільшення кількості злочинів, пов'язаних із упередженням та мовою ворожнечі. За його словами, найбільше таких випадків фіксується у Варшавському окрузі. Як повідомляє видання Rzeczpospolita, міністр також зазначив, що паралельно зменшується кількість справ, які передаються до судових інстанцій. Він вважає, що для ефективної боротьби з цими злочинами необхідно, щоб їх розслідуванням займалися спеціально підготовлені прокурори. За його інформацією, сто спеціалізованих прокурорів будуть займатися розслідуванням злочинів, скоєних із ненависті.

Незважаючи на зростаючий рівень мови ненависті, виникають нові проекти, спрямовані на боротьбу з цим явищем. Наприклад, в Любліні розпочалася кампанія "Хейт — реагуй! Не будь байдужим! Приєднуйся". Основна мета цієї ініціативи — протистояти ненависті серед підлітків та молоді. У соціальних мережах планується розповсюдження інформації з використанням хештегу #LublinNieHejtuje.